10.4. Особливості ліквідації наслідків аварійної ситуації, що викликала радіоактивне забруднення

У разі виникнення аварійної ситуації працівники залізничного транспорту встановлюють наявність у складі поїзда вантажів із радіоактивними матеріалами, інформують причетні служби і спеціалістів відповідно до схеми оповіщення (рис. 10.1) та вживають заходів [21]:

видаляють з потенційно небезпечної зони людей, у тому числі потерпілих, на відстань не менше ніж 100 - 200 м з навітряного боку, якщо інші обставини не потребують більших відстаней (після уточнення радіаційної обстановки відстань слід змінити відповідно до ситуації);

надають потерпілим долікарську допомогу;

позначають зону радіаційної транспортної аварії попереджувальними знаками і сигналами припинення руху в радіусі не менше ніж 10 м від її зовнішньої межі;

припиняють прохід людей і пропускання рухомого складу через зону аварії, що викликала радіоактивне забруднення, до ліквідації наслідків аварійної ситуації.

Доступ у зону радіаційної транспортної аварії дозволяється для осіб, що беруть участь в аварійно-відбудовних роботах.

У разі радіаційної транспортної аварії фахівці відправника (одержувача), територіальної служби цивільного захисту України після прибуття на місце радіаційної аварії спільно з фахівцями СЕС і залізниці проводять аналіз ситуації за такою схемою:

виявляють потерпілих, чи надана їм невідкладна допомога та в якому обсязі;

визначають ступінь радіаційної небезпеки за показниками відповідних приладів;

з'ясовують цілісність вантажних контейнерів або упаковок;

наявність у зоні аварії легкозаймистих та горючих рідин або газів, вибухонебезпечних, токсичних або окислювальних речовин, можливість виникнення пожежі поблизу упаковок із радіоактивними матеріалами;

збирають інформацію щодо розміщення населення, розташування водоймищ, можливості доступу в зону аварії.

Ця інформація використовується при плануванні і здійсненні заходів щодо ліквідації наслідків аварійної ситуації, що викликала радіоактивне забруднення.

Аналіз аварійної ситуації та організація виконання робіт проводиться за участю особи, що супроводжує вантаж. Якщо персонал супроводу не може виконувати свої функції, а також у разі його відсутності або загибелі, до прибуття фахівців відправника (одержувача) і формувань МНС ці дії виконує призначена керівником робіт відповідальна особа.

Після аналізу ситуації фахівці визначають:

радіаційну обстановку і межі зони аварії, що викликала радіоактивне забруднення, уживають заходів щодо її огородження попереджувальними знаками, охорони радіаційної зони, а також установлюють рівні забруднення території, транспортних засобів, вантажів і т.ін. радіоактивними матеріалами; за потреби вживають заходів щодо евакуації населення з небезпечних територій;

уживають заходів безпеки, спрямованих на усунення можливого загоряння, вибуху, токсичного впливу інших небезпечних вантажів, що розміщені в зоні аварії;

виявляють людей, що зазнали радіаційного опромінення, і направляють їх на медичне обстеження. Осіб, які зазнали забруднення радіоактивними матеріалами, відправляють на санітарну обробку; їхній одяг, взуття та особисті речі - на дезактивацію та поховання;

коригують відповідно до конкретних обставин план робіт щодо ліквідації наслідків аварії, що викликала радіоактивне забруднення, який відправник (одержувач) має до початку перевезення. У плані передбачені такі заходи: визначення сил та засобів, що залучаються до аварійно-відбудовних робіт (спеціальних аварійних бригад (далі - САБ), фахівців і формувань МНС України та інших підрозділів залізничного транспорту); проведення інструктажу і постановка завдань з урахуванням радіаційної обстановки, необхідних заходів радіаційного захисту, обсягу та послідовності аварійно-відбудовних робіт; забезпечення радіаційного контролю;дезактивація зони аварії, рухомого складу, вантажів, устаткування, спецодягу та ін.; збирання та видалення радіоактивних відходів; організація медичного забезпечення потерпілих; визначення ступеня придатності вантажів для подальшого використання; розслідування причин і оформлення необхідних документів щодо аварії, що викликала радіоактивне забруднення.

Працівники підрозділів залізничного транспорту, які залучаються для проведення аварійно-відбудовних робіт у зоні аварії, що викликала радіоактивне забруднення, на цей період прирівнюються до фахівців, що працюють із джерелами іонізуючих випромінювань.

При проведенні робіт з ліквідації наслідків аварії, що викликала радіоактивне забруднення, час перебування людей у зоні цієї аварії та режими їх радіаційного захисту визначаються за участю представника СЕС у залежності від рівнів випромінювання і радіоактивного забруднення.

У разі планування заходів щодо ліквідації аварії, що викликала радіоактивне забруднення, не повинні бути перевищені основні радіаційні межі, що обумовлені Нормами радіаційної безпеки України, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 1.12.97 № 62 (НРБУ-97).

У разі виявлення в збірному вагоні радіаційних упаковок, що мають видимі пошкодження, припиняють усі роботи у вагоні, двері вагона зачиняють та опломбовують; уживають заходів щодо перестановки вагона на колію, яка віддалена від місця перебування людей на відстань не менш як 10 м та викликають представника СЕС.

