6. Теоретичні основи безпеки залізничного транспорту

Існують два підходи до нормування в галузі забезпечення екологічної та промислової безпеки частиною якої є безпека залізничного транспорту: детермінований та ймовірносний.

Детермінований підхід заснований на певній кількісній диференціації та розподілу надзвичайних ситуацій, залізничних об’єктів, технологічних процесів, будівель і споруд, виробничого обладнання за ступенем небезпеки на категорії, класи й т.д., які визначаються за параметром, що характеризує потенціальну енергію вибуху, небезпечні характеристики і параметри виробничих процесів, кількість уражених і постраждалих, а також руйнівні наслідки пожежі та вибуху. При цьому призначаються конкретні кількісні межи цих категорій, класів й т.д. Прикладами діючих в Україні нормативних документів, які мають детермінований характер, є норми пожежної безпеки, правила облаштування електроустаткування, будівельні норми і правила та ін.

Ймовірносний підхід заснований на концентрації припустимого ризику з розрахунком ймовірності досягнення певного рівня безпеки передбачає недопущення впливу на людей небезпечних факторів виробничого середовища з ймовірністю, яка перебільшує нормативну. Нормативними документами, що засновані на ймовірносному підході, є стандарти з вибухобезпеки, пожежної безпеки, санітарні правила щодо іонізуючого випромінювання і радіаційної безпеки тощо.

Ймовірносний підхід є більш прогресивним і досконалим, бо дає можливість знаходження оптимального варіанту проектного рішення. Він заснований на кількісній залежності між небезпечними виробничими факторами, які зчиняють матеріальні витрати, та ймовірністю реалізації небезпечних факторів з урахуванням захисних заходів.

За допомогою ймовірносних методів можна знаходити оптимальні технічні рішення для конкретних об’єктів. Але цей підхід більш складний й вимагає багаточисельних додаткових відомостей (наприклад, статистичні дані про пожежі та вибухи на однотипних об’єктах, дані про надійність обладнання і систем), які , як правило відсутні [24,25,30,31].

Головним ускладненям у використанні цього підходу є необхідність урахування людського фактору і надійності системи „людина-машина”.

Детермінований метод розрахунку передбачає порівняння будь-яких параметрів із заданими завчасно. Приймаючи у розрахунках найгірші варіанти подій, що призводять до аварійної ситуації, вказують конкретні умови розрахунків і можливі допущення, що виправдовують порівнянність результатів. До переваг детермінованого підходу відносяться: достатній для різних реальних ситуацій набір необхідних даних, порівняна простота використання методів категорування, висока ступінь завершеності цих методів і однозначність розв’язування задач категорування, вибір заходів захисту, що регламентовані нормами стосовно до певних категорій. Недоліком цього підходу є обмежена можливість варєірування при визначенні категорій і те, що часто його застосування обумовлює утруднення щодо застосування прогресивних проектних рішень й надмірність витрат на реалізацію таких рішень.