Інкотермс

Тлумачення базисних умов поставки вантажів у міжнародній практиці здійснюється відповідно до Міжнародних стандартних умов поставки «Інкотермс — 2000» (місце, термін, спосіб поставки, розподіл ризику, страхування). В «Інкотермс — 2000» представлено 13 базисних умов поставки, кодові назви яких узгоджені з Європейською економічної комісією ООН. Усі базисні умови класифіковано за чотирма категоріями з урахуванням відмінностей в обсягах зобов'язані контрагентів з доставки товару.

До першої групи входить Е-умова (ЕХW) — «Франко-завод». Ця умова передбачає мінімальний ризик для продавця. Відповідно до неї продавець тільки відвантажує товар покупцеві на своєму підприємстві або складі і не несе відповідальності за його транспортування. Всі витрати та ризики, пов'язані з доставкою до місця призначення, несе покупець.

Другу групу становлять F-умови: FСА («Франко-перевізник»), FАS («Франка вздовж борту судна») і FОВ («Франко-борт»). Обов'язки продавця за цими умовами полягають у поставці товару перевізнику, вказаному покупцем.

До третьої групи входять С-умови СFR: («Вартість і фрахт»), СІF («Вартість, страхування і фрахт»), СРТ (« Перевезення оплачене до...»), СІР («Перевезення та страхування оплачені до..»). Вони передбачають укладення продавцем договору на перевезення товару, але без ризику його втрати або пошкодження.

Четверту групу складають D-умови: DАF («Поставлено на кордон»), DЕS («Поставлено франко-судно»), DЕQ («Поставлено франко-причал»), DDU («Поставлено, мито не сплачене»), DDР («Поставлено, мито сплачене»). За цими умовами продавець несе всі витрати та ризики, пов'язані з поставкою товару в країну покупця.

Деякі умови «Інкотермс — 2000» визначають вид транспорту, який може застосовуватися для виконання контракту, інші умови передбачають декілька видів транспорту, а ряд інших — будь-які види/

«Інкотермс - 2000» застосовують головним чином у тих випадках, коли товари продають з поставкою через національні кордони. Однак на практиці на них посилаються і в договорах купівлі-продажу при операціях на внутрішньому ринку. При цьому застереження, що відносяться до експорту чи імпорту, стають зайвими.