4.3. Розрахунок заземлювального пристрою для захисту від статичної електрики

Оскільки літак – джерело статичної електрики, що накопичується як в польоті, шляхом взаємно тертя поверхні літака та повітря, так і на землі (при заправці та ін.), що може спричинити ураження персоналу чи займання ПММ, стоянка літака повинна бути обладнана ефективним заземлювальним пристроєм.

З цих міркувань для прикладу наведена задача по визначенню кількості заземлювачів і довжини сполучної смуги контурного заземлювального пристрою на стоянці літаків для захисту від статичної електрики, якщо в якості одиничного заземлювача виступає сталевий кутник. [11]

Вихідні дані для розрахунку:

• опір контуру R_н ≤ 100 Ом;

• полиця сталевого кутника b_кут = 40 мм;

• довжина сталевого кутника l_кут = 2 м;

• глибина закладання кутника Н_кут = 2,5 м;

• ґрунту – пісок;

• відстань між кутниками а = 2 м (відношення а/l_кут = 1);

• ширина сталевої смуги, що сполучає кутники за допомогою зварювання становить b_см = 40 мм.

• питомий опір ґрунту (піску) ρ = 7·10² Ом·м.

Розрахунок проводиться наступним чином:

1. Опір одиничного заземлювача зі сталевого кутника визначається за

наступною формулою:

2. Попередньо прийнявши кількість забитих у пісок кутників рівною n = 3, довжина сполучної смуги розраховується наступним чином:

Значення глибини закладання сполучної смуги прийнято рівним Н_см = 1,5 м.

3. Опір розтіканню струму у піску від сталевої смуги:

Коефіцієнти використання одиничних заземлювачів сталевих кутника і сполучної смуги, при відношенні а/l_кут = 1 і n = 3, дорівнюють η_кут = 0,75 і η_см = 0,5 відповідно.

4. Опір контурного заземлювального пристрою в цілому:

Отримане значення опору контурного заземлювального пристрою менше нормованого (r_{к. з} < 100 Ом), тому прийняті кількість одиничних заземлювачів та довжина смуг, що сполучають сталеві кутники (одиничні заземлювачі) цілком задовольняють умови безпеки праці, у плані захисту від статичної електрики, на стоянці.