3. Несправності гальмівної системи та способи їх усунення
Водій при виїзді на лінію повинен пам’ятати, що гальма це одна з систем, що забезпечує надійність керування автомобілем.
До несправності гальм, що виникають у процесі експлуатації автомобіля відносяться слабка дія гальм (хоча б навіть одного з них), неодночасність їх дії, погане розгальмування коліс чи їх заклинювання.
Слабодіючі гальма не дають можливості своєчасної зупинки автомобіля у звичайних умовах, а при ускладненій ситуації є причиною дорожньо-транспортних пригод. Неодночасність дії гальм не дозволяє своєчасно зупинити автомобіль та призводить до заносу автомобіля при його рухові. Погане розгальмування коліс викликає перегрівання гальмівних барабанів, швидке зношення гальмівних накладок і, як наслідок слабку дію гальм.
Причиною слабкої дії гальм може бути негерметичність системи пневматичного приводу, порушення регулювання приводу та гальмівних механізмів, зношення чи замаслювання накладок, гальмівних колодок та барабанів, нестача повітря у гальмівній системі через погану роботу компресору.
Негерметичність у з'єднаннях виявляють за зниженням тиску повітря при непрацюючому двигуні. При різкому повному натисканні на педаль гальма
тиск у балонах дещо знизиться (верхня шкала манометра), а тиск у гальмівних камерах (нижня шкала манометра) повинен стати рівним тиску в балонах. Після цього не повинно бути помітного руху стрілок манометру поки натиснена педаль. Подальше зниження тиску свідчить про порушення герметичності у пневматичній системі.
При вільному положенні гальмівної педалі падіння тиску не повинне бути більше 0,5 кг/см2 на протязі 30 хвилин.
Відтік повітря вираховують на слух за допомогою мильного розчину, яким змочують можливі нещільності у з'єднанні.
Перед виїздом (початком руху) необхідно впевнитись, що тиск у системі не нижче 4,5 кг/см2. Під час руху тиск у системі повинен бути 6-7 кг/см2. Можна допускати тільки короткочасне зниження тиску при частих повторних гальмуваннях.
Підвищення тиску вище 7,7 кгс/см2 вказує на несправність регулятора тиснучи розвантажувального пристрою: підвищення тиску більше 10 кгс/см2 вказує на несправність запобіжного клапану. У цьому випадку необхідно зразу ж виправити несправність.
Регулювання пневматичного приводу гальм
Необхідно перевірити регулювання пневматичного приводу гальм та хід штоків гальмівних камер.
Тиск повітря у пневматичному приводі робочих гальм необхідно регулювати у слідуючому порядку.
При роботі двигуна на холостому ходу необхідно підняти тиск повітря у пневматичній системі до 7,3-7,7 кгс/см2. Потім натиснути на педаль гальм. При прикладанні до кінця педалі зусилля 20-30 кгс тиск повітря у гальмівних камерах повинен зрівнятись з тиском повітря у балонах і показники манометру повинні бути однаковими. При цьому кінець педалі не повинен доходити до підлоги на 10-30 мм.
Якщо педаль впирається у підлогу чи відстань не відповідає вказаній, то необхідно відрегулювати величину ходу педалі гальм, змінюючи довжину тяги.
Якщо привід гальмівного крану відрегульований правильно, то при наявності стисненого повітря у повітряних балонах вільних хід кінця гальмівної педалі повинен бути 40-60 мм.
Крім того, необхідно перевірити та відрегулювати тиск повітря у з'єднувальній головці пневматичного виводу для керування гальмами причепу. Для цього необхідно приєднати манометр до з'єднувальної головки і відкрити роз'єднувальний кран. У розгальмованому стані цей манометр показує тиск 4,8-5,3 кгс/см2. Якщо показники манометру не відповідають вказаному, то необхідно виконати регулювання секції крану, що керує гальмами причепу.
Регулювання слід проводити у слідуючому порядку: зняти корпус важелів гальмівного крану, послабити контргайку і, обертаючи направляючу штоку, встановити тиск повітря, що подається у магістраль причепу у межах 4,8-5,3 кгс/см2. Потім слід загвинтити контргайку і поставити на місце корпус важелів.
При плавному натисканні на педаль гальм тиск за манометром, що підключений до з'єднувальної головки, повинен плавно зменшуватись і дійти до нуля при повному натисканні на педаль.
Перевіряти гальмівну систему необхідно при закритому крані керування тиском системи регулювання тиску повітря в шинах.
Регулювання колісного гальма за допомогою черв’яка гальмівної камери.
Підняти домкратом коліно, що регулюється перевірити чи вільно воно обертається.
Обертати черв’як гальмівної камери регулювального колеса проти часової стрілки до тих пір поки колесо загальмується.
Повернути черв’як гальмівної камери за часовою стрілкою так, щоб колесо вільно оберталось від штовхання рукою.
Перевірити дію колісного гальма: колесо, яке обертається при натисканні на гальмівну педаль повинно різко загальмуватись, а рух штоків гальмівних камер повинен бути в межах 15-25 мм.
