2. Робочий цикл карбюраторних і дизельних двигунів. Параметри процесів
Під час роботи ДВЗ в його циліндрі проходить періодично повторюваний ряд змін стану робочого тіла (газу).
Робочим циклом двигуна називається ряд послідовних процесів, періодично повторюваних в кожному циліндрі і обумовлюючих роботу двигуна.
Такт - це частина робочого циклу, що відбувається за один хід поршня. По числу тактів, що складають робочий цикл двигуни поділяються на два види:
- чотирьохтактні - в яких робочий цикл здійснюється за 4 ходи поршня, або за два оберти колінвала;
- двохтактні - в яких робочий цикл здійснюється за два ходи поршня, або один оберт колінвала.
Робочий цикл 4-х тактного двигуна складається з 5 процесів: впуск, горіння, стиску, розширення, випуску, які складають 4 такти: впуск, стиск, робочий хід, випуск.
Робота двигуна за один цикл визначається за індикаторною діаграмою, яка являє собою графік залежності тиску газів в циліндрі від об'єму, який змінюється при переміщенні поршня (координати Р-У).
Р- тиск, V- об'єм.
Розглянемо робочий цикл 4- х тактного одноциліндрового карбюраторного двигуна.
1. Такт впуску. Поршень рухається від ВМТ до НМТ. Впускний клапан відкритий, випускний закритий. Горюча суміш заповнює циліндр і переміщується з залишковими газами і утворює робочу суміш. Чим краще наповнення циліндрів, тим краща потужність двигуна. Ступінь заповнення циліндра горючою сумішшю оцінюється коефіцієнтом наповнення.
Для 4- х тактних карбюраторних двигунів він рівний 0.75- 0.85.
Впуск горючої суміші здійснюється при тиску Ра=0.75- 0.95 кг/см .
Торкаючись до нагрітих стінок циліндрів, суміш нагрівається до 80-130 °С.
2. Такт стиску. Поршень рухається від НМТ до ВМТ. Обидва клапани закриті, поршень стискає робочу суміш, тобто частинки, які добре перемішуються. Тиск різко зростає і вкінці стиску досягає Ра= 7- 12 атм., а 1°=300-350 °С.
В кінці такту стиску між електродами свічки запалення відбувається електричний розряд. Робоча суміш запалюється і швидко, згорає, викликаючи різке підвищення тиску і температури, які мають наступні значення: Р=25-45 кг/см2, Т° С=1900-2200° С.
3. Такт розширення, (робочий хід ).Під тиском газів що розширюються поршень рухається від ВМТ до НМТ. В цьому такті проходить перетворення тискової енергії в корисну роботу, тому хід поршня в такті розширення називають робочим ходом. При русі поршня до НМТ об'єм циліндра збільшується, тиск і температура газів
зменшується. В кінці такту тиск падає до Р=3,5 кг/см , а температура до Т°С=1000-1200°С.
4. Такт випуску. Коли поршень підходить до НМТ відкривається випускний клапан і при подальшому переміщенні до ВМТ виштовхує відпрацьовані гази через відкритий клапан в атмосферу. Тиск в циліндрі при цьому складає: Р= 1,05-1,1 кг/см, а температура в кінці знижується до 700-800°С. При підході поршня до ВМТ випускний клапан закривається впускний відкривається і починається повторення робочого циклу.
В 4-х тактному двигуні тільки в такті розширення теплова енергія перетворюється в корисну роботу, інші три такти являються підготовчими. Вони здійснюються за допомогою кінетичної енергії маховика або енергії що розвиваються іншими циліндрами.
Робочий цикл 4-х тактного дизельного двигуна .
На відміну від карбюраторного двигуна в циліндр диз. двигуна паливо і повітря подається окремо. Повітря, що заповнює циліндр піддається стисненню, в результаті його температура і тиск значно підвищуються. В кінці такту стиску в циліндр впускається дрібно розпилене паливо, яке самоспалахує від контакту з гарячим повітрям.
I. Такт впуску. Поршень рухається від ВМТ до НМТ. Впускний клапан відкритий, через який надходить повітря Ра=0,85-0,95 кг/см2, Т=70-100°С.
II. Такт стиску. Обидва клапани закриті. Поршень рухається від НМТ до ВМТ і стискує повітря. Для надійного самоспалахування палива повітря повинно бути нагріте до Т=650-750°С. Тиск в кінці такту стиску Рс=30-50 кг/см2. Коли поршень підходить до ВМТ через форсунки під високим тиском в камеру згорання вприскується дизельне паливо. Перемішуючись з гарячим повітрям, паливо самоспалахує. В кінці горіння температура підвищується до Т=1600-1900°С, гази розширюються і їх тиск на поршень досягає Р=60-90 кг/см2.
