1.5.1.3. Компоновка та визначення геометричних параметрів механізації крила

Основною умовою при компоновці механізації є забезпечення необхідної несучої здатності крила, тобто коефіцієнтів підйомної сили, що заздалегідь визначені шляхом розрахунків на ПЕОМ по програмі «Проект літака з ТГД», що наведені у додатку В. Також, механізація повинна задовольняти прийняті раніше умови, а саме обраний ступінь механізації крила та його профіль. [2, 5, 7, 9]

Уточнення виду механізації крила та її геометричних параметрів проводиться на підставі наступної умови:

Максимальне значення коефіцієнта підйомної сили в посадочній конфігурації крила (відповідає критичному куту атаки) для конкретної компоновки механізації розраховується наступним чином:

де S₁ – площа крила зайнята фюзеляжем, м²; S₂ – площа крила, що

обслуговується механізацією, м²; S₃ – площа крила, що обслуговується елеронами, м²; С_y1 – коефіцієнт підйомної сили частини крила, зайнятої фюзеляжем; С_y2 – коефіцієнт підйомної сили частини крила, що обслуговується механізацією; С_y3 – коефіцієнт підйомної сили частини крила, що обслуговується елеронами.

Значення відповідних площ S₁ , S₂ , S₃ визначаються зі схеми крила зображеній на рис. 1.4.

Коефіцієнти підйомної сили на ділянках крила, що обслуговуються механізацією наближено визначаються по наступній формулі:

де С_{y max вих. пр} – коефіцієнт підйомної сили вихідного профілю крила; – відносний приріст коефіцієнта підйомної сили за рахунок випуску механізації крила.

Заздалегідь прийнятий ступінь механізації крила (Z=1,276) забезпечується встановленням на кожній консольній частині крила наступних елементів механізації та системи керування літаком:

• по одному відхиляємому носку;

• по три секції керованих щілинних передкрилків;

• по дві секції двохщілинних висувних дволанкових закрилків;

• по три секції інтерцепторів;

• по одній секції елеронів.

Відносна хорда закрилків:

Відносна хорда передкрилків та відхиляємого носку:

Елементи механізації крила виконані по лонжеронній конструктивно-силовій схемі.

Довжина дільниці крила, що обслуговується закрилками:

де l_зак = 1,035 м – розмах закінцівки крила, м.

Сторінка 53. Рис. 1.4. Теоретична схема крила.

Зроблено у AutoCad

Довжина ділянки крила, що обслуговується передкрилками та відхиляємими носками:

де n_дв – кількість двигунів; l_п – довжина ділянки крила, що виділяється для кріплення пілону двигуна, м.

Довжина ділянки крила, що займають інтерцептори: