2. Склад та робота пневматичного приводу гальм
Гальмівний привід служить для передавання зусилля від педалі чи важеля до розжимного пристрою гальмівного механізму. Крім того для автоматичного вмикання переднього ведучого мосту, приводу склоочисника повітряного звукового сигналу, центрального підкачування шин.
На автомобілі ЗІЛ 131 робоча гальмівна система має пневматичний привід і складається з:
- повітряного компресору з регулятором тиску
- 3-х повітряних балонів (ввімкнених послідовно з запобіжним клапаном, зливними кранами та краном відбору повітря)
- манометру
- комбінованого гальмівного крану з педаллю
- гальмівних камер
- колодкових гальм коліс
- трубопроводів з гнучкими шлангами
- роз’єднувального крану
- з'єднувальної головки (для приєднання причепу).
Компресор призначений для нагнітання повітря в систему під тиском та регулювання тиску. Повітряний компресор з підвищеним виробництвом, поршневий двохциліндровий з водяним охолодженням закріплений на двигуні з правого боку та приводиться у дію пасовою передачею від шківу водяного насосу двигуна.
Компресор складається з:
- блоку циліндрів
- головки блоку
- картеру
- передньої та задньої кришки
- колінчатого валу
- шатунів та поршневих пальців, що з'єднані з поршнями
Колінчатий вал компресора обертається на шарикопідшипниках. На передньому кінці колінчатого валу на шпонці встановлений шків, який закріплений гайкою.
В головку блоку над кожним циліндром вгвинчена пробка, в якій розташована пружина нагнітального клапану. Головка охолоджується водою, що циркулює у водяній сорочці. В циліндрах встановлені чавунні чи алюмінієві поршні. На кожному поршні поставлені 2 компресорних та одне мастилознімальне кільце. Поршень за допомогою пальця з'єднаний зверхньою головкою шатуна з запресованою бронзовою втулкою. Нижня головка шатуна роз’ємна, оснащена вкладишами та закріплена на шатунній шийці колінчатого валу двома болтами. В тілі шатуна зроблений канал для змащування поршневого пальця.
Робота компресора
При обертанні колінчатого валу поршні в циліндрах рухаються вверх і вниз. Коли поршень рухається вниз, відкривається впускний пластинковий клапан, що встановлений у гнізді блоку, і у циліндр, внаслідок розрідження, надходить повітря. При рухові поршня вверх впускний клапан закривається, і повітря, що знаходиться у циліндрі стискається, відкриваючи пластинковий нагнітальний клапан, повітря надходить у повітряні балони по трубці. Повітря у повітряну камеру компресора при його роботі надходить по шлангу з повітреочисника двигуна.
Змащування деталей компресору комбіноване. Мастило надходить з системи змащування двигуна у канал колінчатого валу двигуна, забезпечуючи змащування шатунних підшипників. По каналам в шатунах мастило підводиться до верхніх головок. Мастило видавлюється з шатунних
підшипників, розтікається та змащує стінки циліндрів та корінні підшипники колінчатого валу. Стікаючи зі стінок циліндрів та інших деталей, мастило збирається у кришку картера та по зливній трубці надходить в картер двигуна. У блоці компресора є розвантажувальний пристрій, що забезпечує холостий хід компресору у випадку підвищення нормального тиску повітря в балонах.
Регулятор тиску з шариковими клапанами закріплений на приливі блоку циліндрів компресору. При підвищенні тиску більше 7 кгс/см2 обидва циліндри з'єднуються між собою і атмосфера та нагнітання повітря у магістраль припиняється.
Запобіжний клапан призначений для збереження гальмівної системи від підвищеного тиску у випадку несправності регулятора тиску. Клапан встановлений на правому повітряному балоні. Робота клапану починається при тискові 9,0-9,5 кгс/см2.
Повітряні балони призначені для охолодження та зберігання запасу стисненого повітря, що надходить з компресору.
