10.1 Інформаційна інфраструктура. Логістичні інформаційні системи

В основній ланці (на рівні підприємства) логістична система розпадається на ряд структур, які можна представити у вигляді горизонтальних функціональних підсистем в області закупівель, виробництва й збуту. У свою чергу в рамках кожної з підсистем перебувають структури функціонального характеру - складське господарство, транспортування, виробництво, послуги, забезпечення й обробка інформації. Кожний із цих елементів присутній на виробництві, а логістика поєднує їх у систему з єдиними цілями й завданнями, які лежать в області мінімізації витрат усього виробництва, а не його окремо взятого елемента.

Інструментом подібного об'їдання є інформаційне забезпечення процесу виробництва, починаючи із процесу закупівлі й кінчаючи збутому продукції. На підприємствах повинні бути впроваджені в практику логічні інформаційні системи, які дозволили б органічно об'єднати в належне ціле всі логістичні підсистеми (логістику постачання, виробничу логістику, логістику розподілу та ін.). Інформацію варто розглядати як самостійний виробничий фактор, потенційні можливості якого відкривають широкі перспективи для зміцнення конкурентоспроможності підприємств.

Щоб аналіз інформаційної діяльності в логістиці був плідним, необхідно розглядати логістичну систему як сукупність функціонально органічних логістичних підсистем, функціонування яких як єдиної системи (цілого) забезпечується інформаційною логістикою на рівні її власних інформаційних підсистем.

Одним з підходів до створення моделі інформаційної системи на виробництві є аналіз існуючої системи керування. Він припускає відомість конкретних ділянок виробництва до окремих компонентів, комбіную які, можна одержати структурну модель для аналізу варіантів структури підприємства.

Структурна модель повинна містити обоє основних елемента, а саме: виробничі потужності й кошти організації матеріального потоку. Комбінуючи ці елементи, організатори системи ділять всю структуру підприємства на буферну й технологічну частину. При цьому охоплюються всі види діяльності - від одержання сировини до передачі готової продукції покупцеві. Основний критерій, що відрізняє буферні й технологічні зони зосереджені в питанні: чи перебуває предмет праці в стаціонарному стані або він наведений у рух? Відповідь на це питання дозволяє розділити, які конкретні дані повинні бути зібрані, оброблені й передані для забезпечення оптимального керування матеріальним потоком. Певні в такий спосіб групи переданих даних повинні містити в собі наступні дев'ять інформаційних елементів, які, як уважається, створюють базу для інформаційного контролю над всією структурою матеріально-технічного постачання:

• тип предмета постачання;

• кількість і його обсяг;

• походження предмета постачання;

• його місце розташування (розміщення);

• час прибуття в пункт розміщення;

• час відправлення з пункту розміщення

• система транспортування;

• час транспортування;

• резервування.

Перераховані групи даних складаються для всіх місць розміщення й для кожного перевезеного об'єкта.

Із цією метою встановлюються пункти зчитування й передачі інформації у всіх місцях розміщення. Як правило, такі пункти рекомендується організовувати на границях між буферними й технологічними цілями виробництва.

Найбільш типова інформаційна система логістики функціонуюча на окремо взятому виробництві має ряд особливостей (малюнок).

По-перше, вона всепроникаюча - для неї немає закритих зон; її каналами зв'язку й датчиками пронизані всі рівні по горизонталі й вертикалі. По-друге, вона строго ієрархична, що управляють рівні точно обкреслені й відповідають за довірені їм функції. По-третє, функції зовнішніх зв'язків додані лише певному рівню ієрархії.

Таким чином, інформація сама по собі представляє один з найважливіших елементів виробництва, а для систем матеріально-технічного постачання відіграє вирішальну роль у підвищенні їхньої ефективності. Цей процес інтенсифікації виробництва обумовлений як більше короткими строками обробки матеріалів при більше низькому рівні запасів і зростаючої гнучкості виробництва, так і високою «прозорістю» кожної ділянки на підприємстві. У зв'язку із цим послідовне застосування інформаційних, мікроелектронних, сенсорних технологій приведе до підвищення ефективності інформаційних локальних мереж підприємств, які, будучи розширеними до рівня міжфірмової логістики, що охоплює цілий ряд підприємств, відкриють можливість прямого доступу на ринки постачання й розподілу.

