Водний транспорт

У логістичному ланцюгу застосування водного транспорту обмежується швидкістю та сезонністю (для річкового транспорту) роботи. Проте безперечними його перевагами визначають високу перевізну здатність при загальних низьких транспортних витратах. На нього не поширюються такі стримуючі фактори, як заборона роботи у вихідні дні, дорожні податки тощо. Вихід логістики на міжнародний рівень дозволив збільшити перевезення вантажів водним транспортом.

До основних техніко-економічних особливостей, які в окремих випадках можуть визначатися як переваги морського транспорту, відносять:

• можливість забезпечення масових міжконтинентальних перевезень вантажів зовнішньоторгового обороту країни;

• порівняно невеликі капіталовкладення — морські шляхи не потребують витрат на їх спорудження чи підтримку в робочому стані (крім каналів);

• практично необмежена пропускна здатність - обмежуючим фактором може стати лише переробна здатність морського порту та причалів, портових складів та вантажно-розвантажувальних засобів;

• порівняно невелика витрата палива та енергії;

• низька собівартість перевезень на великі відстані — застосування великих суден значно поліпшує співвідношення корисної вантажопідйомності і водотоннажності.

З певними обмеженнями ці особливості можуть бути перенесені і на річковий транспорт.

До матеріально-технічної бази морського та річкового транспорту відносять флот, морські та річкові порти і пристані.

Залежно від призначення розрізняють судна транспортного, технічного, а також допоміжного флоту.

Транспортний флот —основний елемент матеріально-технічної бази морського і річкового транспорту, оскільки він здійснює основну функцію - переміщення вантажів.