6.1. Загальне поняття про ризик
Забезпечення потрібного рівня безпеки безпосередньо пов’язане з досягненням допустимого рівня ризику, конкретне значення якого визначається глибиною наукових знань, рівнем соціально-економічного розвитку країни, її культури, безпеки, національним менталітетом – рядом інших факторів.
Обґрунтування допустимого рівня здійснюється на основі аналізу ризику і застосування ефективних механізмів управління ним. Аналіз ризику – процес ідентифікації загроз, визначення умов і форм їх реалізації, а також кількісна оцінка показників ризику – системний підхід до використання різноманітних механізмів (законодавчих, організаційних, економічних, інженерно-технічних) у розв’язанні завдань попередження або зменшення небезпеки для здоров’я і життя людини, шкоди майну і довкіллю до припустимого рівня.
Вище було приведене прийняте визначення ризику. Як кількісна міра, ризик є функцією двох змінних – частоти і наслідків небажаної події [23]:
Ризик = f(F,c), (6.1)
де F – частота, с – наслідки.
У окремому випадку, коли наслідки конкретні й вимірюються за принципом „Так” / „Ні”, „Відбувається”/ „Не відбувається” (наприклад, життя/смерть), тоді ризик становиться функцією однієї змінної – частоти F небажаної події.
Ризик = f(F) (6.2)
Загальний показник ризику доповнюється набором вторинних або необхідних для нього показників, які вводяться для вимірювання ризику певних впливів (радіаційних, хімічних наслідків (смертельні випадки, шкода здоров’ю, пошкодження майна й ін.) або визначення об’єктів, яким треба забезпечити безпеку (індивідуум, групи людей, рослинний або тваринний світ, будівлі та споруди й т.д.)).
Нормуванню часто підлягають вторинні показники. Як приклад, можна виділити два вторинних показника ризику, які найбільш часто вживаються: індивідуальний ризик і соціальний ризик [23].
Індивідуальний ризик поділяються на ризик від систематичного впливу і ризик від спільного впливу різних факторів.
Індивідуальний ризик являє собою частоту, з якою індивід може понести певні втрати. Звичайно показник індивідуального ризику використовується для порівняльної оцінки ризику для населення, яке мешкає поблизу і на визначеній відстані від підприємства – джерела ризику.
Індивідуальний ризик від систематичного впливу – ризик, який утворюється для населення з причини тривалого надходження забруднювачів в оточуюче середовище й постійного „беспорогового” впливу забруднюючих речовин на здоров’я населення.
Індивідуальний ризик від спільного впливу різних факторів – ризик смерті для людей у результаті спільної дії забруднюючих речовин, радіаційного опромінення та інших факторів.
Соціальний ризик являє собою співвідношення між частотою виникнення збитку визначеної величини і загальним збитком, наприклад, загальною чисельністю загиблих і постраждалих (так звані F – N діаграми, які відомі й як діаграми Фармера).
На державному рівні методологія аналізу і управління ризиком, яка була заснована на концепції припустимого ризику, вперше була прийнята у Нідерландах. Вона є тим науковим фундаментом, на якому будується практична діяльність щодо підвищення екологічної безпеки території і населення, яке мешкає в районах, що насичені промисловими об’єктами, головним чином хімічної індустрії, газо – і нафтопереробними заводами.
Голландський підхід в останній час отримав широке розповсюдження у закордонній практичній діяльності щодо забезпечення безпеки і управління ризиком. Згідно з цим підходом увесь „спектр” значень ризику (індивідуального і соціального) розбивають на три області у відповідності з так званим принципом світлофора (рис. 6.1 і 6.2).
- неприпустимість (надмірність) ризику – „червона” область;
- допустимий ризик – „жовта” область;
- зневажливий ризик – „зелена” область.
Рис. 6.1. Діапазон значень індивідуального ризику
Рис. 6.2. Діапазон значень соціального ризику
Якщо при оцінювані ризику встановлено, що його величина знаходиться в зоні „неприпустимого” ризику, то власники підприємства повинні вжити заходів щодо зниження його до допустимого рівня.
