10.3 Форма і зміст аварійної картки форма аварійної картки

АВАРІЙНА КАРТКА №

Основні властивості та види небезпеки вантажів, а також заходи без­ пеки та застороги при ліквідації наслідків аварійних ситуацій наведені в аварійних картках (АК).Аварійна картка має графи [21]:

номер ООН небезпечного вантажу класів 2 - 6, 8, 9 або умовний номер небезпечного вантажу класу 1;

найменування вантажу; ступінь небезпеки.

Графа, де зазначається номер ООН або умовний номер, заповнюється на підставі алфавітного покажчика НВ, які перевозяться залізничним транспортом у критих вагонах, контейнерах або наливом і цистернах (для вантажів класів 2 - 6, 8,9), та згідно з Переліком небезпечних вантажів класу 1.

У графі "Найменування вантажу" для НВ вказується відповідне наймену­вання небезпечного вантажу.

У розділі "Основні властивості та види небезпеки" АК зазначаються осно­вні властивості, вибухо- та пожежонебезпека вантажу та небезпека для людини, а саме:

в основних властивостях для газів вказуються колір, запах, легший або важчий за повітря; розчинність у воді (добре розчинний, розчинний, мало­розчинний, практично не розчинний, нерозчинний); при виході в атмосфе­ру парує (димить); перевозиться в стисненому, зрідженому стані або в розчиненому стані під тиском; накопичується в низьких ділянках місцево­сті, підвалах, тунелях; окисник (окислювач, оксидант);

для рідин (суспензій) - колір, запах, в'язкість, темніє на повітрі, легша або важча за воду; розчинність у воді (добре розчинна, розчинна, малорозчинна, практично не розчинна, нерозчинна); реагує з водою з виділенням теп­ла, з виділенням отруйних газів, з утворенням осаду, з утворенням стійкої емульсії; гідролізує; висококипляча, помірно кипляча або низькокипляча; леткість (легколетка, малолетка, нелетка); швидко або повільно випарову­ється з поверхні; пари легші або важчі за повітря; димить на повітрі, сильний відновник, сильний окисник; здатність викликати корозію (у більшості металів, руйнує скло, порцеляну); розчиняється в кислотах або лугах;

для твердих речовин (пилу, порошків, кристалів, волокон) - колір, запах, розчинність у воді (добре розчинна, розчинна, малорозчинна, практично не розчинна, нерозчинна); реагує з водою з виділенням отруйних газів, з утворенням осаду, з утворенням стійкої емульсії; тугоплавка або розпли­вається на повітрі; сильний окисник, викликає корозію за умов зволожен­ня, розкладається під дією кислот або лугів;

для вантажів класу 1 ВМ зазначається, яку саме речовину містить виріб: містить тверду (рідку, пастоподібну, пластичну) вибухову речовину (речо­вини); містить тверду та рідку вибухову речовину; містить тверду вибухову речовину та легкозаймисту рідину; містить вибухові та легкозаймисті твер­ді речовини.

У розділі "Пожежо- та вибухонебезпечність" зазначається:

для горючих вантажів: легко займається; займається (від відкритого полу­м'я, від електричного розряду, при попаданні на розвинуту поверхню, при контакті з оксидами металів, окисниками, кислотами; від нагрітих стінок ємкостей, після гасіння); самозаймається на повітрі або у вологому повітрі (виділяє отруйні гази, утворює вибухонебезпечні суміші); горить (утворює високе полум'я, без полум'я, без доступу повітря; утворює отруйні гази, дим (білий, чорний); плавиться, тече, розкладає воду); вибухає (при взає­модії з горючими речовинами, органічними матеріалами; при взаємодії з водою, окисниками; за умов нагрівання, від відкритого полум'я, у разі удару, тертя, забруднення); балони вибухають унаслідок нагрівання; у по­рожніх цистернах утворюються вибухонебезпечні суміші.

