6.1.2. Завдання та функції системи управління безпекою польотів пс
Завданням системи управління безпекою є попередження авіаційних подій та забезпечення безпеки польотів. [17]
Діяльність щодо попередження авіаційних подій полягає в своєчасному виявленні та усуненні аварійних факторів.
Фактори, що впливають на безпеку польотів, поділяються на три основні групи: людський, технічний і фактор середовища, пов’язаний з недоліками обслуговування повітряного руху, метеозабезпечення та аеродромно-технічного забезпечення польотів.
Головними факторами, що впливають на безпеку польотів, є організаційні фактори на всіх рівнях управління цивільною авіацією, у тому числі досконалість системи державного регулювання і нормативного забезпечення та нагляду за діяльністю цивільної авіації, забезпечення професійної придатності авіаційного персоналу, забезпечення льотної придатності повітряних суден, забезпечення безпеки польотів при організації льотної роботи, обслуговуванні повітряного руху, аеродромному та метеорологічному забезпеченні.
Безпосередніми факторами аварійності повітряних суден є фактори: екіпажу (людський фактор), технічний фактор (відмови систем повітряних суден) і недоліки в організації підготовки та забезпечення польотів.
Супутніми факторами, що впливають на розвиток аварійної ситуації в польоті є: психофізіологічний стан екіпажу, недоліки в підготовці та забезпеченні польоту, стан зовнішнього середовища.
Класифікація причин/факторів авіаційних подій, з урахуванням їхнього взаємозв’язку включає три рівні:
безпосередні причини/фактори (помилки екіпажу, відмови авіаційної техніки, небезпечний вплив зовнішнього середовища);
супутні причини/фактори, котрі сприяють негативному розвитку особливої ситуації в польоті (втома екіпажу, складні метеоумови та ін.);
головні причини/фактори, котрі включають недоліки в організації на всіх рівнях авіаційно-транспортної системи, ергономічні та конструктивно-виробничі недоліки ПС.
Головні причини/фактори обумовлюють виникнення безпосередніх причин авіаційних подій (АП), тому основні напрями профілактичної діяльності повинні бути спрямовані на усунення недоліків на рівні головних причин/факторів.
Управління безпекою польотів ПС повинно вимагати виконання таких основних завдань:
створення нормативно-правової бази щодо безпеки польотів;
сертифікація та ліцензування експлуатантів;
контроль діяльності експлуатантів за виконанням авіаційних правил та нормативно-правових актів;
нагляд за безпекою польотів;
інформаційно-аналітична діяльність щодо безпеки польотів;
організація підготовки, забезпечення та виконання польотів;
професійна підготовка та підтвердження кваліфікації авіаційних фахівців із урахуванням людського фактора;
збереження і підтримка льотної придатності ПС;
організація повітряного руху;
аеродромне забезпечення польотів;
метеорологічне забезпечення;
забезпечення паливно-мастильними матеріалами.
Функція організації роботи в сфері управління безпекою на транспорті передбачає формування органів управління, встановлення функціональних обов’язків для структурних підрозділів та посадових осіб, що беруть участь в управлінні. Функції управління включають:
організацію роботи;
інформацію про стан безпеки;
оперативне реагування та розслідування АП;
планування та виконання робіт;
спеціальні функції;
пропаганду безпеки;
контроль;
управлінські рішення.
Функції державних органів управління:
Державіаслужба розробляє та вводить у дію національні авіаційні правила, які визначають функції кожного суб’єкта авіаційно-транспортної системи (АТС) з попередження авіаційних подій та забезпечення безпеки польотів, організовують контроль за їх виконанням;
проводять сертифікацію експлуатанта і здійснюють постійний нагляд за його діяльністю щодо дотримання правил забезпечення та виконання польотів, видають сертифікати та ліцензії на право авіаційної діяльності;
проводять розслідування авіаційних подій з ПС України та закордонних авіакомпаній, які мали місце на території України, відповідно до національних авіаційних правил та додатку 13 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію;
спеціально уповноважений представник Державіаслужби бере участь у розслідуванні авіаційних подій з ПС українських авіакомпаній, які мали місце на території інших держав, згідно з дод. 13 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію.
Державіаслужба організовує проведення галузевого розслідування причин таких авіаційних подій.
Якщо держава, місця авіаційної події не виконує вимоги пунктів 6.5, 6.6 та 6.8 дод. 13 Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, то Державіаслужба приймає необхідні заходи, включаючи інформування авіаційної громадськості, з метою усунення виявлених у результаті галузевого розслідування небезпечних факторів.