Працівники СЕС проводять радіаційний контроль та при виявленні радіоактивного забруднення викликають представника відправника (одержувача) та фахівців територіальних служб МНС, які вирішують питання щодо ліквідації наслідків аварії, що викликала радіоактивне забруднення, та подальших дій з вантажем.

При виявленні технічної несправності вагонів або контейнерів, які завантажені радіаційними упаковками, і необхідності їх перевантаження начальник станції, на якій виявлена несправність, інформує про це відправника (одержувача), який прибуває на станцію та виконує перевантажувальні операції своїми силами з наданням йому залізницею за договором необхідних вантажно-розвантажувальних механізмів.

У ході ліквідації наслідків аварії, що викликала радіоактивне забруднення, організовується постійний радіаційний дозиметричний контроль, а саме:

визначення потужності дози радіаційного забруднення в зоні аварії;

установлення меж радіаційного забруднення;

визначення осіб, які зазнали радіаційного забруднення та впливу радіоактивного опромінення;

вимірювання концентрації радіоактивних речовин у повітрі, у воді відкритих водойм і джерел питного водопостачання;

визначення необхідності проведення заходів щодо дезактивації будинків, споруд, рухомого складу, механізмів і технічних засобів, що використовувались при аварійно-відбудовних роботах, шкірних поверхонь, спецодягу і засобів індивідуального захисту осіб, що беруть участь у роботах у зоні аварії, яка викликала радіоактивне забруднення;

визначення часу перебування людей у зоні радіаційного забруднення.

За даними дозиметричного контролю проводиться оцінка індивідуальних доз зовнішнього опромінення працівників і персоналу, зайнятого на ліквідації наслідків аварій, що викликали радіоактивне забруднення. У разі потреби проводиться оцінка можливого внутрішнього опромінення зазначених осіб.

Режими радіаційного захисту передбачають:

зменшення до мінімуму тривалості перебування людей в зоні аварії, що викликала радіоактивне забруднення;

перебування на максимальній відстані від місця аварії, що викликала радіоактивне забруднення, осіб, не зайнятих в аварійно-відбудовних роботах;

використання засобів індивідуального захисту органів дихання з метою запобігання попадання радіоактивних речовин в організм;

використання спецодягу для захисту шкірних поверхонь від радіоактивного забруднення;

спеціальну обробку технічних засобів та індивідуальних засобів захисту, які використовувались, а також санітарну обробку персоналу з наступним проходженням радіаційного контролю;

медичний контроль персоналу, зайнятого на ліквідації аварії.

Вагони і контейнери, складські приміщення, у яких виявлені несправні радіаційні упаковки, вантажо-розвантажувальні та інші механізми й технічні засоби, які застосовувались для ліквідації наслідків аварії, що викликала радіоактивне забруднення, місця загального користування можуть використовуватися після радіаційного контролю, при якому встановлюється, що рівні радіоактивного забруднення не перевищують граничнодопустимих рівнів, зазначених у НРБУ-97.

Дезактиваційні роботи і роботи з ліквідації наслідків аварії, що викликала радіоактивне забруднення, проводяться спеціалізованими формуваннями цивільного захисту під контролем фахівців СЕС і з дотриманням заходів радіаційної безпеки відповідно до НРБУ-97.

У зоні аварії проводять дезактивацію забруднених ділянок території, залізничної колії, рухомого складу та інших об'єктів. Забруднені радіоактивними речовинами предмети, речі, устаткування, а також відходи дезактиваційних робіт упаковуються і відправляються в пункт дезактивації або поховання.

Не допускається переміщення із зони аварії, що викликала радіоактивне забруднення, вагонів та інших транспортних засобів (за винятком автомобілів швидкої допомоги з потерпілими), забрудненого ґрунту, матеріалів, устаткування або інших предметів, стосовно яких є підозра про радіоактивне забруднення, якщо вони не перевірялися на пункті радіаційного контролю.

У зоні аварії, що викликала радіоактивне забруднення, забороняється приймання їжі, води, паління.

Прохід персоналу САБ, інших осіб, що беруть участь у ліквідації наслідків аварії у зону аварії дозволяється тільки з навітряного боку з використанням засобів індивідуального захисту органів дихання та шкіри.

Для запобігання поширенню під впливом вітру радіоактивних речовин, що виявилися поза упаковками, використовують пластикову плівку або брезент.

У разі виникнення пожежі в поїзді, який рухається або перебуває в місцях збереження радіаційних упаковок на станції, віддаляють вказані об'єкти із зони пожежі в безпечне місце та приводять у дію систему пожежогасіння. Гасіння радіаційних упаковок провадиться всіма засобами пожежогасіння, якщо немає іншої вказівки в аварійній картці.

Результати роботи з ліквідації наслідків аварії оформляються спільним з відправником (одержувачем) актом, який із протоколами радіаційного контролю відправляється встановленим порядком усім зацікавленим організаціям.

У разі втрати або розкрадання радіаційного вантажу чи радіоактивного матеріалу сповіщаються органи Міністерства внутрішніх справ України на залізничному транспорті, які вживають заходів щодо швидкого розшуку вантажу.