logo
posibnik_VTP_Revko

1. Призначення, склад та робота гальмівних механізмів автомобіля зіл-131

Гальмівна система призначена для зменшення швидкості руху, зупинки та втримання у нерухомому стані автомобіля.

Гальмівна система складається з гальмівного механізму та приводу.

У сучасних автомобілях застосовують два типи гальмівних механізмів: колісний та центральний.

Колісні барабанні гальма розташовані в колесах. Вони складаються з гальмівного барабану, що закріплений на ступиці колеса, двох гальмівних колодок, стягувальних пружин, нерухомого опорного диску роз'єднувального пристрою.

Нерухомий опорний диск закріплений на фланці кожуха напівосі.

Кожна гальмівна колодка має по дві прикріплених до неї фрикційних накладки. Роз'єднувальний пристрій це розжимний кулак, виготовлений разом з валом. На зовнішньому кінці валу прикріплений важіль, всередині якого розташовані черв’ячна шестерня та черв’як. Важіль за допомогою штоку з'єднаний з діафрагмою, що стиснена між корпусом та кришкою гальмівної камери.

Коли необхідно загальмувати, водій нажимає ногою на педаль, роз'єднувальний пристрій розсовує колодки та притискає їх до гальмівного барабану. Завдяки тертю, яке виникає при цьому між гальмівним барабаном та фрикційними накладками колодок, колеса та автомобіль зупиняються. При розгальмуванні автомобіля пружина стягує колодки і звільняє барабан.

На автомобілі ЗІЛ-131 встановлені робочі та стоянкові гальма. Приводи їх діють незалежно один від одного.

Для гальмування автомобіля під час руху, як правило, користуються робочими гальмами: при натисканні на педаль колодкові механізми одночасно діють на всі колеса. На стоянці чи зупинках користуються стоянковими гальмами.

На автомобілі ЗІЛ-131 гальмівні механізми приводяться у дію за допомогою пневматичного приводу (на ГАЗ-53, ГАЗ-66 гідравлічний привід робочого гальма). Механічний привід застосований в стоянкових гальмах.

Стоянкові гальма на автомобілі ЗІЛ-131 барабанного типу. Вони встановлені на роздаточній коробці.

Симетричні колодки з прикріпленими до них фрикційними накладками та сухарями шарнірно опираються на одну опорну вісь, що закріплена у кронштейні гальм.

В середній частині, колодки опираються бобишками на виступи кронштейну та втримуються від бокового зміщення шайбами, що встановлені на дистанційних втулках, затиснених болтами. Відтяжні пружини повертають

колодки в розгальмоване положення, притискаючи їх до роз’єднувального кулака та осі. На роз'єднувальному кулаці встановлений регулювальний важіль, до якого приєднана тяга приводу стоянкового гальма.

Барабан стоянкового гальма з фланцем насаджений на шліцевий кінець вторинного валу роздаточної коробки та закріплений гайкою.

Для збереження гальм від попадання в них мастила у кронштейні встановлений сальник. На фланці передбачений мастиловідбивач, який скидає мастило по спеціальному отвору у кронштейні назовні.

Щиток гальма прикріплений до кронштейну, захищає гальма від попадання в них бруду.

Привід керування стоянковими гальмами складається з важеля з рукояткою тяги защіпки, зубкового сектора, стопорної защіпки, поздовжньої тяги, кутового важеля з кронштейном, штанги.

Важіль приводу гальмівного гальма пов’язаний з гальмівним краном, що дозволяє, при справності пневматичного приводу та наявності стисненого повітря, приводити у дію колісні гальмівні механізми.