На автомобілі ЗІЛ-131 встановлені 3 балони, місткістю по 20л. Повітряний балон це металічний циліндричний резервуар. В балонах є крани для зливання конденсату води та мастила, запобіжний клапан та кран відбору повітря в передньому балоні.
Гальмівний кран призначений для керування гальмівними механізмами за допомогою регулювання подання стисненого повітря з балонів до гальмівних камер. Гальмівний кран встановлений на поперекові рами. Гальмівний кран комбінованого типу. В загальному корпусі встановлені 2 секції гальмівного крану. Нижня секція керує гальмами автомобіля, а верхня - гальмами причепу. В нижні секції крану між корпусом та кришкою закріплена гнучка гумовотканинна діафрагма з гніздом випускного клапану та віджимною пружиною. У кришці розташовані впускний та випускний конусні гумові клапани, що закріплені на стержні віджимною пружиною. До отвору пробки за допомогою штуцеру приєднується повітропровід від гальмівних камер колісних гальм. Порожнина крану над діафрагмою з'єднується з атмосферою через випускне вікно, що оснащене клапаном. У корпусі встановлений рухомий стакан, з розташованою всередині нього врівноважуючою пружиною.
Верхня секція керування гальмами причепів має аналогічний склад (урівноважуюче). До отвору у пробці за допомогою штуцеру приєднаний повітрепровід від балонів, до бокового отвору навпроти випускного крану магістраль від причепу. У передній кришці корпусу на осі, з'єднаною зі штоком крану причепу, встановлений рухомий основний важіль. Верхній кінець важеля з'єднаний за допомогою тяги через проміжний важіль та тягу з гальмівною педаллю.
Вихід тяги з крану закритий товстим гофрованим гумовим чохлом, що закріплений на верхній кришці. Нижній кінець основного важеля зі вставленим у нього пальцем, входить у виріз важеля нижньої секції крану. Цей важіль встановлений шарнірне на вісь, що закріплена в кришці та притискається до упору стакана. Проти кінця основного важеля та штоку верхньої секції у стінці кришки завернуті регулювальні болти. У виріз штоку входить кулачок валика, зовнішній важіль якого тягою з'єднаний з важелем ручних гальм.
Робота гальмівного крану
Дія комбінованого гальмівного крану та всієї гальмівної системи заключається в наступному. Коли гальмівна педаль не натиснена, впускний клапан нижньої секції закритий, а випускний відкритий. При цьому гальмівні камери гальм автомобіля роз'єднані з повітряними балонами та через випускне вікно з’єднані з атмосферою, тобто гальма автомобіля вимкнеш. У верхній секції випускний клапан закритий, а впускний відкритий, тому в магістраль причепу надходить стиснене повітря. Гальма причепу, що працюють при зниженні тиску в з'єднувальній магістралі, вимкнені. У випадку, якщо тиск в магістралі перевищує 1,8-5,3 кгс/см2 діафрагма переміститься вперед, стискаючи врівноважувальну пружину, і впускний клапан закриється, і перестане подавати стиснене повітря. При натисканні на гальмівну педаль основний важіль повертається, переміщуючи шток секції вперед, а стакан нижньої секції за допомогою малого важеля назад. При цьому в нижній секції діафрагма з гніздом, переміщаючись закриває випускний клапан та відкриває впускний, гальмівні камери колісних гальм автомобіля роз'єднуються від атмосфери і в них надходить стиснене повітря, внаслідок чого відбувається гальмування коліс. Якщо тиск повітря в гальмівній магістралі автомобіля перевищує допустиме значення, що пропорційне натисканню на гальмівну педаль, діафрагма зміститься вперед, долаючи опір урівноважувальної пружини, і впускний клапан закриється, припиняючи подання стисненого повітря. У верхній частині секції під дією основного важеля шток відсунеться вперед, стискаючи врівноважувальну пружину. При цьому впускний клапан закриється, а випускний відкриється, з'єднуючи магістраль причепу з атмосферою. Внаслідок зниження тиску в магістралі під дією повітрерозподільника, встановленого на причепі, гальма причепу будуть увімкнені. При відпусканні гальмування автомобіля та причепу припиняється.