Якщо при оцінюванні ризику встановлено, що його величина знаходиться між „двома лініями”, які розмежують зони неприпустимого і допустимого ризику, то власники підприємства повинні вжити таких заходів до зменшення ризику, які вважаються розумними з практичної точки зору, тобто реалізація таких заходів не повинна вимагати невиправданих витрат або дуже великих зусиль. Це так званий принцип ALARA (ALARP) (as low as reasonably applicable/practicable) – підхід до управління ризиком, який передбачає його максимальне можливе зниження за рахунок реальних (обмежених) ресурсів, які є. Принцип ALARA означає, що треба зменшувати ризик, наскільки це можливо, а принцип ALARP – зменшувати ризик, наскільки це прийнято.
Ілюстрація такого принципу наведена на рис. 6.3.
Рис. 6.3. Принципи ALARA (ALARP)
Таким чином, основою нормативного підходу, який застосовується у закордонній практиці, є введення поняття ”неприпустимого” (або „надмірного”) рівня ризику. Введення області такого ризику було засновано на формулюванні поняття про максимально або гранично допустимому рівні (ГДР) для індивідуума. ГДР ризику повинен бути низьким, щоб це не викликало будь-якої тривоги у індивідуума. Проблема встановлення конкретних чисельних значень для ГДР і зневажливого рівней ризику здебільшого політичною і соціально-економічною, тому її розв’язання залежить від соціально-економічних умов, які характеризують соціально-економічну систему країни.
Наприклад в Нідерландах на законодавчому рівні для ГДР індивідуального ризику, який обумовлений господарчою діяльністю, прийнято значення ризику смерті, що дорівнює 10-6 на рік. Для численного значення зневажливого ризику зараз для ризику смерті прийняте значення менше за 10-8 на рік. У Великобританії неприпустимий ризик становить 10-4 , а зневажливий – 10-6, в Угорщині 10-5 та 10-6 відповідно. ГДР в Росії знаходиться в діапазоні 10-4 – 10-5 на рік.
Для максимально допустимого рівня соціального ризику в Росії пропонується величина 10-4 на рік з максимальним числом загиблих 10, а в якості зневажального рівня - величина 10-6 при кількості жертв 10 [26,27,29].
- 1. Загальні відомості про безпеку руху на залізничному транспорті
- 1.1. Техніко-економічна характеристика залізничного транспорту
- 1.2. Безпека руху поїздів
- 1.3. Організація роботи та органи управління субрп
- 1.3.1. Функціональні обов’язки працівників та посадових осіб Укрзалізниці
- 1.3.2 Порядок проведення „Дня безпеки” на залізницях
- 1.4. Аналіз стану безпеки руху
- 1.5. Фактори, які впливають на безпеку транспортних систем
- Питання до самоконтролю
- 2. Безпека залізничного транспорту
- 2.1. Основні вимоги до забезпечення безпеки залізничного транспорту
- 2.2. Забезпечення безпеки руху в підсистемах залізничного транспорту при взаємодії, пересіченні або сполученні їх елементів
- 2.3. Вимоги до спеціального маркування рухомого складу і об’єктів залізниць та написів на них.
- Питання до самоконтролю
- 3. Основні вимоги Правил технічної експлуатації залізниць до функціонально-технічної підсистеми залізничного транспорту
- 3.1. Підсистема споруд і пристроїв колійного господарства
- 3.2. Підсистема рухомого складу
- 3.3. Підсистема залізничного електропостачання
- 3.4. Підсистема управління, контролю і сигналізації
- 3.5. Станційна підсистема
- Питання для самоконтролю
- 4. Транспортні події та заходи щодо їх попередження на залізницях України
- 4.1. Загальна характеристика транспортних подій
- 4.2. Терміни та визначення основних понять
- 4.3. Транспортні події
- 4.4. Аналіз безпеки руху поїздів у господарствах залізниць України
- 4.5. Заходи щодо попередження транспортних подій
- 4.5.1. Основні напрямки системи профілактичної роботи з питань безпеки руху на залізницях України
- 4.5.2 Заходи щодо попередження транспортних подій у господарствах залізниць
- Питання для самоконтролю
- 5. Розвиток небезпечних явищ у надзвичайних ситуаціях
- 5.1. Аварійні ситуації в технічних системах
