3.4. Підсистема управління, контролю і сигналізації

Підсистема управління, контролю і сигналізації є комплексом технічних засобів і споруд, які забезпечують безпеку руху поїздів і маневрових складів встановлених для них маршрутах на станціях та інтервальне розмежування поїздів на перегонах, а також приймання, передавання, обробку усіх видів інформації та пов’язані з їх функціонуванням технологічні процеси.

До такої підсистеми відносяться:

- світлофори;

- пристрої автоматичного та напівавтоматичного блокування;

- пристрої електричної централізації стрілок та сигналів;

- пристрої диспетчерської централізації;

- пристрої автоматичної локомотивної сигналізації та автостопи;

- пристрої ключової залежності стрілок та сигналів;

- пристрої станційного блокування;

- пристрої механізації та автоматизації сортувальних гірок;

- автоматична переїзна сигналізація і автоматичні шлагбауми;

- автоматичні системи сповіщення про наближення поїзду;

- пристрої автоматичного виявлення перегрітих букс;

- пристрої колійного загородження.

Розглянемо їх більш детально.

Безпека руху і чітка організація руху поїздів і маневрової роботи вимагають передачу машиністу інформації, яка дозволяє, або забороняє рух, а при дозволі на рух – про режим ведення поїзда. Для передавання видимих сигналів встановлюються світлофори. Проїзд заборонного показання світлофора забороняється [9-13,19].

За умови несправностей пристроїв управління, світлофори мають автоматично приймати забороняючі показання, а попереджувальні світлофори – показання, що відповідають забороняючому показанню зв’язаних з ними основних світлофорів.

Схеми розміщення світлофорів, а також таблиці взаємозалежності положення стрілок та сигнальних показань світлофорів у маршрутах на станціях затверджуються начальником залізниці. Місця розміщення постійних сигналів визначаються комісією, призначеною начальником дирекції залізничних перевезень (начальником залізниці) [19].

Перегони, як правило, мають бути обладнані колійним блокуванням, а на окремих ділянках - автоматичною локомотивною сигналізацією, що застосовується як самостійний засіб сигналізації і зв'язку, при якій рух поїздів на перегоні в обох напрямках здійснюється за сигналами локомотивних світлофорів. Пристрої автоматичного та напівавтоматичного блокування мають не допускати відкриття вихідного або прохідного світлофора до звільнення рухомим складом огороджувальної ними блок-ділянки (міжстанційного або міжпостового перегону),а також самовільного закриття світлофора в результаті переходу з основного на резервне електропостачання або навпаки.

При автоматичному блокуванні усі світлофори мають автоматично приймати забороняючі показання при вході поїзда на огороджувані ними блок-ділянки, а також в разі порушення цілісності рейкових електричних кіл цих ділянок.

На станціях, розміщених на ділянках, обладнаних колійним блокуванням, ці пристрої повинні мати ключі-жезли для господарчих поїздів, а на станціях ділянок з напівавтоматичним блокуванням, де застосовується підштовхування поїздів з повертанням підштовхуючого локомотива - ключі-жезли і для них.

На одноколійних ділянках, обладнаних автоматичним блокуванням, а також на двоколійних перегонах з двостороннім автоблокуванням кожної колії, на станціях, де виконується маневрова робота з виходом маневруючого состава за межі станції, пристрої автоматичного блокування при необхідності доповнюються зв'язаними з ними маневровими світлофорами.

На станціях, розміщених на лініях, обладнаних автоматичним і напівавтоматичним блокуванням, мають бути пристрої, що [11,19]:

• не допускають відкриття вхідного світлофора при маршруті, встановленому на зайняту колію;

• забезпечують на апараті управління контроль зайнятості колій та стрілок.

Відсутність зазначених пристроїв для окремих станцій допускається тільки з дозволу Державної адміністрації залізничного транспорту України.

При напівавтоматичному блокуванні на станціях можуть бути пристрої, що дозволяють:

• виключення контролю вільності стрілочних ізольованих ділянок у маршруті відправлення через їх несправність;

• повторне відкриття вихідного світлофора, що закрився, якщо поїзд фактично його не пройшов.

Автоматичне блокування має доповнюватися автоматичною локомотивною сигналізацією та пристроями диспетчерського контролю, а напівавтоматичне блокування доповнюється автоматичною локомотивною сигналізацією на ділянках наближення і головних коліях станцій з електричною централізацією.