III. Такт розширення. Клапани закриті. Тиск газів що розширюються заставляє поршень опускатись з ВМТ до НМТ, здійснюючи
робочий хід. До кінця розширення Т=800-1000 С, Рв=3-4 кг/см .
IV. Такт випуску. Випускний клапан відкривається. Поршень рухається від НМТ до ВМТ і через відкритий клапан виштовхує відпрацьовані гази в атмосферу.
Робочі процеси двигуна | 4-хтактні карбюраторні | 4-х тактні дизельні | ||
Тиск кг/см2 | Температура | Тиск кг/см2 | Температура | |
Впуск Стиск Згорання Розширення Випуск | Ра=0,75-0,95 Рс=7-12 Р=25-45 Рв=3,5-5 Р=1,05-1,1 | 80-130 300-350 1900-2200 1000-1200 700-800 | Ра=0,85-0,95 Рс=30-50 Р=60-90 Рв=3-4 Р= 1,05- 1,2 | 70-100 650-750 1600-1900 800-1000 550-700 |
Розглянемо робочий цикл двотактного двигуна. В двотактному двигуні робочий цикл здійснюється за 2 такти або 1 оберт колінвала.
Двотактні двигуни можуть бути карбюраторними і дизельними.
Робочий цикл двотактного карбюраторного двигуна. У двотактному карбюраторному двигуні в стінці циліндра зроблено 3 вікна:
- впускне (1);
- продувне (5);
- випускне (2).
Картер «сухий» ізольований від атмосфери. До впускного вікна приєднаний карбюратор, продувочне вікно з'єднується каналом із нижнім картером двигуна, випускне вікно з'єднується з атмосферою.
1-й такт. Поршень рухається від НМТ до ВМТ. При русі поршня до ВМТ після перекриття вікна 2 в циліндрі відбувається стиснення робочої суміші, в картері 3 створюється розрідження. Коли поршень 4 відкриває впускне вікно 1, горюча суміш заповнює картер. При підході поршня до ВМТ стиснена суміш запалюється електричною іскрою.
2-й такт. Поршень рухається від ВМТ до НМТ. Перекриває впускне вікно 1 (положення А), робочий хід продовжується до відкриття випускного вікна 2 (положення Б), вихід газів. Після відкриття продувочного вікна 5 починається надходження горючої суміші із картера через перепускний клапан 6 і продувочне вікно 5 в циліндр.
В двотактному двигуні робочий цикл здійснюється за два такти, чи один оберт колінвала.
Робочий цикл в двигуні відбувається наступним чином: поршень рухається від НМТ до ВМТ перекривши на початку ходу продувочне вікно а потім випускне.
Починається стиснення надійшовшої раніше робочої суміші. В цей момент в кривошипній камері створюється розрідження.
Як тільки нижня кромка поршня відкриває впускне вікно, через нього з карбюратора в кривошипну камеру засмоктується горюча суміш.
Після запалювання робочої суміші в циліндрі відбувається розширення газів, яке здійснює корисну роботу, пересуваючи поршень до НМТ.
В кінці ходу поршень відкриває випускне вікно а потім продувне вікно. Відбувається очищення циліндра від відпрацьованих газів.
Робочий цикл двотактного дизельного двигуна.
Робочий цикл двотактного дизельного двигуна відрізняється лише тим, що у дизеля в циліндр надходить не горюча суміш, а чисте повітря.
Для забезпечення доброго очищення і наповнення циліндра в двох тактних двигунах застосовуються продувочні насоси (нагнітальний).
Роботу 2-х тактного дизеля пояснити на прикладі дизеля ЯМ3-238 В.
1-й Такт. Поршень рухається від ВМТ до НМТ під тиском газів, які розширюються, виконуючи корисну роботу робочий хід. Коли поршень трохи не доходить до продувочних щілин 3 (положення А) відкривається випускний клапан 2, починається процес випуску. При подальшому русі поршня відкриваються продувочні щілини 3 (положення Б) і повітрям продувається циліндр від відпрацьованих газів.
2-й Такт. Поршень рухається від НМТ до ВМТ . Поршень перекриває щілини, випускний клапан закривається (положення В) і починається стиснення повітря. В кінці стиску під дуже високим тиском через насос-форсунку 1 вприскується паливо.
