logo search
posibnik_VTP_Revko

1. Горюча та робоча суміш. Сумішоутворення

Горіння являє собою хімічну реакцію з'єднання вуглецю палива з киснем, що супроводжується виділенням тепла.

Горіння рідкого палива відбувається відносно повільно, а необхідно, щоб згоряння палива в циліндрі відбувалося за більш короткий час, чим відбувається будь-який такт. Підвищити швидкість згоряння до 25-30 м/с можна лише за умови, якщо рідке паливо буде роздрібнене на дрібні краплинки, а потім випарене. Утворення дрібних крапель досягається розпиленням та випаровуванням палива, а швидке згоряння відбувається завдяки перемішуванню цих парів з необхідною кількістю повітря.

Горюча суміш - це суміш парів дрібних крапель з повітрям, склад якої забезпечує здатність її згоряння в двигуні. Процес приготування горючої суміші називається сумішоутворенням або карбюрацією.

Горюча суміш, перемішана з остаточними газами в циліндрі двигуна називається робочою сумішшю.

Під складом суміші розуміється вагове співвідношення між паливом та повітрям в горючій суміші. Це співвідношення вимірюють кількістю кілограмів повітря, що приходиться на 1 кілограм палива.

Для повного згоряння 1 кг бензину теоретично необхідно 15кг повітря.

Суміш, що забезпечує згоряння, називається нормальною. Якщо в горючій суміші буде недостатньо повітря, згоряння буде неповним, суміш такого складу називають збагаченою або багатою.

При надлишку повітря буде повне згоряння палива, але залишиться невикористаною частина кисню. Таку суміш називають збідненою або бідною.

Наглядну уяву про склад, горючої суміші дає коефіцієнт надлишку повітря а який вказує відношення фактичної кількості повітря в горючій суміші L, до кількості повітря, яке теоретично необхідно для повного згоряння палива L0.

При α = 1 - нормальна суміш;

α=1,01-1,10 - збіднена суміш;

α > 1,10 - бідна суміш;

α = 0,85 - 0,9 - збагачена суміш;

α < 0,85 - багата суміш.

Надто багата і надто бідна суміш втрачає здатність горіти. Суміш здатна горіти в межах зміни α від 0,4 до 1,35.

В двигуні, що працює звичайно розрізняють п'ять основних режимів:

- пуск холодного двигуна;

- робота на малій частоті обертання колінчастого вала (холостий хід);

- робота при часткових навантаженнях (середні навантаження);

- робота при повних навантаженнях;

- робота при різкому збільшені навантаження або частоти обертання колінчастого

валу.

Для кожного з режимів роботи склад суміші повинен бути різним.