Гальмівні камери коліс призначені для приведення у дію робочих гальм автомобіля, і складається з:
- корпусу
- кришки корпусу
-гумовотканинної діафрагми з диском, штоком і розташованої між штампованими корпусом та кришкою камери, які закріплені болтами Коли педаль гальм знаходиться у крайньому верхньому положенні, під дією пружин діафрагма притиснена до кришки корпусу і знаходиться у неробочому стані. При натисканні на педаль гальм під тиском стисненого повітря, яке надходить у гальмівну камеру через гальмівний кран, діафрагма прогинається до корпусу, рухаючи диск, що знаходиться на ній, і через нього передає зусилля на шток, а потім на важіль валу роз'єднувального кулака.
При відпусканні педалі стиснене повітря випускається в атмосферу через гальмівний кран, діафрагма під дією пружин повертається у неробочий стан, вал роз'єднувального кулака також повертається у вихідне положення, гальмівні колодки звільняють гальмівний барабан і колеса розгальмовуються.
Для забезпечення можливості регулювання колісних гальмівних механізмів зусилля на вал роз'єднувального кулака передається від важеля через черв’як, що встановлений в районі валу, і з'єднану з ним черв’ячну шестерню, що знаходиться на шліцевому кінці валу.
Контроль за тиском стисненого повітря у пневматичній системі гальм здійснюється манометром, що встановлений на щитку приладів. Контрольний манометр має верхню і нижню шкалу. По верхній шкалі вимірюють тиск стисненого повітря у повітряних балонах. Водій повинен слідкувати, щоб у балонах завжди був необхідний запас повітря, якщо його немає (нижче 4,5 кг/см2) то рух починати неможна, а якщо при рухові тиск різко знизився необхідно зупинитись та вирішити несправність. Нижня шкала показує тиск повітря у гальмівних камерах при гальмуванні. Якщо гальма не застосовують, то стрілка стоїть на нулю.
Для з'єднання всіх приладів гальмівної системи з пневматичним приводом використовують металічні трубопроводи та гнучкі гумовотканинні шланги високого тиску.
3’єднувальна головка служить для з'єднання повітрепроводів автомобіля з причепом. Вона має кришку, що зберігає систему від попадання у неї пилу та бруду. Якщо з’єднувальна головка автомобіля не з’єднана з головкою причепу, то кришка завжди повинна бути закритою. При цьому повинен бути закритий і роз'єднувальний кран.
Перед з’єднанням головок тягача та причепу необхідно відкрити кришку, натиснути на клапан та , повернувши рукоятку роз'єднувального крану, продути головку. Потім необхідно з’єднати головки і відкрити роз'єднувальні крани на автомобілі та причепі. Перед кожною поїздкою необхідно перевірити чи відкриті роз'єднувальні крани.
При роз'єднуванні з'єднувальних головок тягача та причепу необхідно на початку закрити роз'єднувальний кран, потім роз'Єднати головки та після цього обов'язково закрити кришки головок, що захищають головки від бруду.
Якщо повітря виходить між з'єднувальними головками, то необхідно перевірити справність гумових прокладок та при необхідності замінити їх.
- Тема №1: Гусеничні та колісні бази інженерних машин.
- 1. Призначення і загальна класифікація базових машин
- 2. Тактико-технічні дані автомобілів Краз-260б і зіл-131 і їх загальна будова
- 1. Призначення, технічна характеристика і загальна будова автомобіля КрАз-260г.
- 2. Призначення, застосування, технічна характеристика і загальна будова автомобіля зіл-131.
- 3. Призначення, застосування, технічна характеристика, загальна будова тягача мт-т.
- Тема №2. Загальна будова і принцип роботи двигунів внутрішнього згорання. Заняття 1 Поршневі двигуни внутрішнього згорання.