Функції експлуатанта:
розробляє корпоративні авіаційні правила щодо підготовки, забезпечення та виконання польотів згідно з національними авіаційними правилами;
виконує комерційну діяльність, в галузі авіації відповідно до встановлених сертифікатом умов та обмежень;
розробляє стандартні експлуатаційні процедури, які необхідно виконувати членам льотного екіпажу в процесі виконання польоту. Стандартні авіаційні процедури ґрунтуються на правилах, які визначають порядок дій у польоті, на експлуатаційних мінімумах аеродромів, а також на стандартизованому використанні контрольних переліків для очікуваних умов експлуатації та особливих ситуацій у польоті та на розподілі обов’язків між членами екіпажу. Дотримання цих стандартних правил та порядку дій є невід’ємними умовами забезпечення безпеки польотів;
розробляє маршрутні довідкові дані з кожного польоту, в які включаються відомості про засоби зв’язку, аеронавігаційні засоби, аеродроми, експлуатаційні мінімуми кожного аеродрому, які використовуються під час виконання польотів з урахуванням мінімумів ПС та командира ПС;
розробляє і реалізує програму попередження авіаційних подій та забезпечення безпеки польотів, програму аналізу польотних даних на основі параметричної та мовної інформації бортових реєстраторів і добровільних повідомлень льотних екіпажів ПС про особливі події, які мали місце в польоті;
забезпечує якісне технічне обслуговування ПС;
забезпечує контроль за виконанням авіаційними спеціалістами всіх категорій вимог національних та корпоративних авіаційних правил, які стосуються їх;
організовує підготовку та підвищення кваліфікації всіх категорій авіаспеціалістів відповідно до діючих правил;
забезпечує обслуговуючий персонал та льотні екіпажі кожного типу ПС керівництвами з експлуатації ПС, в яких містяться процедури щодо експлуатації ПС. У керівництвах міститься детальна інформація про системи ПС і контрольні карти, які підлягають використанню, а також враховують аспекти людського фактора;
у разі авіаційної події з ПС, експлуатант забезпечує зберігання всіх записів бортових реєстраторів, які належать до даного польоту у надійному місці до видачі органу, який уповноважений проводити розслідування авіаційної події.
Функції екіпажу ПС:
Екіпаж відповідає за експлуатацію ПС із часу прийняття його уповноваженим членом (бортінженером, бортмеханіком, другим пілотом) від наземного обслуговуючого персоналу перед польотом до здачі ПС після польоту.
Командир повітряного судна:
відповідає за безпеку всіх членів екіпажу, пасажирів та вантажу, який перебуває на борту, після закриття дверей ПС. Командир відповідає за управління ПС і його безпеку з часу готовності ПС до руху з метою зльоту до моменту його повної зупинки після закінчення польоту чи вимкнення двигунів. Командир також відповідає за організацію та виконання правил експлуатації ПС екіпажем при підготовці до польоту, в польоті та огляд ПС після польоту;
приймає заходи щодо суворого дотримання виконання вимог системи контрольних карт;
відповідає за повідомлення найближчого уповноваженого органу та керівництва експлуатанта щодо будь-якої події з ПС, яка призвела до серйозних тілесних ушкоджень або смерті людей чи нанесення суттєвої шкоди ПС;
відповідає за повідомлення керівництва експлуатанта після завершення польоту про всі виявлені чи підозрювані недоліки в роботі ПС та його систем;
у разі авіаційної події з ПС, за можливістю, забезпечує зберігання всіх записів бортових реєстраторів, які належать до цього польоту, і самих реєстраторів.
Інші члени екіпажу ПС, підпорядковані командиру ПС, діють відповідно до посадових інструкцій та інших нормативних документів у частині, яка їх стосується, і відповідають за якість виконання своїх функціональних обов’язків.
Функції підприємств, які здійснюють управління повітряним рухом:
організовують безпеку повітряного руху в підконтрольному повітряному просторі;
дають екіпажам ПС об’єктивну достовірну інформацію про умови і місцеві правила виконання польотів;
попереджують зіткнення ПС між собою та з літальними апаратами інших типів.
Інші суб’єкти АТС відповідають за повне, якісне та своєчасне виконання покладених на них функцій щодо забезпечення безпеки польотів.