для важкогорючих вантажів: займається (від відкритого полум'я; при на­гріванні вище за 150° С; при взаємодії з горючими речовинами, органічними матеріалами; при взаємодії з окисниками; утворюючи вибухонебезпечні суміші); при нагріванні розкладається з утворенням токсичних продуктів; балони вибухають унаслідок нагрівання; у порожніх цистернах утворюються вибухонебезпечні суміші; вибухобезпечний; вибухопожежобезпечний;

для негорючих вантажів: запалює горючі речовини; під час пожежі вияв­ляє себе як сильний окисник; зневоджує деревину, підвищує її горючість; підтримує горіння; під впливом вогню розкладається з виділенням отруй­них газів, при взаємодії з металами виділяється горючий газ, балони вибу­хають при нагріванні вище за 150° С;

для вантажів класу 1 (ВМ): чутливі (нечутливі) до механічних впливів (удару, тертя), відкритого полум'я, заряду статичної електрики, проникного

удару; здатні вибухати масою; вибух масою виключений; вибух малоймо­вірний; дуже чутливі з небезпекою вибуху масою; надзвичайно нечутливі без небезпеки вибуху масою; небезпека розкидання; небезпека вибуху і розкидання незначна; дія вибуху переважно обмежується упакуванням; загоряння одного виробу викликає послідовне загоряння сусідніх виробів; горіння може перейти у вибух; важкозаймисті; легкозаймисті; можливе загоряння (вибух) унаслідок забруднення горючими домішками; у сухому вигляді пожежо- та вибухонебезпечні; у зволоженому стані пожежо- та вибухонебезпечні; під час горіння можливе неорієнтоване розлітання окремих виробів або їх фрагментів; займаються при нагріванні; радіус не­безпечної зони... м; знову займаються після гасіння пожежі; при взаємодії з повітрям самозаймаються; займаються при взаємодії з вологою; розлита рідина виділяє горючі пари; при взаємодії з водою виділяють горючі гази; пари утворюють з повітрям вибухонебезпечні суміші.

У розділі "Небезпека для людини" зазначається клас небезпеки речовини відповідно до ГОСТ 12.1.007-76, небезпека при: І - вдиханні, II - ковтанні, III - попаданні на шкіру, IV - попаданні в очі; можливий смертельний на­слідок; під час горіння та вибуху небезпечні для життя людини; можливі опіки, осколкові поранення, контузії, отруєння газоподібними продуктами (зазначається найменування).

При І - вдиханні зазначається: кашель; першіння в горлі; утруднене ди­хання; стиснення в грудях; нежить; різь у горлі; почуття задухи; спазм голосової щілини; клекотливий подих; подразнення верхніх дихальних шляхів; захриплість голосу; набряк гортані; ядуха.

При II - ковтанні - печіння в роті; слинотеча; біль у стравоході та в облас­ті шлунка; нудота; блювання (із домішкою крові); сильна спрага; пронос; отруєння; порушення ковтання.

При III - попаданні на шкіру - червоність; біль; сверблячка; печіння; по­червоніння; утворення пухирів; набряк; подразнення; усмоктування через неушкоджену шкіру; хімічний опік; виразка, що важко загоюється.

При IV - попаданні в очі - сльозотеча; різь; біль; почервоніння кон'юнкти-і ви; ушкодження райдужної оболонки; помутніння роговиці; набряк повік; спазм повік; розширення зіниць; витрішкуватість; жовтяничне забарвлен­ня склер; сліпота; світлобоязнь.

У розділі "Засоби індивідуального захисту" зазначається тип протигазу, респіратора, захисного костюма тощо.

Розділ "Необхідні дії" має частини, де визначаються дії загального харак­теру, у разі витоків, розливу та розсипу вантажу (для ВМ - у разі руйну­вання), при пожежі. У діях загального характеру зазначається: вивести сторонніх, триматися з навітряного боку, уникати низьких місць, ізолюва­ти небезпечну зону в радіусі... м, у зону аварії входити повністю одягне­ному в захисний одяг, у зону аварії входити в захисних засобах, додержуватися правил пожежної безпеки, не палити, потерпілим надати першу допомогу, відправити людей з осередку ушкодження на медобстеження, відвести вагон у безпечне місце, усунути джерела вогню та іскор.

