Логістична концепція організації виробництва

Логістична концепція організації виробництва полягає в інтеграції всієї сукупності різнорідних компонентів, що здійснюють виробничий процес, у цілісну та високоефективну виробничу систему, елементи якої ретельно «підігнані» один до одного за всіма аспектами їх функціонування.

Логістична концепція організації виробництва забезпечує такі переваги логістичних ланцюгів:

- створення умов організаційної єдності матеріального, фінансового, інформаційного, трудового потокових процесів;

- створення технологічної єдності руху товарів;

- створення економічної єдності товарного відтворення та розподілу;

- сприяння спільному генеруванню інформації, підвищенню інноваційної адаптації та прискоренню впровадження нововведень та розподіл ризиків.

Логістична концепція не підтримує такі постулати традиційної концепції організації виробництва, які вимагають:

- ніколи не припиняти випуск основного обладнання та підтримувати високий коефіцієнт його використання;

- виробляти продукцію якомога крупнішими партіями;

- мати великий запас матеріальних ресурсів «про всяк випадок».

В умовах постійних коливань ринкового попиту недоцільно створювати та підтримувати великі запаси, проте необхідно не упускати жодне замовлення. Тому на перший план виступає гнучкість виробничих потужностей, які спроможні швидко реагувати на виниклий попит. Сьогодні логістика дає пропозицію адаптуватися до коливань попиту за рахунок запасу виробничої потужності.

Запас виробничої потужності виникає за наявності якісної та кількісної гнучкості виробничих систем. Якісна гнучкість забезпечується за рахунок існування універсального обслуговуючого персоналу та гнучкого виробництва.

Не менш важливим є те, що система «точно в термін» сприяє підвищенню якості кінцевої продукції, остільки брак в окремій технології негайно спричиняє зупинку, зрив виробництва. Впровадження такої системи вимагає швидкого поліпшення управління, помилки в якому негайно та яскраво виявляються, а це означає, що причини визначаються й усуваються. Наявність істотних резервів, навпаки, дозволяє виявляти причини появлення цих помилок. Рівень ефективності системи визначається ступенем можливостей підприємства:

- виключити можливість появлення перебоїв та порушення процесу виробництва;

- зробити систему гнучкою;

- скоротити час підготовки до процесу і всі виробничі процеси;

- звести до мінімуму матеріальні запаси;

- усунути необґрунтовані витрати.