Передмова

Наукові дослідження, які проводяться у Інституті повітряного і космічного права Національного авіаційного університету показали, що в організації державного управління сферою повітряного простору України існує ряд проблем, які потребують вирішення на державному рівні.

Відповідно до статті 51 Угоди про партнерство та співробітництво між Україною і ЄС, від 16 червня 1994 року, Україна взяла на себе зобов’язання вживати заходів для поступового приведення національного законодавства у відповідність до законодавства ЄС.

11 грудня 2001 року рішенням правління такої міжнародної структури, як Об’єднані авіаційні власті (JAA) Україні надано статус країни-кандидата у члени цієї організації. З цього часу почався процес впровадження в національне законодавство спільних авіаційних вимог (JAR), які розроблені JAA для держав-учасниць Європейської конференції цивільної авіації. Ці вимоги реалізовані у всіх країнах ЄС. В Україні також введені в дію значна кількість нормативів JAR. Набуття Україною повного членства в JAA стане можливим за умови повного впровадження всіх норм JAR, в тому числі, процедур розробки, прийняття і видання нормативно-правових актів у галузі регулювання діяльності цивільної авіації (ЦА).

У ході проведених досліджень також з’ясовано, що в умовах формування глобального інформаційного суспільства виникає необхідність на міждержавному рівні протидії новим проявам соціогенних, у тому числі криміногенних загроз міжнародному порядку. Важливою складовою, у контексті міжнародної економіки та екології у глобальному інформаційному просторі, вбачається необхідність напрацювання організаційних та правових заборон проведення спеціальних інформаційних операцій та ведення інформаційних війн спрямованих на порушення польотів транспортних засобів цивільної авіації через порушення функціонування автоматизованих інформаційних систем, як складових інфраструктури забезпечення польотів.

Також звертає увагу те, що за результатами аудитів проведених у 2004 - 2005 роках Федеральною авіаційною адміністрацією США Україну переведено з категорії 1 в категорію 2 ( зниження рівня доступу на ринок авіаперевезень). Це може викликати цілий ряд обмежень на діяльність українських авіакомпаній, зокрема, які здійснюють польоти до США. Однією з умов повернення першої категорії Україні є прийняття нової редакції Повітряного кодексу України в якому будуть враховані вимоги ряду міжнародних організацій, зокрема ІКАО та ЄС.

У цьому кодексі також повинні знайти місце юридичні норми стосовно регулювання інформатизації в ЦА, у тому числі, як складових національної інформаційної безпеки, охорони і захисту суспільних відносин щодо галузевих комп’ютерних інформаційних систем.

З огляду на те, що Україна є кандидатом в члени JAA, на національному законодавчому рівні, в Повітряному кодексі України пропонується закріплення основних засад нормативного регулювання порядку розроблення, прийняття та видання правил впровадження та застосування здобутків інформатики в сфері ЦА. Зазначене, як вимога випливає і з статті 92 Конституції України. Наступним кроком може бути ініціатива України щодо прийняття подібних правових норм на міжнародному рівні. Це сприятиме зміцненню ролі та підвищенню авторитету України у міжнародних організаціях у сфері цивільної авіації.

Зазначене зумовлює необхідність узгодження на науковому рівні формування правових норм повітряного права з інформаційним правом на основі концепції узгодженої кодифікації галузевого законодавства, а також започаткування впровадження в практику положень частини 8 ст. 3 Повітряного кодексу України щодо наукового супроводу правового забезпечення діяльності цивільної авіації в Україні.