Щодо дій у разі витоків, розливу та розсипу вантажу зазначається: припи­нити рух поїздів та маневрові роботи у небезпечній зоні, не доторкатися до розлитої або розсипаної речовини, викликати газорятувальну служб) району; у разі повільного витікання газу усунути течу з дотриманням за­побіжних заходів; при інтенсивному витіканні газу за узгодженням із фа­хівцями (пожежної охорони, з надзвичайних ситуацій) газ, що виходить, підпалити і дати вигоріти під контролем; ізолювати район, поки газ не розсіється; перекачати вміст у справну ємкість або ємкість для зливання з дотриманням умов змішування рідин; розлиту рідину захистити земляним валом, засипати інертним матеріалом; не допускати попадання речовини > водоймища, підвали, каналізацію.

Щодо дій у разі пожежі зазначається: не наближатися до ємкостей, що го­рять; охолоджувати водою з максимальної відстані; не гасити доти, доки не буде усунено витікання; не використовувати воду; гасити великою кі­лькістю води; гасити водопійними, газовими вогнегасними речовинами; гасити вогнегасними порошками; гасити тонкорозпиленою водою повітряно-механічною піною.

У розділі "Нейтралізація" зазначаються дії щодо зменшення впливу нас­лідків аварійної ситуації на довкілля, технічні засоби і т. ін., а саме: для розсіювання (ізоляції, осадження) газу використовувати розпилену воду; місце розливу промити великою кількістю води; місце розсипу ізолювати сухим піском; розсипи зібрати і спалити; зібрати з дотриманням заходів пожежної безпеки в сухі ємкості (захищені від корозії); ізолювати піском, повітряно-механічною піною; промити водою з контрольною (провокацій­ною) метою, ушкоджені балони винести з небезпечної зони і помістити в ємкості з водою; зі слабким розчином кислоти; зі слабким розчином лугу; при знижених температурах повітря речовину відкачати з низинної місце­вості з дотриманням заходів пожежної безпеки, поверхні рухомого складу промити великою кількістю води; мийними композиціями; лужними роз­чинами; слабким розчином кислоти; обробити гострою парою; обробити розчином пероксиду водню, промиті поверхні рухомого складу, території обробити лужним розчином; слабким розчином кислоти; поверхню тери­торії (окремі осередки) засипати порошками, що містять лужний компо­нент (вапняк, доломіт); обробити лужним розчином; обробити розчинами (суспензіями) хлораміну; обробити розчинами, що містять активний хлор (хлорне вапно, двітретиниосновний гіпохлорит кальцію (ДТСГК)); обро­бити концентрованим розчином пероксиду водню; обробити розчином, що містить два об'єми 10 % розчину сульфату заліза (II) та один об'єм розчину гашеного вапна; 5 % розчином моно- або дихлораміну, 20 % розчином хло­риду заліза (III), промити 5 % розчином сульфіду калію або натрію; повер­хню території (окремі осередки) випалити в разі загрози попадання речовини у ґрунтові води; ґрунт переорати; зрізати поверхневий шар ґрун­ту із забрудненнями, зібрати і вивезти для утилізації; місця зрізів засипати свіжим шаром ґрунту; не допускати зіткнення (контакту) речовини, про­мивних вод із нафтопродуктами та іншими горючими матеріалами; неве­ликі витоки обробити 20 % розчином гідроксиду натрію та 10 % розчином сульфату заліза (II).

У розділі "Заходи першої допомоги" наводяться дії щодо захисту людей від впливу наслідків аварійної ситуації: звільнити потерпілих з-під улам­ків, відвести (винести) з осередку ураження в безпечне місце з навітряного боку; очистити потерпілого й засоби індивідуального захисту від забруд­нень; свіже повітря, спокій, тепло, чистий одяг; дати зволожений кисень;

шкіру й очі промити водою; 2 % розчином борної кислоти; дезінфекцій­ними розчинами; у разі відсутності дихання здійснити штучне дихання; дати пити воду, викликати блювання; дати пити воду, молоко; шкіру зма­зати нейтральним жиром; в очі закапати ЗО % розчин альбуциду; у разі попадання всередину - давати пити ковтками олію; у разі утрудненого дихання дати кисень; очі і слизові оболонки промивати водою, 2 % розчи­ном соди не менше ніж 15 хвилин; адреналін категорично протипоказа­ний, дати сольове проносне; викликати швидку допомогу.