Функції та форми організації логістичного управління на підприємстві

Логістичний підрозділ підприємства, об'єднуючи в один управлінський комплекс питання матеріально-технічного забезпечення, збуту і транспортного переміщення товарів, набуває значущості, що не поступається виробництву. Це дозволяє:

- досягти відчутного зниження загальних витрат на виготовлення та реалізацію продукції;

- підвищити здатність підприємства швидко адаптуватися до запитів споживчого ринку;

- розширити і зміцнити гарантії сервісного обслуговування виробів, які знаходяться у споживачів.

Логістична структура підприємства має виконувати такі обов'язкові функції , як:

1. Формування і розробка системи логістики відповідно до її концептуальних принципів і положень.

2. Розробка та реалізація стратегії логістики відповідно до ринкової стратегії підприємства.

3. Комплексне управління логістичною системою підприємства з метою раціоналізації потокових процесів.

4. Координація взаємопов'язаних функцій управління підприємством.

5. Вирішення проблем специфіки підприємства.

Важливим у визначенні підходів до організації логістики на підприємстві є питання принципу її управління - централізованого чи децентралізованого, що залежить від розмірів підприємства, масштабів його діяльності, концепції управління, галузі економіки, ринкової ситуації, рівня внутрішньосистемної та міжсистемної інтеграції тощо.

Централізація управління логістичною діяльністю передбачає наявність логістичної служби, підпорядкованої безпосередньо вищому керівництву підприємства.

До переваг даного підходу в управлінні логістикою відноситься можливість задіяння високоефективних інформаційних систем, що, відповідно, радикально змінює взаємовідносини між функціональними Підрозділами підприємства.

Децентралізоване управління логістикою, навпаки, виходить із того, що всі пов'язані з логістикою питання вирішуються на рівні окремих підрозділів підприємства.

Цей підхід більш прийнятний для великих підприємств, де виникають певні проблеми з керованістю його централізованої організаційної структури. Так, при досить розгалуженій виробничій структурі підприємства вважається найраціональнішим залишати функцію розподілу за певним самостійним підрозділом, що забезпечує оперативне обслуговування клієнтів.