- 1. Поршневі двигуни внутрішнього згорання.
- 2. Робочий цикл карбюраторних і дизельних двигунів. Параметри процесів
- 3. Загальна будова двигуна. Технічна характеристика двигунів основних інженерних машин.
- Заняття №2: Кривошипно-шатунний механізм двигунів зіл-131 і в-401.
- 1. Кривошипно-шатунний механізм двигунів
- 2. Призначення, будова і робота кшм двигуна в-401.
- 3. Основні несправності і способи їх усунення.
- Заняття №3 Газорозподільчий механізм двигунів зіл-131 і в-401.
- 1. Газорозподільчий механізм двигунів зіл-131 і в-401
- 2. Будова і робота газорозподільчого механізму зіл-131
- 3. Будова і робота грм в-401 і механізм передач.
- 4. Фази газорозподілу та їх діаметрами.
- 5. Основні несправності та способи їх усунення
- Тема №3 Система змащення двигуна. Заняття №1 Система змащення двигунів зіл-131, ямз-238л, в-401
- 1. Призначення, види системи мащення.
- 2. Призначення, будова і робота системи мащення, її елементів і приладів двигуна зіл-131.
- 3. Призначення, будова і робота системи мащення, її елементів і приладів двигуна в-401. Особливості системи мащення двигуна в-46-4.
- 4. Несправності системи мащення двигунів, способи їх усунення, догляд за системами мащення.
- Заняття №2. Нагляд за системами змащування двигунів зіл-131,в-401,
- Тема 4 : Система охолодження двигунів внутрішнього згорання Заняття №1 Система охолодження двигунів зіл-131 та в-401
- 1. Призначення та класифікація систем охолодження двигуна
- 2. Будова і робота системи охолодження, її елементів та приладів
- Будова і робота системи охолодження, її елементів та приладів двигуна в-401, особливості системи охолодження двигуна в-46-4
- Заняття №2 Підігрівні пристрої та прилади двигунів зіл-131 та в-401.
- 1. Призначення, будова, розташування і робота передпускового підігріву на зіл-131
- 2. Догляд за системою підігріву
- 3. Призначення, будова, розташування і робота котла-підігрівача
- Тема 5 : Система живлення двигунів внутрішнього згорання Заняття № 1 Призначення, загальна будова та робота системи живлення карбюраторного двигуна зіл-131.
- 1. Горюча та робоча суміш. Сумішоутворення
- 2. Призначення, склад та робота системи живлення двигуна зіл-131
- 3. Конструкція та принцип дії простішого карбюратора.
- Заняття № 2 Призначення, склад та робота карбюратора к-88-а.
- Призначення, склад та робота карбюратора к-88-а
- 2. Догляд за системою живлення паливом
- Заняття №3. Призначення, загальна будова і робота системи живлення дизельного двигуна ямз-238л
- 1. Сумішоутворення в дизелях.
- 2. Призначення, загальна будова та робота системи живлення паливом двигуна змз-238л
- 3. Призначення, улаштування і робота системи живлення повітрям.
- 4. Основні несправності системи живлення та догляд за нею.
- Заняття № 4 Призначення, загальна будова і робота системи живлення дизельного двигуна в-401.
- 1. Призначення, загальна будова, розташування на машині та робота системи живлення двигуна в-401.
- 2. Догляд за системою живлення двигуна в-401
- Тема 6 : Електрообладнання базових машин Заняття №1 Призначення і загальна будова електрообладнання машин
- 1. Призначення і загальна будова електрообладнання зіл -131
- 2.Призначення і загальна будова електрообладнання ат -т
- 3. Призначення, загальна будова і робота акб /6-ст-90, особливості будови акб-6-стэн-140м
- Заняття № 2 Система запалення двигунів зіл – 131
- 1. Призначення і загальна будова батарейної системи запалення
- 2. Призначення, будова і робота приборів системи батарейного запалення і їх розташування на двигуні
- 3. Випередження запалення
- 4. Особливості будови контактне транзитної системи запалення т.О. Приладів системи запалення
- Тема № 7 Експлуатаційні регулювання двигунів внутрішнього згорання
- Тема 8 : Трансмісія та приводи управління гусеничних базових машин Заняття № 1. Загальна будова силової передачі ат-т.
