Зміст логістичного забезпечення виробничої діяльності

У промисловому виробництві відбувається зміна пріоритетів між » різними видами господарської діяльності на користь управління матеріальними потоками. Виробництво вимагає інтенсивного впровадження логістики, оскільки її необхідність тут розглядається не тільки з суто технічної чи економічно-організаційної точок зору, але й з урахуванням соціальної сфери .

Основні функції логістики спрямовані на переборення матеріальним потоком простору і часу. Це визначає функціональність логістики в умовах загального матеріального потоку: складування, транспортування та пакування продукції. Сюди ж відносять необхідне інформаційне обслуговування. Залучення стратегічних завдань менеджменту суттєво впливає на розширення функцій логістики, які включають:

- цілі логістики (стратегічний менеджмент);

- структуру підприємства; .

- стратегію розвитку (стратегія і логістика);

- контролінг (контролінг і логістика).

Сучасний логістичний менеджмент виходить, насамперед, із практики діяльності підприємств. Так, основні положення теорії «гнучкого виробництва» передбачають розв'язання стратегічно важливих комплексних логістичних задач. До них віднесені :

1. У галузі розвитку виробництва:

- паралельність і комплексність розвитку виробу, виробництва, виробничих засобів із залученням до цього процесу виробників цих засобів, постачальників матеріалів, комплектуючих і т. ін.;

- кооперація функціональних працівників, спеціалістів (конструкторів, технологів, маркетологів, логістів тощо);

- гарантоване постійне зниження витрат на виробництво.

2. У галузі матеріально-технічного постачання:

- інтеграція постачальників у розвиток виробництва;

- формування постійних каналів постачання;

- готовність постачання за будь-яких умов задовольнити вимоги споживача.

3. У галузі виробництва:

- впровадження принципів організації гнучкого виробництва за рахунок оптимального розміщення засобів виробництва на робочих місцях, підвищеної гнучкості при підготовці виробництва;

- розробка безпомилкової стратегії виробництва з ефективною системою контролю за якістю та акцентом на її забезпеченні шляхом постійного поліпшення виробу і процесу його виготовлення;

- використання трудового потенціалу в «системному» режимі на основі принципів колективного досягнення очікуваного результату.