Повертаючи ексцентрики в одну і другу сторони, зцентрувати колодки, забезпечивши суцільне притискання їх до гальмівного барабану. Притискання колодок перевірити щупом через вікно у гальмівному барабані на відстані 20-30 мм від зовнішніх кінців накладок. Щуп 0,1 мм не повинен проходити вздовж усієї ширини накладки. Відстань між гальмівними барабанами і колодками приблизно рівна: у роз'єднувального кулака - 0,4 мм, у осей колодки - 0,2 мм .
Регулювання ручного гальма
При збільшенні ходу важеля ручного гальма, що вказує на збільшення відстані між колодками та барабанами, необхідно регулювати ручні гальма.
Стоянкові гальма регулюють шляхом зміни довжини поздовжньої тяги за допомогою вилки та створюють таке положення, щоб після приєднання тяги до важеля, повне гальмування необхідне при переміщенні стопорної защіпки на 2-6 зубків сектору, а при повертанні важеля у попередній стан барабан вільно обертався б, не зачіплюючи за колодки гальм.
Якщо вкорочена до межі тяга не забезпечує гальмування при переміщенні стопорної защіпки на шість зубків сектора, то необхідно переплести палець до якого приєднані нижній кінець штанги у слідуючий отвір регулювального важеля гальм. Після цього слід провести регулювання стоянкових гальм, як вказано вище.
- Тема №1: Гусеничні та колісні бази інженерних машин.
- 1. Призначення і загальна класифікація базових машин
- 2. Тактико-технічні дані автомобілів Краз-260б і зіл-131 і їх загальна будова
- 1. Призначення, технічна характеристика і загальна будова автомобіля КрАз-260г.
- 2. Призначення, застосування, технічна характеристика і загальна будова автомобіля зіл-131.
- 3. Призначення, застосування, технічна характеристика, загальна будова тягача мт-т.
- Тема №2. Загальна будова і принцип роботи двигунів внутрішнього згорання. Заняття 1 Поршневі двигуни внутрішнього згорання.
- 1. Поршневі двигуни внутрішнього згорання.
- 2. Робочий цикл карбюраторних і дизельних двигунів. Параметри процесів
- 3. Загальна будова двигуна. Технічна характеристика двигунів основних інженерних машин.
- Заняття №2: Кривошипно-шатунний механізм двигунів зіл-131 і в-401.
- 1. Кривошипно-шатунний механізм двигунів
- 2. Призначення, будова і робота кшм двигуна в-401.
- 3. Основні несправності і способи їх усунення.
- Заняття №3 Газорозподільчий механізм двигунів зіл-131 і в-401.
- 1. Газорозподільчий механізм двигунів зіл-131 і в-401
- 2. Будова і робота газорозподільчого механізму зіл-131
- 3. Будова і робота грм в-401 і механізм передач.
- 4. Фази газорозподілу та їх діаметрами.
- 5. Основні несправності та способи їх усунення
- Тема №3 Система змащення двигуна. Заняття №1 Система змащення двигунів зіл-131, ямз-238л, в-401
- 1. Призначення, види системи мащення.
- 2. Призначення, будова і робота системи мащення, її елементів і приладів двигуна зіл-131.
- 3. Призначення, будова і робота системи мащення, її елементів і приладів двигуна в-401. Особливості системи мащення двигуна в-46-4.
- 4. Несправності системи мащення двигунів, способи їх усунення, догляд за системами мащення.
- Заняття №2. Нагляд за системами змащування двигунів зіл-131,в-401,
- Тема 4 : Система охолодження двигунів внутрішнього згорання Заняття №1 Система охолодження двигунів зіл-131 та в-401
- 1. Призначення та класифікація систем охолодження двигуна
- 2. Будова і робота системи охолодження, її елементів та приладів
- Будова і робота системи охолодження, її елементів та приладів двигуна в-401, особливості системи охолодження двигуна в-46-4
- Заняття №2 Підігрівні пристрої та прилади двигунів зіл-131 та в-401.
- 1. Призначення, будова, розташування і робота передпускового підігріву на зіл-131
- 2. Догляд за системою підігріву
- 3. Призначення, будова, розташування і робота котла-підігрівача
- Тема 5 : Система живлення двигунів внутрішнього згорання Заняття № 1 Призначення, загальна будова та робота системи живлення карбюраторного двигуна зіл-131.
- 1. Горюча та робоча суміш. Сумішоутворення
- 2. Призначення, склад та робота системи живлення двигуна зіл-131
- 3. Конструкція та принцип дії простішого карбюратора.
- Заняття № 2 Призначення, склад та робота карбюратора к-88-а.
- Призначення, склад та робота карбюратора к-88-а
- 2. Догляд за системою живлення паливом
- Заняття №3. Призначення, загальна будова і робота системи живлення дизельного двигуна ямз-238л
- 1. Сумішоутворення в дизелях.