Пристрої диспетчерського контролю за рухом поїздів на ділянках, обладнаних автоблокуванням, мають забезпечувати контроль встановленого напрямку руху, зайнятості блок-ділянок, головних та приймально-відправних колій на проміжних станціях, показань вхідних та вихідних світлофорів.

Пристрої електричної централізації стрілок та сигналів повинні забезпечувати [11,19]:

• взаємне замикання стрілок та світлофорів;

• контроль розрізу стрілки з одночасним закриттям світлофора, що огороджує даний маршрут;

• контроль положення стрілок і зайнятості колій та стрілочних секцій на апараті управління;

• можливість маршрутного та роздільного управління стрілками і світлофорами, проведення маневрових переміщень за показаннями маневрових світлофорів, а при необхідності передачу стрілок на місцеве управління.

Пристрої електричної централізації стрілок і сигналів не повинні допускати [11,19]:

• відкриття вхідного світлофора при маршруті, встановленому на зайняту колію;

• переведення стрілки під рухомим складом;

• відкриття світлофорів, що відповідають даному маршруту, якщо стрілки не поставлені в належне положення;

• переведення стрілки, що входить до маршруту, або відкриття світлофора ворожого маршруту при відкритому світлофорі, що огороджує встановлений маршрут.

Приводи і замикачі централізованих стрілок мають [11,19]:

• забезпечувати при крайніх положеннях стрілок щільне прилягання притиснутого вістряка до рамної рейки й рухомого осердя хрестовини до вусовика;

• не допускати замикання вістряків стрілки або рухомого осердя хрестовини при зазорі між притиснутим вістряком і рамною рейкою або рухомим осердям та вусовиком 4 мм й більше;

• відводити другий вістряк від рамної рейки на відстань не менше 125 мм.

Пристрої диспетчерської централізації мають забезпечувати [11,19]:

• управління з одного пункту стрілками і сигналами ряду станцій та перегонів;

• контроль на апараті управління за положенням і зайнятістю стрілок, перегонів, колій на станціях та прилеглих до них блок-ділянок, а також повторення показань вхідних, маршрутних і вихідних світлофорів;

• можливість передачі станцій на резервне управління стрілками і сигналами з приймання, відправлення поїздів і виконання маневрів або передачі стрілок на місцеве управління для проведення маневрів;

• виконання вимог, поставлених до електричної централізації, автоматичного блокування й автоматичної локомотивної сигналізації, що застосовується як самостійний засіб сигналізації і зв'язку.

Нові системи диспетчерської централізації мають забезпечувати можливість зміни напрямку руху поїзним диспетчером при хибній зайнятості блок-ділянок та автоматичний запис графіка виконаного руху поїздів.

При автоматичній локомотивній сигналізації локомотивні світлофори мають давати показання, що відповідають показанням колійних світлофорів, до яких наближається поїзд.

За умови руху тільки за показанням локомотивних світлофорів ці світлофори мають давати показання в залежності від зайнятості або вільності блок-ділянок, що лежать попереду.

Локомотивні світлофори встановлюються у кабінах управління локомотива, моторвагонного поїзда, спеціального самохідного рухомого складу і подають сигнальні показання безпосередньо машиністові та його помічникові або водію дрезини та його помічникові. Установлення локомотивних світлофорів у кабінах спеціального самохідного рухомого складу виконується відповідно до планів, затверджених Державною адміністрацією залізничного транспорту України.

Автоматична локомотивна сигналізація повинна доповнюватися автостопом з пристроями перевірки пильності машиніста й контролю швидкості руху поїзда.

На станціях, розміщених на ділянках, які обладнані автоблокуванням або автоматичною локомотивною сигналізацією, що застосовується як самостійний засіб сигналізації і зв'язку, головні колії, колії приймання й відправлення пасажирських поїздів, а також приймально-відправні колії для безупинного пропускання поїздів, мають бути обладнані колійними пристроями автоматичної локомотивної сигналізації.

Відсутність колійних пристроїв автоматичної локомотивної сигналізації для окремих станцій допускається тільки з дозволу Державної адміністрації залізничного транспорту України.