Керівництво виробництвом

Рівень автономних підсистем

Конвеєри

Розміщення

Контроль якості

Засоби завантаження

Ідентифікатори

Малюнок 10.1 – Зразок організації інформаційної логістичної мережі на виробництві

Наявність розвинутої інформаційної структури виробництва забезпечує дві сторони загального логістичного процесу. По-перше, ця система дозволяє обслуговувати виробничі процеси, що складаються із субпроцесів. Горизонтальна інтеграція інформаційного обслуговування субсистем уможливлює зв'язати воєдино інформацію й забезпечити нею матеріальний потік у ланцюзі надходження товарів і сировини, попередньої їхньої обробки, монтажу, перевірки й збуту. Горизонтальна інтеграція, крім усього іншого, дозволяє органічно зв'язати матеріальні й товарні потоки із загальною системою планування й керування на рівні виробництва й фірми. Наявність подібного зв'язку в ідеальному випадку дає можливість домогтися того, щоб жодне відповідне рішення про виробничий процес не могло бути прийняте й реалізовано без співвіднесення його із загальною стратегією й цілями виробництва.

По-друге, існує не менш важлива для визначення стратегії закупівельної й збутової діяльності вертикальна інтеграція логістичної інформаційної системи, що укладається у зв'язку й впливі один на одного різних рівнів в ієрархії структури керування виробництвом, починаючи зі структур стратегічного планування розвитку виробництва й збуту й кінчаючи рівнем оперативного керівництва окремими виробничими ділянками.

Вертикальна інтеграція охоплює всі рівні як прямими (зверху долілиць), так і зворотними (знизу нагору) зв'язками, дозволяючи верхньому рівню мати достатню інформацію про стан окремих ланок виробництва й оперативно реагувати на зміни, що відбуваються. З іншого боку, подібна система може швидко впливати на виробничі процеси з метою: а) забезпечення випуску на ринок продукції, необхідної в даний момент; б) реалізації в найкоротший термін цільових замовлень споживачів; в) стабільної підтримки високої якості.

Для інформаційної підтримки збутової діяльності фірми необхідно задіяти наступні основні види інформації, збережені в пам'яті автоматизованих інформаційних систем:

• історія ринку збуту (аналіз по регіонах), типи збутових операцій;

• прогнози динаміки ринку й обсягу збуту;

• конкуренція (історія, стан, перспективи);

• частка на ринку (історія й аналіз);

• ціни й ціноутворення;

• видатки;

• моделі ринку (збуту);

• контроль діяльності персоналу;

• територіальне планування, цикли ділових поїздок, персональний розподіл відряджень;

• джерела запитів переходу на новий продукт та ін.;

• реєстр покупців,

• вихідна й одержувана інформація;

• друкування й відправлення поштової кореспонденції;

• контроль і аналіз результатів рекламної діяльності;

• розрахунки, зв'язані зі збутовою діяльністю;

• рух замовлення, виставляння рахунків, складання кошторисів і звітів;

• доступ до внутрішньої й зовнішньої інформації й ін.

Виходячи із представленого списку, видно, що інформаційні системи забезпечують збутову службу в питаннях планування, техніки збутові операції, спостереження ринку, внутрішнього контролю й т.д.

Формування інформаційної системи - складний і багатоплановий процес, у якому використовуються досягнення сучасної інформаційної технології, новітні комп'ютерні системи, що уможливлює успішне керівництво виробничими процесами на основі застосування адекватної інформаційної техніки, методів і форм інформаційного забезпечення логістичної системи в цілому.

У цей час широко поширюються технології безпаперового обміну інформацією На транспорті замість супровідників вантажу численних документів (особливо в міжнародному сполученні) по каналах зв'язку синхронно з вантажем передається інформація, що містить про кожну відправлену одиницю, що, всі необхідні для характеристики товару реквізити. При такій системі на всіх ділянках маршруту в будь-який час можна одержати вичерпну інформацію про вантаж і на основі цього приймати управлінські рішення. У ряді випадків відправники вантажу одержали доступ до файлів, що відображають стан транспортних послуг і завантаження транспорту.

Можливий автоматичний обмін документами між виробниками товарів і великих магазинів для населення, що включає обмін накладними із транспортними конторами при прямому відправленню товарів від виробника покупцеві. За допомогою технології безпаперового обміну інформацією покупець може безпосередньо оформити замовлення на покупку.

За допомогою інформаційної логістики й удосконалювання на її базі методів планування й керування в компаніях провідних промислових країн Заходу відбувається в цей час процес, суттю якого є заміна фізичних запасів надійною інформацією про можливість швидкого одержання необхідних ресурсів.