- 1.Призначення, компоновка та загальна будова силової передачі.
- 2. Призначення, характеристика, будова гф ат-т
- 3. Особливості будови гф бтм-3 та мдк-2. Будова привода керування гф.
- Заняття № 2. Коробка передач і бортова передача ат-т. План
- 1. Призначення, будова, робота кп та приводів керування нею
- 2. Призначення, будова і робота бортової передачі ат-т
- Заняття №3 Планетарний механізм повороту ат-т.
- 1. Призначення, характеристика та загальна будова планетарного механізму повороту ат-т
- 2. Будова приводів керування пмп і зупиночних гальм
- 3. Робота пмп, зупиночних гальм і приводів керування ними
- 4. Догляд за пмп, гальмами і їх приводами керування. Несправності пмп, гальм та способи їх усунення
- Заняття №4 Загальна будова силової передачі мт-т.
- 1. Призначення, компоновка, загальна будова силової передачі мдк-3. Кінематична схема силової передачі.
- 2. Призначення, склад, робота циліндричного редуктора та системи керування ним
- 3. Призначення, склад та робота конічного редуктора та системи керування ним
- Заняття № 5 Коробка передач. Бортова передача, маслоситема трансмісії мт-т.
- 1. Призначення, склад та робота бортової коробки передач та бортової передачі
- 2. Будова і робота механізму відбору потужності
- Тема 9 : Ходова частина гусеничних базових машин
- Призначення, будова і робота ходової частини ат-т. Будова і робота гусеничного рушія і підвіски.
- 2. Особливості будови ходової частини важкого транспортера-тягача мт-т
- 3. Основні регулювальні данні гусеничного рушія транспортера ат-т.
- 4.Несправності ходової частини і способи їх усунення
- 3. Особливості будови зчеплення КрАз-255б
- 4. Основні несправності і то зчеплення
- Заняття №2 Загальна будова коробки передач і карданної передачі автомобіля зіл-131 і КрАз-255б.
- 1. Призначення, характеристика, будова і робота кп зіл-131
- 2. Особливості будови кп автомобіля КрАз-255б
- Догляд за кп автомобіля
- 4. Призначення, характеристика, будова і догляд за карданною передачею
- Заняття №3 Роздаточна коробка і ведучі мости. Будова трансмісії тягача т-155.
- 1. Призначення, будова і робота роздаточної коробки зіл-131
- 2. Особливості будови рк КрАз-255б і догляд за нею
- 3. Призначення, будова і робота ведучих мостів
- 4. Особливості будови і роботи передніх ведучих коліс
- 5. Будова трансмісії тягача т-155 (ггмз-2)
- Тема 11: Ходова частина колісних базових машин
- 1.Загальна будова ходової частини
- 2. Призначення, будова рами, підвіски, колісного рушія
- 3. Технічне обслуговування ходової частини
- 4. Призначення, загальна будова і робота системи регулювання тиску повітря в шинах
- Тема № 12 Механізми керування колісних базових машин Заняття№1 Рульове керування автомобіля зіл-131
- 1.Призначення, склад і робота рульового механізму та приводу рульового механізму автомобіля зіл-131
- 2.Призначення, склад та робота гідропідсилювача
- 3. Несправності рульового керування та способи їх ліквідації
- 4. Догляд за рульовим керуванням
- Заняття №2 Призначення, склад та робота гальмівної системи автомобіля зіл-131
- 1. Призначення, склад та робота гальмівних механізмів автомобіля зіл-131
- 2. Склад та робота пневматичного приводу гальм
- 3. Несправності гальмівної системи та способи їх усунення
- 4. Догляд за гальмівною системою