При напівавтоматичному блокуванні колійними пристроями автоматичної локомотивної сигналізації обладнуються ділянки наближення й головні колії станцій з електричною централізацією.

Автостопи мають забезпечувати автоматичну зупинку поїзда перед закритим світлофором.

Пристрої ключової залежності мають забезпечувати взаємне замикання стрілок та сигналів за допомогою контрольних замків.

Стрілочні контрольні замки мають допускати [11,19]:

• виймання ключа тільки при замкненій стрілці;

• замикання стрілки тільки у положенні, яке вказане на вийнятому з замка ключі за умови щільного прилягання вістряка до рамної рейки;

• неможливість замикання стрілки при зазорі між притиснутим вістряком рамною рейкою 4 мм і більше.

Забороняється застосування стрілочних контрольних замків однієї і тієї ж серії у межах однієї станції, а на великих станціях - у межах одного стрілочного району й суміжних з ним стрілочних постів інших районів.

Станційне блокування має забезпечувати [11,19]:

• контроль з боку чергового по станції за правильністю приготування постами маршрутів приймання та відправлення поїздів і внутрішньостанційних маршрутів;

• взаємне замикання стрілок і сигналів, що управляються з різних постів.

Пристрої механізації і автоматизації сортувальних гірок мають забезпечувати безперервне та безперебійне й безпечне розформування і формування составів з розрахунковою (проектною) швидкістю розпуску, при цьому потужність гальмових засобів на кожній гальмовій позиції має дозволяти реалізацію цієї швидкості і забезпечувати безпеку сортування вагонів.

На механізованих сортувальних гірках стрілочні переводи, якими рухаються вагони на сортувальні колії, мають бути включені в гіркову електричну або гіркову автоматичну централізацію.

Гіркова централізація має забезпечувати [11,19]:

• індивідуальне управління стрілками;

• електричне замикання всіх пошерсних стрілок, по яких здійснюється розпуск состава, а також охоронних, що виключають можливість виходу рухомого складу в зону розпуску;

•контроль положення стрілок і зайнятості стрілочних секцій на пульті управління.

Гіркова централізація не повинна допускати переведення стрілки під рухомим складом.

Гіркова автоматична централізація, крім того, має забезпечувати:

• автоматичне управління стрілками розподільної зони сортувальної гірки у процесі скочування відчепів у програмному або маршрутному режимах роботи;

• автоматичне повернення стрілки у положення, що контролюється, до вступу відчепу на ізольовану стрілочну секцію в разі виникнення в момент переведення перешкоди між вістряком та рамною рейкою;

• можливість переходу у процесі розпуску на індивідуальне управління стрілками.

Пристрої автоматизованих сортувальних гірок, крім виконання вимог, що ставляться до механізованих гірок з гірковою автоматичною централізацією, мають забезпечувати [11,19]:

• управління і контроль за насуванням і розпуском составів;

• автоматичне регулювання швидкості скочування відчепів;

• контроль результатів розпуску составів;

• обмін інформацією з інформаційно-плануючою системою сортувальної станції.

Автоматична переїзна сигналізація має починати подачу сигналу зупинки в бік автомобільної дороги, а автоматичні шлагбауми - приймати закрите положення за час, необхідний для завчасного вивільнення переїзду транспортними засобами до підходу поїзда до переїзду.

Автоматична переїзна сигналізація повинна продовжувати діяти, а автоматичні шлагбауми мають залишатися в закритому положенні до повного звільнення переїзду поїздом.

Перегони з автоблокуванням та станції з електричною централізацією стрілок мають обладнуватися автоматичною системою сповіщення працівників, які виконують роботи на коліях, про наближення поїзда відповідно до планів, затверджених Державною адміністрацією залізничного транспорту України.

Пристрої автоматичного виявлення перегрітих букс у поїздах, які проходять, мають забезпечувати [11,19]:

• передавання машиністові локомотива і черговому по станції, до якої наближається поїзд, інформації про наявність у поїзді перегрітої букси;

• реєстрацію переданої інформації на спеціальній стрічці.

Порядок розміщення, експлуатації і технічного обслуговування зазначених пристроїв визначається Державною адміністрацією залізничного транспорту України.

Пристрої колійного загородження (скидальні башмаки або стрілки) у загороджувальному положенні не повинні допускати виходу поїзда чи рухомого складу з колій, на яких вони встановлені.

