logo search
posibnik_VTP_Revko

Призначення, склад та робота карбюратора к-88-а

Прибор, що готує горючу суміш, називається карбюратором.

Процес приготування горючої суміші з палива та повітря називається карбюрацією. Робота сучасних карбюраторів ґрунтується на використанні принципу пульверизації.

До сучасного карбюратора висувають наступні вимоги:

Для виконання цих вимог в карбюратор вводять ряд дозуючих пристроїв, що забезпечують необхідний склад суміші на кожному режимі:

Карбюратор К-88-А, встановлений на двигуні ЗІЛ-131 має всі перераховані дозуючі системи. Карбюратор К-88-А вертикальний, з падаючим потоком, зі збалансованою поплавковою камерою. Карбюратор двокамерний, кожна камера має два дифузора. Крім того мас роздільну для кожної камери систему холостого ходу з живленням з головного паливного канапа.

Для полегшення пуску холодного двигуна карбюратор має повітряну заслінку з автоматичним клапаном і кінематичний зв'язок повітряної та дросельної заслінок.

Поплавкова камера, насос-прискорювач, економайзер та повітряна заслінка загальна для обох камер. Карбюратор має вбудований виконавчий механізм пневмовідцентрового обмежувача максимальної кількості обертів колінчатого вала двигуна.

Карбюратор складається з трьох основних частин:

  1. корпуса повітряної горловини

  2. корпуса поплавкової камери

  3. корпуса змішувальних камер.

В корпусі повітряної горловини знаходяться:

В корпусі змішувальних камер знаходяться:

Режим холостого ходу - працює пристрій холостого ходу (а = 0,6 - 0,8).

Режим повних навантажень - додатково до головної дозуючої системи вмикається в роботу механічний економайзер (α = 0,8 - 0,9).

Режим середніх навантажень - працює головна дозуюча система з пневматичним гальмуванням надходження палива (α = 1,0 - 1,1)

Режим прискорення - додатково до головної дозуючої системи вмикається прискорювальний насос (α =0,7 - 0,8).

Пуск холодного двигуна відбувається з допомогою повітряної заслінки та системи холостого ходу. В роботі приймає участь і головна дозуюча система (α = 0,4 -0,6).

Обмеження максимальної кількості обертів двигуна (n=3000-3200 об/хв.) виконується пневмовідцентровим обмежувачем, що складається з двох механізмів:

відцентрового датчика, що обертається від розподільчого валу двигуна;

діафрагменного виконавчого механізму, який діє на дросельні заслінки карбюратора.

Датчик складається з:

Механізм складається з корпуса і кришки, між якими затиснена діафрагма. Шток діафрагми шарнірне з'єднаний з важелем, який закріплений на вісі дросельних заслінок.