1.1.5. Вибір основних параметрів фюзеляжу

Фюзеляж – базова частина літака. Вирізняють силовий та цільовий фактори призначення фюзеляжу. У силовому відношенні призначення фюзеляжу – замкнення силової схеми літака, а у цільовому – розміщення екіпажу та вантажу. Аеродинамічні та масові характеристики фюзеляжу значною мірою залежать від його форми і розмірів, що визначаються формою поперечного перерізу фюзеляжу, його подовженням та еквівалентним діаметром. [2, 7]

Діаметр фюзеляжу визначається з урахуванням забезпечення необхідного об’єму вантажної кабіни для повного забезпечення призначення проектованого літака. На довжину фюзеляжу впливають значення величин пліч горизонтального та вертикального оперень.

Подовження фюзеляжу та його складових частин визначається виходячи з міркувань забезпечення необхідних аеродинамічних та масових характеристик фюзеляжу і літака в цілому.

Вибір подовження фюзеляжу доцільно здійснювати орієнтуючись на статистичні дані літаків-прототипів. Для фюзеляжу проектованого літака обрані наступні подовження:

• сума подовжень фюзеляжу _ф ≈ 7,27;

• подовження носової частини фюзеляжу _нос ≈ 1,2;

• подовження хвостової частини фюзеляжу _хв ≈ 3,47.

Форма поперечного перерізу фюзеляжу впливає на технологічність виготовлення та його кінцеву масу. Для забезпечення мінімальної маси та простоти виготовлення обрано круглий поперечний переріз фюзеляжу з еквівалентним діаметром D_ф = 5,6 м.

По обраним значенням величин подовження та діаметра фюзеляжу визначається довжину фюзеляжу:

l_ф = _ф D_ф = 40,712 м.

Довжина носової частини фюзеляжу:

l_нос = _нос D_ф = 6,72 м.

Довжина хвостової частини фюзеляжу:

l_хв = _хв D_ф = 19,432 м.