- 2. Призначення, загальна будова та робота системи живлення паливом двигуна змз-238л
- 3. Призначення, улаштування і робота системи живлення повітрям.
- 4. Основні несправності системи живлення та догляд за нею.
- Заняття № 4 Призначення, загальна будова і робота системи живлення дизельного двигуна в-401.
- 1. Призначення, загальна будова, розташування на машині та робота системи живлення двигуна в-401.
- 2. Догляд за системою живлення двигуна в-401
- Тема 6 : Електрообладнання базових машин Заняття №1 Призначення і загальна будова електрообладнання машин
- 1. Призначення і загальна будова електрообладнання зіл -131
- 2.Призначення і загальна будова електрообладнання ат -т
- 3. Призначення, загальна будова і робота акб /6-ст-90, особливості будови акб-6-стэн-140м
- Заняття № 2 Система запалення двигунів зіл – 131
- 1. Призначення і загальна будова батарейної системи запалення
- 2. Призначення, будова і робота приборів системи батарейного запалення і їх розташування на двигуні
- 3. Випередження запалення
- 4. Особливості будови контактне транзитної системи запалення т.О. Приладів системи запалення
- Тема № 7 Експлуатаційні регулювання двигунів внутрішнього згорання
- Тема 8 : Трансмісія та приводи управління гусеничних базових машин Заняття № 1. Загальна будова силової передачі ат-т.
- 1.Призначення, компоновка та загальна будова силової передачі.
- 2. Призначення, характеристика, будова гф ат-т
- 3. Особливості будови гф бтм-3 та мдк-2. Будова привода керування гф.
- Заняття № 2. Коробка передач і бортова передача ат-т. План
- 1. Призначення, будова, робота кп та приводів керування нею
- 2. Призначення, будова і робота бортової передачі ат-т
- Заняття №3 Планетарний механізм повороту ат-т.
- 1. Призначення, характеристика та загальна будова планетарного механізму повороту ат-т
- 2. Будова приводів керування пмп і зупиночних гальм
- 3. Робота пмп, зупиночних гальм і приводів керування ними
- 4. Догляд за пмп, гальмами і їх приводами керування. Несправності пмп, гальм та способи їх усунення
- Заняття №4 Загальна будова силової передачі мт-т.
- 1. Призначення, компоновка, загальна будова силової передачі мдк-3. Кінематична схема силової передачі.
- 2. Призначення, склад, робота циліндричного редуктора та системи керування ним
- 3. Призначення, склад та робота конічного редуктора та системи керування ним
- Заняття № 5 Коробка передач. Бортова передача, маслоситема трансмісії мт-т.
- 1. Призначення, склад та робота бортової коробки передач та бортової передачі
- 2. Будова і робота механізму відбору потужності
- Тема 9 : Ходова частина гусеничних базових машин
- Призначення, будова і робота ходової частини ат-т. Будова і робота гусеничного рушія і підвіски.
- 2. Особливості будови ходової частини важкого транспортера-тягача мт-т
- 3. Основні регулювальні данні гусеничного рушія транспортера ат-т.
- 4.Несправності ходової частини і способи їх усунення
- 3. Особливості будови зчеплення КрАз-255б
- 4. Основні несправності і то зчеплення
- Заняття №2 Загальна будова коробки передач і карданної передачі автомобіля зіл-131 і КрАз-255б.
- 1. Призначення, характеристика, будова і робота кп зіл-131
- 2. Особливості будови кп автомобіля КрАз-255б
- Догляд за кп автомобіля
- 4. Призначення, характеристика, будова і догляд за карданною передачею
- Заняття №3 Роздаточна коробка і ведучі мости. Будова трансмісії тягача т-155.
- 1. Призначення, будова і робота роздаточної коробки зіл-131
- 2. Особливості будови рк КрАз-255б і догляд за нею
- 3. Призначення, будова і робота ведучих мостів
- 4. Особливості будови і роботи передніх ведучих коліс
- 5. Будова трансмісії тягача т-155 (ггмз-2)
- Тема 11: Ходова частина колісних базових машин
- 1.Загальна будова ходової частини
- 2. Призначення, будова рами, підвіски, колісного рушія
- 3. Технічне обслуговування ходової частини
- 4. Призначення, загальна будова і робота системи регулювання тиску повітря в шинах
- Тема № 12 Механізми керування колісних базових машин Заняття№1 Рульове керування автомобіля зіл-131
- 1.Призначення, склад і робота рульового механізму та приводу рульового механізму автомобіля зіл-131
- 2.Призначення, склад та робота гідропідсилювача
- 3. Несправності рульового керування та способи їх ліквідації
- 4. Догляд за рульовим керуванням
- Заняття №2 Призначення, склад та робота гальмівної системи автомобіля зіл-131
- 1. Призначення, склад та робота гальмівних механізмів автомобіля зіл-131
- 2. Склад та робота пневматичного приводу гальм
- 3. Несправності гальмівної системи та способи їх усунення
- 4. Догляд за гальмівною системою