Порівняльна оцінка 4-х і 2-х тактних дизелів.
1. Потужність 2-х тактних дизелів при будь - яких рівних умовах на 60-70 % перевищує потужність 4-х тактних, подача палива і його згорання проходить при кожному оберті колінвала.
2. Робота 2-х тактного дизеля проходить більш рівномірно, тому що такт розширення проходить при кожному оберті колінвала.
3. В конструктивному виконанні 2-х тактні карбюраторні простіші за 4-х тактні, які не мають механізму газорозподілу.
- Тема №1: Гусеничні та колісні бази інженерних машин.
- 1. Призначення і загальна класифікація базових машин
- 2. Тактико-технічні дані автомобілів Краз-260б і зіл-131 і їх загальна будова
- 1. Призначення, технічна характеристика і загальна будова автомобіля КрАз-260г.
- 2. Призначення, застосування, технічна характеристика і загальна будова автомобіля зіл-131.
- 3. Призначення, застосування, технічна характеристика, загальна будова тягача мт-т.
- Тема №2. Загальна будова і принцип роботи двигунів внутрішнього згорання. Заняття 1 Поршневі двигуни внутрішнього згорання.
- 1. Поршневі двигуни внутрішнього згорання.
- 2. Робочий цикл карбюраторних і дизельних двигунів. Параметри процесів
- 3. Загальна будова двигуна. Технічна характеристика двигунів основних інженерних машин.
- Заняття №2: Кривошипно-шатунний механізм двигунів зіл-131 і в-401.
- 1. Кривошипно-шатунний механізм двигунів
- 2. Призначення, будова і робота кшм двигуна в-401.
- 3. Основні несправності і способи їх усунення.
- Заняття №3 Газорозподільчий механізм двигунів зіл-131 і в-401.
- 1. Газорозподільчий механізм двигунів зіл-131 і в-401
- 2. Будова і робота газорозподільчого механізму зіл-131
- 3. Будова і робота грм в-401 і механізм передач.
- 4. Фази газорозподілу та їх діаметрами.
- 5. Основні несправності та способи їх усунення
- Тема №3 Система змащення двигуна. Заняття №1 Система змащення двигунів зіл-131, ямз-238л, в-401
- 1. Призначення, види системи мащення.
- 2. Призначення, будова і робота системи мащення, її елементів і приладів двигуна зіл-131.
- 3. Призначення, будова і робота системи мащення, її елементів і приладів двигуна в-401. Особливості системи мащення двигуна в-46-4.
- 4. Несправності системи мащення двигунів, способи їх усунення, догляд за системами мащення.
- Заняття №2. Нагляд за системами змащування двигунів зіл-131,в-401,
- Тема 4 : Система охолодження двигунів внутрішнього згорання Заняття №1 Система охолодження двигунів зіл-131 та в-401
- 1. Призначення та класифікація систем охолодження двигуна
- 2. Будова і робота системи охолодження, її елементів та приладів
- Будова і робота системи охолодження, її елементів та приладів двигуна в-401, особливості системи охолодження двигуна в-46-4
- Заняття №2 Підігрівні пристрої та прилади двигунів зіл-131 та в-401.
- 1. Призначення, будова, розташування і робота передпускового підігріву на зіл-131
- 2. Догляд за системою підігріву
- 3. Призначення, будова, розташування і робота котла-підігрівача
- Тема 5 : Система живлення двигунів внутрішнього згорання Заняття № 1 Призначення, загальна будова та робота системи живлення карбюраторного двигуна зіл-131.
- 1. Горюча та робоча суміш. Сумішоутворення
- 2. Призначення, склад та робота системи живлення двигуна зіл-131
- 3. Конструкція та принцип дії простішого карбюратора.
- Заняття № 2 Призначення, склад та робота карбюратора к-88-а.
- Призначення, склад та робота карбюратора к-88-а
- 2. Догляд за системою живлення паливом
- Заняття №3. Призначення, загальна будова і робота системи живлення дизельного двигуна ямз-238л
- 1. Сумішоутворення в дизелях.
- 2. Призначення, загальна будова та робота системи живлення паливом двигуна змз-238л
- 3. Призначення, улаштування і робота системи живлення повітрям.
- 4. Основні несправності системи живлення та догляд за нею.
- Заняття № 4 Призначення, загальна будова і робота системи живлення дизельного двигуна в-401.
- 1. Призначення, загальна будова, розташування на машині та робота системи живлення двигуна в-401.
