Розділ 5 охорона навколишнього середовища вступ

Одним з найактуальніших та найвідповідальніших, на теперішній час, завдань при проектуванні нового типу літака – є забезпечення якомога меншого шкідливого впливу на навколишнє природне середовище (НПС), зокрема на атмосферу.

Людська діяльність завдає непоправної шкоди навколишньому середовищу, зокрема атмосфері. Це лісові пожежі, токсичне виробництво, шкідливі викиди транспорту, значна частка яких, припадає на авіаційну техніку. Авіаційні двигуни завдають шкоду не тільки шляхом викиду в атмосферу продуктів згоряння, вони ще й спалюють величезну кількість повітря, що згубно впливає на озоновий шар планети.

Незворотні фактори дії на навколишнє середовище можна поділити на три основні групи:

• фактори хімічної дії;

• фактори фізичної дії;

• фактори біологічної дії.

По відношенню до авіатранспорту, до перших належить забруднення ґрунту та атмосфери продуктами згоряння, до других – шум, електромагнітне випромінювання та ін..

Відпрацьовані гази авіаційних двигунів є основним джерелом забруднення атмосфери. Оцінка авіаційних двигунів з точки зору екологічної безпеки визначається емісійною характеристикою, що залежить від режиму роботи двигунів, температури газів перед турбіною, кількістю двигунів встановлених на літаку.

Групу шкідливих речовин, що потрапляють в атмосферу з відпрацьованими газами авіаційних двигунів, складають наступні речовини (сполуки):

• окис вуглецю СО;

• окис азоту NO_x;

• окис сірки SO_x;

• негорючі вуглеводні C_xH_x;

• тверді сполуки (сажа).