- 5.2. Виникнення аварій і катастроф
- 5.3. Негативні впливи наслідків аварій і катастроф
- 5.4. Шкідливі та уразливі фактори небезпечних явищ
- Питання для самоконтролю
- 6. Теоретичні основи безпеки залізничного транспорту
- 6.1. Загальне поняття про ризик
- 6.2. Поняття про ризик
- 6.3. Управління ризиком
- 6.4. Класифікація видів ризику
- 6.5. Критерії допустимого ризику
- Питання для самоконтролю
- 7. Методологія аналізу і оцінювання ризику
- 7.1 Якісні методи аналізу небезпек і ризику
- 7.2 Логіко-графічні методи аналізу небезпек і ризику
- 7.3 Кількісні методи аналізу небезпек і ризику
- 7.4. Загальні основи статистичної теорії безпеки руху поїздів
- Питання для самоконтролю
- 8. Розслідування та облік транспортних подій
- 8.1. Розслідування транспортних подій
- Оперативне повідомлення про випадок серйозного інциденту на Укрзалізниці
- Оперативне повідомлення про інциденти та порушення на Укрзалізниці
- Розслідування транспортної події з небезпечними вантажами
- Оперативна інформація про стан безпеки на залізничному транспорті Укрзалізниці
- (Наростаючим підсумком)
- Оперативна інформація про стан безпеки на залізничному транспорті Укрзалізниці
- (З вини інших організацій)
- Про кількість допущених транспортних подій в експлуатаційній роботі залізниць України за __________ місяць ___/___ рр.
- Про кількість транспортних подій у поїзній та маневровій роботі за ___________ місяць ____ року на ________________________ залізниці за днями тижня
- Про кількість транспортних подій у поїзній та маневровій роботі по Укрзалізниці за _______ місяць ____ року за днями тижня
- Про дорожньо-транспортні пригоди на залізничних переїздах і коліях поза переїздами на _________________ залізниці (назва залізниці)
- 8.2. Дії працівників, які беруть участь у службовому розслідуванні транспортних подій і порядок оформлення результатів
- Службового розслідування катастрофи, аварії та серйозного інциденту *
- 1. Обставини катастрофи, аварії та серйозного інциденту *
- 2. Контрольні відомості про поїзди, із якими трапилась катастрофа, аварія та серйозний інцидент *
- 3. Наслідки катастрофи, аварії та серйозного інциденту *
- 4. Відбудовні засоби
- 5. Технічний висновок про причини катастрофи,
- Питання для самоконтролю
- 9. Функціональна підсистема „Сили і засоби реагування на надзвичайні ситуації на залізничному транспорті” Мінтрансз’вязку України
- 9.1. Функціональна підсистема "Сили і засоби реагування на надзвичайні ситуації на залізничному транспорті"
- 9.2. Організація відбудовних робіт при ліквідації наслідків транспортних подій на залізницях України
- 9.2.1 Повідомлення про транспортні події на залізницях
- 9.2.2. Відправлення і просування відбудовних, пожежних поїздів і відбудовних автолетючок
- 9.2.3. Організація робіт з ліквідації наслідків транспортних подій на залізницях
- Питання для самоконтролю
- 10. Класи небезпечних вантажів і особливості ліквідації аварій за їх участю
- 10.1 Сповіщення про виникнення аварійних ситуацій
- 10.2. Особливості ліквідації наслідків аварійних ситуацій в залежності від класу небезпечних вантажів
- 10.3 Форма і зміст аварійної картки форма аварійної картки
- 10.4. Особливості ліквідації наслідків аварійної ситуації, що викликала радіоактивне забруднення
- Питання для самоконтролю
- 11. Ліквідація наслідків аварійних ситуацій з небезпечними вантажами
- 11.1. Ведення аварійно - відбудовних робіт
- 11.2. Гасіння пожеж
- 11.3. Локалізація забруднень, нейтралізація і дегазація небезпечних вантажів
- 11.4. Проведення заходів медичного захисту та забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя
- Питання для самопідготовки
- 12. Організація технічного обслуговування і ремонту споруд, пристроїв і рухомого складу залізниць
- 12.1. Теоретичні основи надійності технічних систем
- 12.2. Огляд споруд та пристроїв, їх ремонт
- 12.3. Технічне обслуговування і ремонт рухомого складу, в тому числі спеціального самохідного рухомого складу
