Інкотермс

Тлумачення базисних умов поставки вантажів у міжнародній практиці здійснюється відповідно до Міжнародних стандартних умов поставки «Інкотермс — 2000» (місце, термін, спосіб поставки, розподіл ризику, страхування). В «Інкотермс — 2000» представлено 13 базисних умов поставки, кодові назви яких узгоджені з Європейською економічної комісією ООН. Усі базисні умови класифіковано за чотирма категоріями з урахуванням відмінностей в обсягах зобов'язань контрагентів з доставки товару.

До першої групи входить Е-умова (ЕХW) — „Франко-завод”. Ця умова передбачає мінімальний ризик для продавця. Відповідно до неї продавець тільки відвантажує товар покупцеві на своєму підприємстві або складі і не несе відповідальності за його транспортування. Всі витрати та ризики, пов'язані з доставкою до місця призначення, несе покупець.

Другу групу становлять F-умови: FСА („Франко-перевізник”), РАЗ {„Франко вздовж борту судна”) і РОВ {„Франко-борт”). Обов'язки продавця за цими умовами полягають у поставці товару перевізнику, вказаному покупцем.

До третьої групи входять С-умови СFR.: („Вартість і фрахт”, СІР („Вартість, страхування і фрахт”), СРТ („Перевезення оплачене до...”, СІР („Перевезення та страхування оплачені до...”). Вони передбачають укладення продавцем договору на перевезення товару, але без ризику його втрати або пошкодження.

Четверту групу складають D-умови: DАF („Поставлено на кордон”), DЕS („Поставлено франко-судно”), DЕQ („Поставлено франко-причал”), DDU) („Поставлено, мито не сплачене”), DDР („Поставлено, мито сплачене”). За цими умовами продавець несе всі витрати та ризики, пов'язані з поставкою товару в країну покупця.

Деякі умови «Інкотермс — 2000» визначають вид транспорту, який може застосовуватися для виконання контракту, інші умови передбачають декілька видів транспорту, а ряд інших - будь-які види.

«Інкотермс — 2000» застосовують головним чином у тих випадках, коли товари продають з поставкою через національні кордони. Однак на практиці на них посилаються і в договорах купівлі-продажу при операціях на внутрішньому ринку. При цьому застереження, що відносяться до експорту чи імпорту, стають зайвими.