Розділ vіі.

Правовий статус повітряного судна

1. Поняття та юридична класифікація повітряних суден.

2. Державна належність та реєстрація повітряних суден.

3. Сертифікація та порядок допуску повітряних суден до експлуатації.

4. Право власності на повітряні судна.

5. Правові основи оренди, фрахтування та обміну повітряними суднами.

1. Поняття та юридична класифікація повітряних суден.

Для визначення правового статусу повітряного судна, як об’єкта регулювання повітряного права України, важливо визначити саме поняття “повітряне судно” з огляду на юридичну класифікацію його типів і видів.

Створені людством літальні апарати можливо умовно поділити на літальні апарати, важчі за повітря, у яких підйомна сила в польоті створюється головним чином за рахунок аеродинамічних сил та літальні апарати, легші за повітря, які утримується в повітрі головним чином за рахунок своєї аеростатичної підйомної сили.

Поняття “літальний апарат” охоплює такі його види, як повітряне судно (літаки, гелікоптери, планери, дельтаплани, параплани тощо), дирижаблі, повітряні кулі, космічні апарати та ракети, але до літальних апаратів зазвичай не відносять судна на повітряній подушці.

Міжнародно-правове визначення поняття “повітряне судно” пропонувались спочатку Паризькою конвенцією 1919 року в якій під повітряним судном розумівся “будь-який апарат, який може триматися в атмосфері за рахунок взаємодії з повітрям, а Чиказька конвенція 1944 року доповнила це поняття наступною фразою “...відмінної від взаємодії з повітрям, відбитим від земної поверхні”, що фактично позбавлило судно на повітряній подушці статусу повітряного судна.

У Повітряному кодексі України надається наступне визначення поняття “повітряне судно” – це літальний апарат, що тримається в атмосфері за рахунок його взаємодії з повітрям, відмінної від взаємодії з повітрям, відбитим від земної поверхні, і здатний маневрувати у тривимірному просторі.

Правила реєстрації цивільних повітряних суден в Україні містять наступні визначення термінів:

повітряне судно – будь-який апарат, що підтримується в атмосфері за рахунок реакції повітря, відмінної від реакції повітря, відбитого від земної поверхні;

легке повітряне судно – повітряне судно, яке має максимальну злітну масу не більше 5700 кг;

дуже легке повітряне судно – літак, мотодельтаплан, гвинтокрил, які мають не більше двох місць включно з місцями екіпажу та максимальну злітну масу не більше 750 кг. Для дуже легкого гвинтокрила максимальна злітна маса не більше 600 кг;

надлегке повітряне судно – літак, мотодельтаплан, які мають не більше двох місць включно з місцями екіпажу та максимальну злітну масу не більше 450 кг (для варіантів гідро і спецпризначення із встановленим обладнанням - 495 кг);

безмоторне надлегке повітряне судно – літальний апарат типу дельтаплан, параплан зліт якого здійснюється за допомогою ніг пілота;

літак – літальний аппарат, важчий за повітря, який приводиться в рух силовою установкою, підйомна сила якого в польоті створюється, в основному за рахунок аеродинамічних реакцій на поверхнях, що залишаються нерухомими в даних умовах польоту;

вертоліт – літальний апарат, важчий за повітря, що підтримується в польоті головним чином за рахунок взаємодії повітря з одним або декількома несучими гвинтами, які обертаються силовою установкою навколо осей, що перебувають приблизно у вертикальному положенні;

гвинтокрил – літальний апарат, важчий за повітря, який переміщується за допомогою силової установки та підтримується у повітрі за рахунок взаємодії повітря з одним або декількома несучими гвинтами;

дельтаплан – безмоторний літальний апарат важчий за повітря, підйомна сила якого в польоті створюється переважно за рахунок аеродинамічних реакцій на поверхні, що дає змогу рухатися в даних умовах польоту, а керування в польоті здійснюється головним чином за рахунок переміщення центру мас (балансирне керування), зліт та посадка на якому здійснюються за допомогою ніг пілота;

параплан – безмоторний літальний апарат важчий за повітря, підйомна сила якого в польоті створюється за рахунок аеродинамічних реакцій на поверхнях, які не мають жорсткого каркасу, зліт та посадка на якому здійснюється за допомогою ніг пілота;

аеростат – літальний апарат, легший за повітря, що переміщується у повітрі без допомоги силової установки;

планер – літальний апарат, важчий за повітря, який переміщується без силової установки, підйомна сила якого створюється за рахунок аеродинамічних реакцій на поверхнях, які залишаються нерухомими в даних умовах польоту, має не більше двох місць включно з місцями екіпажу та максимальну злітну масу не більше 750 кг;

мотодельтаплан – літальний апарат, важчий за повітря, який переміщується у повітрі за допомогою силової установки, підйомна сила якого в польоті створюється за рахунок аеродинамічних реакцій на крило з гнучкою аеродинамічною поверхнею на жорсткому каркасі, а керування в польоті здійснюється за рахунок переміщення центру мас (балансирне керування);

мотопараплан – літальний аппарат, важчий за повітря, підйомна сила якого в польоті створюється за рахунок аеродинамічних реакцій на поверхнях, які не мають жорсткого каркаса, та має злітно-посадковий пристрій на жорсткому каркасі кабіни екіпажу. Має поршневий двигун (двигуни), не більше двох місць включаючи місця екіпажу, не обмежену максимальну злітну масу;

мотопланер – це планер, з поршневим двигуном (двигунами), не більше двох місць включно з місцями екіпажу та максимальну злітну масу не більше 850 кг;

пілотований вільний аеростат – літальний апарат, легший за повітря, підйомна сила якого створюється за рахунок газу, який легший за повітря (газовий аеростат), або нагрітого повітря (тепловий аеростат).

Повітряні судна в Україні поділяються на державні, цивільні і експериментальні.

Повітряне судно є державним, якщо воно використовується на військовій, митній, прикордонній та міліцейській службах і зареєстровано у реєстрі державних повітряних суден.

Повітряне судно є цивільним, якщо воно зареєстровано у державному реєстрі цивільних повітряних суден.

Повітряне судно є експериментальним, якщо воно призначене для проведення випробувань, дослідно-конструкторських робіт і науково-дослідних робіт.