Логістичне середовище промислового підприємства

Середовище логістики підприємства визначається:

- зовнішнім середовищем логістики (неконтрольованими факторами);

- внутрішнім середовищем логістики (контрольованими факторами);

- результативністю діяльності підприємства в досягненні цілей логістики;

- адаптованістю логістичної системи підприємства до середовища.

Зовнішнє середовище логістики підприємства — це сукупність неконтрольованих підприємством суб'єктів, умов та сил, що діють за межами логістичної системи підприємства і здатні вплинути на її функціонування.

Його вплив на логістичну систему підприємства виявляється час від часу, нерегулярно чи ненапряму.

Зовнішнє середовище логістики складають мікро- та макросередовище.

Мікросередовище логістики підприємства. Воно складається з таких складових.

Споживачі. Попит на товари промислового призначення визначають підприємства, що їх споживають, державні і недержавні господарські утворення. До підприємств-споживачів відносять промислові та торговельні підприємства, будівельні фірми, транспортні компанії, підприємства обслуговування тощо. Найбільш активною споживчою групою є промислові підприємства з виробництва то варі в масового попиту.

Постачальники. Підприємство по відношенню до постачальника ставить цілі:

- налагоджувати довгострокові взаємовигідні контакти;

- домагатися поставок високоякісних матеріальних ресурсів;

- скорочувати час і вартість транспортування;

- удосконалювати виробничу логістику;

- забезпечувати за конкурентоспроможними цінами сировиною та матеріалами виробництво нових високоякісних товарів.

Постачальники відіграють важливу роль в управлінні витратами із закупівлі.

Конкуренти. Реалізація товарів промислового призначення характеризується наявністю жорсткої конкуренції. Основні її прояви — це:

- конкуренція в плануванні асортименту і створенні нової продукції, яка визначає склад пропонованої підприємством номенклатури товарів;

- конкуренція цін, за якими пропонуються товари на ринку;

- конкуренція послуг, що надаються споживачам;

- конкуренція у сфері збуту;

- конкуренція в реалізації рекламних заходів.

Підприємство повинно ретельно аналізувати діяльність конкурентів по відношенню до постачальників, споживачів, цінової політики і т. ін. Це, в першу чергу, має забезпечити визначення мінімального рівня логістичного сервісу, який відповідає потребам споживачів.

Контактні групи. Це групи, що виявляють інтерес до діяльності підприємства і можуть вплинути на досягнення поставлених цілей логістики.

Виділяють такі контактні групи:

- внутрішня контактна група (члени трудового колективу, профспілки тощо);

- місцева контактна група (місцеві жителі);

- фінансова контактна група (працівники банків, аудиторських фірм, інвестиційних компаній, брокерських контор і т. ін.);

-контактна група державних установ (працівники податкової інспекції, силових структур, санітарно-епідеміологічного контролю тощо);

- контактна група засобів масової інформації (журналісти, оглядачі та т. ін.); '

- контактна група громадської дії (акти вісти екологічного руху тощо);

- контактна група публіки (лідери, які впливають на формування громадської думки (політичні діячі) та ін.).

Підприємство має будувати свої стосунки з контактними групами за схемою: максимальне заохочування до співпраці одних (наприклад представників контактних груп публіки чи засобів масової інформації) і врахування можливих дій інших (наприклад представників контактної групи державних установ).

Макросередовище логістики підприємств складається з таких складових.

Соціально-економічні фактори. Під час аналізу економічного середовища оцінюються темпи інфляції, рівень зайнятості, міжнародний платіжний баланс, стабільність національної валюти.

На функціонування логістичної системи підприємства значною мірою впливає стан банківської, бюджетної, податкової, кредитно-фінансової систем, рівень доходів населення, міра ділової активності суб'єктів господарювання, політика у сфері ціноутворення, особливості життєвого устрою населення та інші схожі обставини.

Георинкові фактори. Ефективність логістичної діяльності залежить від місця розташування її учасників. Значну роль у функціонуванні логістичної системи відіграють інфраструктурні утворення (транспортна мережа, система зв'язку тощо).

Технологічні фактори. Технологічне середовище, в якому оперує промислове підприємство, має тенденцію до змін, створюючи для нього як додаткові можливості та переваги, так і певні обмеження. Результативність логістичної діяльності значною мірою залежить від пристосовуваності підприємства до технологічних змін, тому воно повинно використовувати їх для отримання переваг в умовах конкурентного ринку.

Науково-технічний прогрес дає можливість використовувати нові види сировини та матеріалів, спектр можливостей підприємства в задіянні програмно-технічних засобів для вдосконалення логістичних технологій значно розширюється, відкриваючи для виробництва нові перспективи.

Політико-правові фактори. Найважливішими елементами політико-правового середовища є:

- законодавство;

- урядові установи;

-впливові групи населення.

На логістичну діяльність підприємства безпосередньо впливають митні тарифи, податкова система, закони та нормативні акти уряду, політична стабільність чи політичні конфлікти. Так, виникнення в суспільстві активного екологічного руху спричиняє рішення щодо обмежень у транспортуванні певних видів сировини чи матеріалів, переробки відходів виробництва і т. ін.

Зовнішнє середовище логістики ніколи не буває стабільним. Кожне підприємство повинно не тільки знати своє середовище «проживання» і природу його змін, але й уміти реагувати на ці зміни: невдача в пристосуванні до зовнішнього середовища переходить у невдалий бізнес взагалі.

Внутрішнє середовище логістики промислового підприємства — це сукупність факторів, які контролюються його вищим керівництвом і працівниками логістинного підрозділу.