- 12.3.1 Технічне обслуговування і ремонт локомотивів моторвагонного та спеціального самохідного рухомого складу
- 12.3.2 Технічне обслуговування та ремонт вагонів
- 12.4. Технічне обслуговування пристроїв сцб та зв’язку
- 12.5 Утримання джерел водопостачання, відбудовних та пожежних поїздів
- Питання для самоконтролю
- 13. Вплив технічного персоналу залізниць на безпеку руху поїздів
- 13.1 Функціональні стани працівника залізниці
- 13.1.1. Динаміка змін функціонального стану під час роботи та розвиток втовлювання
- 13.1.2. Фактори діяльності, які викликають втомлювання
- 13.1.3 Характеристика емоційного стану працівника
- 13.2. Методи зниження інтенсивностей небезпечних помилок людини в людинно-машинних системах
- Питання для самоконтролю
- 14. Структура і функції управління безпекою руху поїздів в Укрзалізниці
- 14.1 Структура і основні завдання Головного управління безпеки руху та екології Укрзалізниці
- 14.2 Апарат безпеки руху поїздів і автотранспорту залізниці
- 14.3 Апарат безпеки руху поїздів і автотранспорту дільниці залізниці
- 14.4. Деякі функції управління безпекою руху поїздів
- Про результати перевірки стану організації роботи з питань безпеки руху
- Державна адміністрація залізничного транспорту України (укрзалізниця)
- Припис № ____
- 14.5. Стимулювання роботи та відповідальність працівників залізничного транспорту з безпеки руху поїздів
- Питання для самоконтролю
- Література
- Службового розслідування катастрофи, аварії та серйозного інциденту*
- 1. Обставини події
- 2. Контрольні відомості про поїзди, із якими трапилась подія
- 3. Наслідки події
- 4. Відбудовні засоби
- С лужбового розслідування інциденту, порушення в поїзній і маневровій роботі
- 1. Обставини інциденту, порушення
- 2. Контрольні відомості про поїзди, маневровий состав із якими трапився інцидент, порушення
- 3. Наслідки інциденту, порушення
- 4. Відбудовні засоби
- 5. Технічний висновок про причини інциденту, порушення
- Головне управління зв'язку, енергетики та обчислювальної техніки управління автоматики, телемеханіки та зв'язку
- 1. Загальні положення
- 2. Рухомий склад ремонтно-відбудовної летучки зв'язку
- 3. Матеріальна частина ремонтно-відбудовної летучки зв'язку
- 4. Організація робіт ремонтно-відбудовної летучки зв'язку
- 1. Загальні положення
- 2. Заходи, які необхідно виконати до початку періодів льодоходу, весняних і зливових вод
- 3. Заходи, які виконуються перед початком льодоходу та проходження
- 4. Заходи, які виконуються під час льодоходу та пропуску весняних і зливових вод
- 5. Заходи, які виконуються після проходження весняних і зливових вод
- Положення про відбудовний поїзд залізниць україни
- 1. Загальні положення
- 2. Матеріальна частина відбудовного поїзда та аварійно-польової команди
- 3. Утримання й обслуговування відбудовних поїздів і аварійно-польових команд
- 4. Головний відбудовний поїзд
- Положення про апарат Головного ревізора з безпеки руху поїздів і автотранспорту залізниці
- Положення про пожежні поїзди на залізницях України
- 2. Порядок формування, ремонт та утримання пожежних поїздів
- 3. Порядок виклику, відправлення і прямування пожежних поїздів
- 4. Організація гасіння пожеж
- Типовий табель пожежного поїзда першої категорії
- Типовий табель пожежного поїзда другої категорії
- І. Пожежна техніка та обладнання
- Іі. Інструмент, спорядження та спецодяг
- Ііі. Засоби сигналізації та зв'язку. Паливно - мастильні матеріали
- Іv. Вогнегасячі засоби
- V. Індивідуальні засоби захисту органів дихання та хімічного захисту
- Vі. Кухонно – столовий інвентар
- Норми витрат продуктів харчування, що входять до постійного запасу
- Інструкція про порядок відбудови пошкодженої контактної мережі електрифікованих залізниць
- 1 Загальні положення
- 2 Відбудовні засоби
- 4 Організація відбудовних робіт
- 5 Навчання персоналу методам відбудови
- Структурна схема функціональної підсистеми Укрзалізниці
- Положення про Державну спеціальну службу транспорту