Усі суб’єкти АТС, діяльність яких впливає на безпеку польотів, розробляють, приймають та виконують корпоративні авіаційні правила попередження АП і забезпечення безпеки польотів у частині, яка відноситься до їх виробничої діяльності і взаємодії з іншими суб’єктами АТС.
Корпоративні авіаційні правила узгоджуються з Державіаслужбою до їх відповідності національним та міжнародним стандартам.
Організація робіт повинна включати:
визначення органів управління безпекою на авіаційному транспорті;
установлення функціональних обов’язків структурних підрозділів та посадових осіб з питань безпеки;
регламентацію діяльності керівників та посадових осіб;
нормативне забезпечення управління безпекою на авіаційному транспорті (розроблення авіаційних правил України відповідно до стандартів та рекомендацій ICAO).
Інформація про стан безпеки складається із:
узагальнення результатів контролю якості функціонування технологічного комплексу «ПС – екіпаж – середовище»;
передачі інформації про небезпечні події;
обліку інформації про стан події;
аналізу показників аварійності та стану безпеки;
інформування керівництва;
видання бюлетенів з безпеки польотів.
Оперативне реагування та розслідування авіаційних подій складається із:
виконання аварійно-рятувальних робіт;
проведення розслідування авіаційних подій;
оцінки стану робіт з попередження авіаційних подій та забезпечення безпеки польотів на підприємствах, де така подія сталася.
Планування та виконання робіт включає:
розробку і прийняття кожним експлуатантом програми попередження авіаційних подій та забезпечення безпеки польотів ПС і планів заходів щодо їх реалізації;
забезпечення (виконання) прийнятих завдань;
супроводження їх виконання на всіх етапах;
оцінку результатів, контроль виконання завдань у встановленому порядку.
Спеціальні функції включають:
акредитацію органів, які виконують функції з сертифікації;
сертифікацію та встановлення особливих умов та обмежень;
підтвердження відповідності сертифікаційним вимогам;
ліцензування окремих видів діяльності.
Пропаганда безпеки здійснюється шляхом:
проведення конференцій, семінарів, нарад та спеціальних розборів;
використання засобів масової інформації;
здійснення роз’яснювальної роботи.
Контрольні функції забезпечуються виконанням:
контролю якості функціонування технологічного комплексу «ПС – екіпаж – середовище»;
постійного контролю керівниками авіапідприємств та уповноваженими особами за виконанням підрозділами і посадовими особами нормативних правил запобігання авіаційним подіям та забезпечення безпеки польотів авіакомпаніями;
інспектуванням, що проводиться органами, на які покладено здійснення нагляду за безпекою польотів ПС;
комплексних перевірок;
цільових перевірок;
оперативного контролю.
Управлінські рішення включають такі етапи, як підготовку рішення, прийняття рішення, реалізацію рішення.
Заходи з попередження авіаційних подій. За результатами розслідування авіаційних подій і рекомендацій комісій з розслідування Державіаслужба і експлуатанти розробляють плани додаткових конкретних заходів щодо запобігання авіаційним подіям у майбутньому та їх реалізації.
Контроль за розробленням експлуатантами заходів здійснює Державіаслужба. Щокварталу, не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним кварталом, міністерства, організації, експлуатанти направляють до Державіаслужби відомості за результатами розгляду рекомендацій комісій і за станом виконання заходів з їх реалізації згідно п.8.13 Правил розслідування авіаційних подій з цивільними повітряними суднами в Україні.
Нагляд за реалізацією рекомендацій комісії з розслідування АП здійснюється Державіаслужбою.