Ці пристрої мають обладнуватися покажчиками колійного загородження.

На всіх ділянках має бути поїзний диспетчерський, поїзний міжстанційний, постанційний, лінійно-колійний, стрілочний зв'язок.

На ділянках, обладнаних автоблокуванням, диспетчерською централізацією, та на всіх електрифікованих ділянках має бути енергодиспетчерський і перегінний зв'язок.

Ділянки з кабельними лініями зв'язку повинні мати службовий зв'язок електромеханіків СЦБ і зв'язку.

Окрім того, на залізницях мають бути магістральний, дорожній, квитково-диспетчерський, інформаційно-обчислювальний, місцевий та інші види телефонного і телеграфного зв'язку для керування рухом поїздів, продажем квитків і роботою дільничних підрозділів.

Усі ділянки повинні бути обладнані поїзним радіозв'язком.

Поїзний радіозв'язок повинен забезпечувати надійний двосторонній зв'язок машиністів поїзних локомотивів, спеціального самохідного рухомого складу: з поїзним диспетчером у межах всієї диспетчерської ділянки; з черговими по станціях, що обмежують перегін; з машиністами зустрічних та тих, що йдуть позаду, локомотивів, моторвагонних поїздів, спеціального самохідного рухомого складу, що знаходяться на одному перегоні; з черговими по переїздах та депо; з керівниками ремонтних робіт і сигналістами; зі стрілками воєнізованої охорони в поїздах та на об'єктах; з помічником машиніста при виході його з кабіни; з начальником (механіком-бригадиром) пасажирського поїзда.

При збільшенні довжини перегонів понад 15 км внаслідок закриття станцій або відміни чергування черговими по станціях, надалі до введення нових систем поїзного радіозв'язку, дозволяється забезпечувати радіозв'язок машиністів поїзних локомотивів, моторвагонних поїздів та спеціального самохідного рухомого складу при проходженні по перегону з черговим найближчої станції при умові стійкого радіозв'язку з поїзним диспетчером. Порядок взаємодії при цьому машиністів, поїзного диспетчера і чергових по станціях, що забезпечують безпеку руху поїздів, та перелік таких перегонів установлюється начальником залізниці.

Нові системи поїзного радіозв'язку, що впроваджуються на ділянках залізниць з інтенсивним рухом поїздів та диспетчерською централізацією, повинні забезпечувати надійний двосторонній зв'язок перелічених у цьому пункті працівників, незалежно від довжини перегонів.

Технічні нормативи і правила користування поїзним радіозв'язком установлює Державна адміністрація залізничного транспорту України. Порядок, що забезпечує безпеку руху при несправності поїзного радіозв'язку встановлюється Інструкцією з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України. Обладнання поїзним радіозв'язком спеціального самохідного рухомого складу виконується відповідно до планів, затверджених Державною адміністрацією залізничного транспорту України.

На станціях залежно від технологічної потреби мають застосовуватися: станційний радіозв'язок, пристрої двостороннього паркового зв'язку і зв'язок для інформації пасажирів.

Станційний радіозв'язок має забезпечувати двосторонній радіозв'язок у мережах: маневрового і гіркового радіозв'язку, радіозв'язку станційних технологічних центрів, пунктів технічного обслуговування вагонів і локомотивів, радіозв'язку пунктів комерційного огляду вагонів, контейнерних майданчиків, бригад з обслуговування і ремонту технічних засобів (СЦБ, зв'язку, колії, контактної мережі тощо), підрозділів воєнізованої охорони [11,19].

Забороняється застосування однакових радіочастот для різних маневрових районів у межах однієї станції. Для кожного маневрового району станції та обслуговуючих його локомотивів виділяється окрема радіочастота.

Пристрої двостороннього паркового зв'язку мають забезпечувати добру чутність у межах парку. Ці пристрої повинні мати направлену дію для зменшення шуму за територією залізниці.

Пристрої двостороннього паркового зв'язку, що застосовуються для передавання вказівок про поїзну і маневрову роботу, а також для інформації пасажирів, мають бути постійно увімкнені, забезпечувати безперервну дію каналів зв'язку, мати контроль увімкненого стану.

Поїзний міжстанційний зв'язок на прикордонних станціях, а також пристрої поїзного і станційного радіозв'язку на станціях (відповідно до переліку, встановленого начальником залізниці) та диспетчерських ділянках мають обладнуватися системою документованої реєстрації переговорів.

