Сидіння механіка-водія і десантника у відділенні керування

Сидіння механіка-водія кріпиться трьома болтами, а десантника — трьома валиками на кронштейні між бортом і перегородкою силового відділення.

Кожне сидіння складається - з регульованої по нахилу спинки з підпружиненими важелями основи з м'якою подушкою.

Сидіння механіка-водія додатково має механізм підйому й опускання з зубчатими напівмуфтами і важіль з приводом до рухливої напівмуфти.

Щоб підняти сидіння механіка-водія на потрібну висоту з нижнього положення, необхідно, відтягнувши важіль вниз, вивести його з паза упору, повернути нагору і підняти на сидіння. При повороті важеля ексцентрик через рухливу опору виведе рухливу напівмуфту з зачеплення з нерухомою напівмуфтою. Після того як торсіони піднімуть сидіння на потрібну висоту, необхідно повернути важіль проти ходу годинникової стрілки до фіксації в пазу упору. При цьому ексцентрик вводить рухливу напівмуфту в зачеплення з нерухомої і сидіння буде застопорене.

Для опускання сидіння потрібно відтягнути, важіль вниз, вивести його з паза упору, повернути по ходу годинникової стрілки і надавити на подушку сидіння.

Опустивши сидіння на потрібну висоту, повернути важіль проти ходу годинникової стрілки і застопорити його в пазу упору.

Ексцентриковий упор прзначений для регулювання зазору, (на заводі) між деталями механізму підйому сидіння й в експлуатації не використовується.

Для подовжнього пересування сидіння механіка-водія необхідно відвернути три болти, пересунути сидіння і знову завернути болти.

Для установки потрібного нахилу спинки повернути важіль, пригорнувши до спинки сидіння, встановити нахил і застопорити спинку, опустивши важіль.

Для захисту ніг десантника при опусканні сидіння механіка-водія передбачений щиток.