Для оцінки стану безпеки польотів у цивільній авіації застосовуються абсолютні і відносні показники (за кількістю АП на 100000 годин нальоту та кількістю загиблих на 1000000 перевезених пасажирів). [17]
- Міністерство освіти і науки україни
- Дипломна робота (пояснювальна записка)
- Національний авіаційний університет
- Завдання на виконання дипломної роботи
- Реферат
- Перелік умовних позначень, скорочень, термінів
- Перелік креслень
- Розділ 1 основна частина. Проект вантажного смл вступ
- 1.1. Вибір проектних параметрів літака
- 1.1.1. Обробка статистичних даних
- 1.1.2. Формування технічного завдання на проект
- 1.1.3.1. Розташування крила та оперення відносно фюзеляжу, їх форма
- 1.1.3.2. Розташування двигунів, їх тип та кількість
- 1.1.3.3. Вибір типу та розташування опір шасі
- 1.1.4. Вибір основних параметрів крила
- 1.1.5. Вибір основних параметрів фюзеляжу
- 1.1.6. Вибір оптимального питомого навантаження на крило та наближена оцінка аеродинамічних характеристик літака
- 1.1.7. Оцінка потрібної енергоозброєності літака
- 1.2. Розрахунок злітної маси літака
- 1.2.1. Оцінка відносної маси палива
- 1.2.1.1. Розрахунок питомої витрати палива
- 1.2.1.2. Розрахунок відносної маси палива при польоті на максимальну дальність з максимальним комерційним навантаженням
- 1.2.2. Розрахунок відносних мас основних частин літака
- 1.2.3. Рішення рівняння балансу мас
- 1.3. Підбір двигунів
- 1.4. Розрахунок мас літака
- 1.5. Компоновка літака
- 1.5.1. Оцінка відносної маси палива
- 1.5.1.1. Розрахунок питомої витрати палива
- 1.5.1.2. Геометричні характеристики елеронів
- 1.5.1.3. Компоновка та визначення геометричних параметрів механізації крила
- 1.5.2. Компоновка та розрахунок основних параметрів оперення
- 1.5.3. Компоновка фюзеляжу
- 1.5.3.1. Геометричні та конструктивні параметри фюзеляжу
- 1.5.3.2. Кабіна екіпажа
- 1.5.3.3. Вантажна кабіна
- 1.5.3.4. Люки та двері
- 1.5.4. Компоновка шасі
- 1.6. Центровка літака
- 1.6.1. Визначення центра мас спорядженого крила
- 6.1.2. Визначення центра мас спорядженого фюзеляжу
- 1.6.3. Визначення центра мас спорядженого літака
- 1.6.4. Розрахунок варіантів центровки
- 1.7. Технічний опис конструкції літака
- 1.7.1. Аеродинамічна компоновка літака
- 1.7.2. Конструкція планера
- 1.7.2.1. Фюзеляж
- 1.7.2.2. Крило Крило літака (рис. 1.11) складається з центроплана, лівої і правої консольних частин. [15]
- 1.7.2.3. Оперення
- 1.7.3. Гідравлічна система літака
- 1.8. Оцінка льотно-технічних характеристик літака
- 1.8.1. Визначення злітної дистанції літака
- 1.8.1.1. Розрахунок злітної дистанції нормального зльоту
- 1.8.1.2 Розрахунок злітної дистанції продовженого зльоту
- 1.8.2. Визначення дистанції зниження та посадочної дистанції
- Висновок
- 2.1. Призначення елерона
- 2.2. Технічний опис конструкції елерона
- 2.3. Побудова епюр поперечних сил, згинальних та крутних моментів, що діють на елерон
- 2.4. Розрахунок на міцність силової нервюри елерона
- Визначення коефіцієнтів запасу міцності для відповідних перерізів
- Висновок
- 3.1. Методика розрахунку продуктивності літака і видатків на його експлуатацію
- 3.1.1. Визначення продуктивності літака
- 3.1.2. Визначення видатків на експлуатацію літака
- 3.2. Розрахунок економічності літака
- 3.3. Аналіз факторів, що впливають на економічність літака
- Висновок
- Розділ 4 охорона праці вступ
- 4.1. Перелік небезпечних і шкідливих виробничих чинників під час технічної експлуатації об’єкта, що проектується
- 4.2. Технічні заходи, що виключають або обмежують вплив на персонал небезпечних і шкідливих виробничих чинників
- 4.3. Розрахунок заземлювального пристрою для захисту від статичної електрики
- 4.4. Забезпечення пожежної та вибухової безпеки об'єкта, що проектується
- 4.5. Інструкції з техніки безпеки праці при виконанні то елерона
- Висновок
- Розділ 5 охорона навколишнього середовища вступ
- 5.1. Законодавча база охорони нпс України
- 5.2. Розрахунок викидів окису вуглецю та окислів азоту двигунами проектованого літака
- 5.3. Еколого-економічна оцінка збитку, який спричиняється річними викидами со і nOх
- 5.4. Методи і засоби зниження авіаційного шуму
- 5.5. Розробка заходів по підвищенню екологічної безпеки проектованого літака
- Висновок
- Розділ 6
- 6.1.2. Завдання та функції системи управління безпекою польотів пс
- 6.2. Розрахунок злітної дистанції продовженого зльоту
- Висновок
- Розділ 7 метрологічне забезпечення
- Висновки
- Список використаних джерел