2. Сертифікація авіаційного персоналу в Україні
ПК України та виданими на його основі нормативно-правовими актами встановлені вимоги до авіаційного персоналу.
Встановлено, що особа, яка належить до авіаційного персоналу, повинна бути сертифікована на відповідність її діючим в Україні кваліфікаційним вимогам за професійною ознакою (ст.33 ПК України).
Згідно з вимогами ПК України та у відповідності зі стандартами і рекомендованою практикою Міжнародної організації цивільної авіації (ІKAO), в Україні, для авіаційного персоналу, що здійснює експлуатацію та технічне обслуговування цивільних повітряних суден, використання повітряного простору та обслуговування повітряного руху, підготовку авіаційних фахівців в організаціях, зареєстрованих на території України, незалежно від форм власності та відомчої підпорядкованості, були прийняті Правила видачі свідоцтв авіаційному персоналу в Україні 469. Цими правилами встановлені вимоги до кандидатів на отримання свідоцтв та кваліфікаційних відміток, порядок сертифікації авіаційного персоналу, процедури видачі, внесення обмежень та вилучення свідоцтв, продовження терміну їх дії.
Всі авіаційні фахівці допускаються до самостійної професійної діяльності з експлуатації, технічного обслуговування повітряного судна, використання повітряного простору та обслуговування повітряного руху лише за умови, якщо вони мають офіційний дозвіл відповідного органу державного регулювання діяльності авіації України 470 у вигляді свідоцтв авіаційного персоналу. Виняток із цього правила – отримання посвідчення курсанта, яке видає місцева кваліфікаційна комісія льотного навчального закладу на підставі наказу про допуск курсанта до льотного навчання.
Свідоцтво авіаційного персоналу – це офіційний дозвіл відповідного органу державного регулювання діяльності авіації України на здійснення авіаційними фахівцями самостійної професійної діяльності з експлуатації, технічного обслуговування повітряного судна, використання повітряного простору, обслуговування повітряного руху.
Авіаційним фахівцям в Україні видаються такі свідоцтва (або посвідчення):
а) членам екіпажу повітряного судна:
- посвідчення курсанта-пілота (літак/вертоліт);
- свідоцтво приватного пілота (літак/вертоліт);
- свідоцтво комерційного пілота (літак/вертоліт);
- свідоцтво транспортного пілота (літак/вертоліт);
- свідоцтво пілота планера;
- свідоцтво пілота вільного аеростата;
- свідоцтво пілота надлегкого повітряного судна;
- посвідчення курсанта-штурмана;
- свідоцтво штурмана;
- посвідчення курсанта-бортінженера;
- свідоцтво бортінженера;
- свідоцтво бортрадиста;
- свідоцтво бортоператора;
- свідоцтво бортпровідника;
- свідоцтво льотчика-спостерігача;
б) інженерно-технічному авіаційному персоналу:
- свідоцтво інженера з технічного обслуговування повітряного судна;
- свідоцтво техніка з технічного обслуговування повітряного судна;
в) свідоцтво диспетчера служби руху;
г) свідоцтво співробітника із забезпечення польотів.
У зв’язку з набранням чинності наказу Міністерства транспорту і зв’язку від 24.09.2007 №842 “Про затвердження Змін до Правил видачі свідоцтв авіаційному персоналу”, з 5 березня 2008 року зазначений перелік доповнюється наступними видами свідоцтв: ґ) свідоцтво оператора служби руху (авіаційної станції); д) свідоцтво студента-диспетчера служби руху 471.
Кандидат на одержання свідоцтва зазначеного виду та/або кваліфікаційної відмітки повинен мати відповідну професійну підготовку за затвердженою програмою у сертифікованому навчальному закладі, мати належний досвід та придатність за станом здоров’я, підтверджені в установленому порядку. Кваліфікаційна відмітка – це запис у свідоцтві, в якому вказуються особливі умови, права та обмеження щодо власника цього свідоцтва. Тобто, це відмітка про кваліфікацію, що визначає допуск авіаційного фахівця до виконання конкретних обов’язків на конкретному класі та типі повітряного судна (приміром, відомості про допуск до інструкторської роботи; про допуск до польотів на міжнародних повітряних лініях тощо).
Підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації авіаційного персоналу України з видачею відповідних свідоцтв здійснюється у сертифікованих навчальних авіаційних закладах, центрах перепідготовки і підвищення кваліфікації авіаційних спеціалістів, в інших організаціях України та в іноземних навчальних закладах, що мають відповідний сертифікат, який визнається в Україні.
Підготовка авіаційного персоналу України, що здійснюється в інших державах для експлуатації повітряного судна іноземного виробництва, повинна бути визнана відповідним органом авіаційного транспорту України. Визнання свідоцтва авіаційного фахівця, що видане іншою державою, здійснюється шляхом видачі відповідного сертифіката. Сертифікат визнання додається до свідоцтва, виданого іншою державою і свідчить, що воно діє нарівні із свідоцтвом, виданим в Україні.
Свідоцтва авіаційного персоналу видаються на підставі об’єктивної оцінки відповідності кандидата на одержання свідоцтва установленим вимогам та процедурам.
До кандидатів на одержання свідоцтв встановлені різні вимоги щодо їх віку, знань, досвіду тощо.
- Міністерство овіти і науки України
- Передмова
- В.В.Костицький,
- Додаткова література до розділу
- Розділ іі джерела повітряного права україни
- 1. Поняття та види джерел повітряного права України.
- 2. Закони як джерела повітряного права
- 3. Підзаконні акти як джерела повітряного права.
- 4. Міжнародні договори як джерела повітряного права України
- Розділ ііі
- 2. Порядок використання повітряного простору України
- 3. Правовий режим повітряного простору над Арктикою
- 4. Повітряний простір над відкритим морем
- 5. Повітряний простір над архіпелажними водами
- 6. Повітряний простір над міжнародними протоками
- 7. Повітряний простір над Антарктикою
- Бібліографія
- Розділ іv.
- 2. Мета, завдання і принципи забезпечення безпеки цивільної авіації.
- 3. Нормативно-правова база в сфері забезпечення безпеки цивільної авіації.
- 4. Державне управління безпекою цивільної авіації
- 5.5. Захист цивільної авіації від актів незаконного втручання
- 7. Службові розслідування авіаційних подій з цивільними повітряними суднами
- 8. Юридична відповідальність за порушення вимог правових норм в сфері безпеки цивільної авіації
- 8. Поняття екологічної безпеки в галузі авіації.
- 9. Правове регулювання забезпечення екологічної безпеки в авіаційній галузі.
- 10. Юридична відповідальність за порушення вимог екологічної безпеки в сфері авіації.
- Використані джерела: Нормативно-правові акти
- Рекомендована література
- Розділ V.
- 3. Державіаслужба: правова основа, функції та повноваження
- Розділ VI.
- 2. Сертифікація авіаційного персоналу в Україні
- Для прикладу, в таблиці 1 наведені різні вимоги щодо знань до кандидатів для одержання свідоцтва приватного пілота (літак/вертоліт) та свідоцтва комерційного пілота (літак/вертоліт). Таблиця 1
- 3. Поняття і склад екіпажу цивільного повітряного судна
- У зв’язку зі здійсненням своєї професійної діяльності члени екіпажу цивільного повітряного судна мають і наступні права (ст. 36 пк України):
- 4. Загальні вимоги до екіпажу повітряного судна України
- 5. Права і обов’язки командира повітряного судна
- Література
- Розділ vіі.
- 2. Державна належність та реєстрація повітряних суден.
- 3. Сертифікація та порядок допуску повітряних суден до експлуатації.
- 4. Право власності на повітряні судна.
- Розділ VIII. Правове регулювання повітряних перевезень
- Розділ іх.
- 3. Страхування працівників замовника авіаційних робіт, осіб, пов’язаних із забезпеченням технологічного процесу під час виконання авіаційних робіт
- 4. Страхування повітряних суден.
- ______________
- Рекомендована література до розділу
- Цимбалюк в.С.,
- Додаткова література до розділу
- Розділ XI Адміністративна відповідальність за правопорушення на повітряному транспорті
- 1. Загальна характеристика адміністративних правопорушень
- 2. Особливості провадження в справах про адміністративні
- Нормативні та літературні джерела
- 1. Загальна характеристика злочинів, що посягають на безпеку руху або експлуатації повітряного транспорту.
- 1.2. Окремі злочини, що посягають на безпеку руху та експлуатації транспорту.
- Костицький Василь Васильович