Порядок користування системою документованої реєстрації переговорів визначається Державною адміністрацією залізничного транспорту України.

Для керування ремонтними роботами на перегонах і станціях вантажонапружених ліній має застосовуватися оперативний зв'язок, призначений для забезпечення надійного двостороннього зв'язку в межах ремонтних підрозділів з керівником робіт, керівника робіт з машиністами локомотивів, машиністами спеціального самохідного рухомого складу і черговим апаратом відповідної служби.

Перелік ділянок, обладнаних цим провідним або радіозв'язком, затверджується начальником залізниці.

Забороняється користуватися поїзним диспетчерським і стрілочним зв'язком для переговорів з питань, безвідносних до руху поїздів.

Забороняється увімкнення до мережі стрілочного зв'язку інших телефонів, крім виконавчих постів централізації, стрілочних постів та чергового по станції.

У поїзний диспетчерський зв'язок допускається увімкнення тільки телефонів чергових по станціях, маневрових диспетчерів, операторів, чергових локомотивних депо, підмінних пунктів, енергодиспетчерів і локомотивних диспетчерів, чергових інженерів дистанції сигналізації і зв'язку. На ділянках з диспетчерською централізацією у поїзний диспетчерський зв'язок допускається з дозволу начальника дирекції залізничних перевезень (начальника залізниці) увімкнення телефонів чергових на переїздах.

На станціях, де немає штату чергових працівників служби перевезень або вони передбачені штатом, але не передбачено їх цілодобове чергування, дозволяється увімкнення до поїзного диспетчерського зв'язку телефонів, встановлених у квартирах начальників станцій, електромеханіків і електромонтерів СЦБ.

Допускається тимчасово підключати до проводів поїзного диспетчерського зв'язку на перегонах переносні телефони водіїв дрезин (під час вимушених зупинок), начальників відбудовних і пожежних поїздів, електромеханіків СЦБ і керівників колійних робіт і робіт по забезпеченню електропостачання.

У поїзний міжстанційний зв'язок допускається увімкнення тільки телефонів чергових по станціях, а на ділянках з автоблокуванням, крім того, телефонів перегонного зв'язку та чергових на переїздах.

Інформаційно-обчислювальна система має забезпечувати можливість [11,19]:

• введення, передавання, оброблення і збереження даних;

• видачі результатів розрахунків споживачам у визначені терміни;

• розв'язання задач планування, оперативного управління, обліку, статистики в усіх підрозділах залізничного транспорту.

Технічні і програмні засоби мають постійно підтримуватися в працездатному і активному стані, забезпечувати потрібну надійність і достовірність.

Підключення термінального та іншого обладнання до інформаційно-обчислювальної системи залізничного транспорту має здійснюватися відповідно до вимог документів, затверджених Управлінням обчислювальної техніки Державної адміністрації залізничного транспорту України.

Відстань від нижньої точки проводів повітряних ліній СЦБ і зв'язку до землі при максимальній стрілі провисання має бути не меншою 2,5 м на перегонах, 3,0 м - на станціях, 5,5 м – на пересіченнях з автомобільними дорогами (на існуючих лініях до їх перебудови дозволяється зберегти відстань 4,5 м).

При пересіченнях залізничних колій відстань від нижньої точки проводів повітряних ліній СЦБ і зв'язку до рівня верху головки рейки має бути не меншою 7,5 м.

Пересічення електрифікованих залізниць повітряними лініями СЦБ і зв'язку не допускається. Такі пересічення виконуються підземними кабельними вставками.

При пошкодженні лінії СЦБ і зв'язку відбудова їх має виконуватися у такій послідовності [11,19]:

• проводи поїзного диспетчерського зв'язку;

• проводи колійного блокування і диспетчерської централізації, енергодиспетчерського зв'язку, електрожезлової системи, поїзного міжстанційного та стрілочного зв'язку;

• проводи телеуправління пристроями енергопостачання;

• проводи магістрального зв'язку;

• інші проводи СЦБ і зв'язку.

Споруди та пристрої СЦБ та зв'язку мають бути захищені від заважаючого і небезпечного впливу тягового струму, ліній електропередачі і грозових розрядів.