- 2. Догляд за системою живлення двигуна в-401
- Тема 6 : Електрообладнання базових машин Заняття №1 Призначення і загальна будова електрообладнання машин
- 1. Призначення і загальна будова електрообладнання зіл -131
- 2.Призначення і загальна будова електрообладнання ат -т
- 3. Призначення, загальна будова і робота акб /6-ст-90, особливості будови акб-6-стэн-140м
- Заняття № 2 Система запалення двигунів зіл – 131
- 1. Призначення і загальна будова батарейної системи запалення
- 2. Призначення, будова і робота приборів системи батарейного запалення і їх розташування на двигуні
- 3. Випередження запалення
- 4. Особливості будови контактне транзитної системи запалення т.О. Приладів системи запалення
- Тема № 7 Експлуатаційні регулювання двигунів внутрішнього згорання
- Тема 8 : Трансмісія та приводи управління гусеничних базових машин Заняття № 1. Загальна будова силової передачі ат-т.
- 1.Призначення, компоновка та загальна будова силової передачі.
- 2. Призначення, характеристика, будова гф ат-т
- 3. Особливості будови гф бтм-3 та мдк-2. Будова привода керування гф.
- Заняття № 2. Коробка передач і бортова передача ат-т. План
- 1. Призначення, будова, робота кп та приводів керування нею
- 2. Призначення, будова і робота бортової передачі ат-т
- Заняття №3 Планетарний механізм повороту ат-т.
- 1. Призначення, характеристика та загальна будова планетарного механізму повороту ат-т
- 2. Будова приводів керування пмп і зупиночних гальм
- 3. Робота пмп, зупиночних гальм і приводів керування ними
- 4. Догляд за пмп, гальмами і їх приводами керування. Несправності пмп, гальм та способи їх усунення
- Заняття №4 Загальна будова силової передачі мт-т.
- 1. Призначення, компоновка, загальна будова силової передачі мдк-3. Кінематична схема силової передачі.
- 2. Призначення, склад, робота циліндричного редуктора та системи керування ним
- 3. Призначення, склад та робота конічного редуктора та системи керування ним
- Заняття № 5 Коробка передач. Бортова передача, маслоситема трансмісії мт-т.
- 1. Призначення, склад та робота бортової коробки передач та бортової передачі
- 2. Будова і робота механізму відбору потужності
- Тема 9 : Ходова частина гусеничних базових машин
- Призначення, будова і робота ходової частини ат-т. Будова і робота гусеничного рушія і підвіски.
- 2. Особливості будови ходової частини важкого транспортера-тягача мт-т
- 3. Основні регулювальні данні гусеничного рушія транспортера ат-т.
- 4.Несправності ходової частини і способи їх усунення
- 3. Особливості будови зчеплення КрАз-255б
- 4. Основні несправності і то зчеплення
- Заняття №2 Загальна будова коробки передач і карданної передачі автомобіля зіл-131 і КрАз-255б.
- 1. Призначення, характеристика, будова і робота кп зіл-131
- 2. Особливості будови кп автомобіля КрАз-255б
- Догляд за кп автомобіля
- 4. Призначення, характеристика, будова і догляд за карданною передачею
- Заняття №3 Роздаточна коробка і ведучі мости. Будова трансмісії тягача т-155.
- 1. Призначення, будова і робота роздаточної коробки зіл-131
- 2. Особливості будови рк КрАз-255б і догляд за нею
- 3. Призначення, будова і робота ведучих мостів
- 4. Особливості будови і роботи передніх ведучих коліс
- 5. Будова трансмісії тягача т-155 (ггмз-2)
- Тема 11: Ходова частина колісних базових машин
- 1.Загальна будова ходової частини
- 2. Призначення, будова рами, підвіски, колісного рушія
- 3. Технічне обслуговування ходової частини
- 4. Призначення, загальна будова і робота системи регулювання тиску повітря в шинах
- Тема № 12 Механізми керування колісних базових машин Заняття№1 Рульове керування автомобіля зіл-131
- 1.Призначення, склад і робота рульового механізму та приводу рульового механізму автомобіля зіл-131
- 2.Призначення, склад та робота гідропідсилювача
- 3. Несправності рульового керування та способи їх ліквідації
- 4. Догляд за рульовим керуванням
- Заняття №2 Призначення, склад та робота гальмівної системи автомобіля зіл-131
- 1. Призначення, склад та робота гальмівних механізмів автомобіля зіл-131
- 2. Склад та робота пневматичного приводу гальм
- 3. Несправності гальмівної системи та способи їх усунення
- 4. Догляд за гальмівною системою