logo
Pidruchnik_ost / Підручник ост

7. Службові розслідування авіаційних подій з цивільними повітряними суднами

Розслідування авіаційних подій та інцидентів в міжнародному праві та законодавстві України склалася традиція розглядати як самостійний (по відношенню до забезпечення безпеки цивільної авіації) процес, а правові норми, що його регламентують – як окремий правовий інститут. Однак, на нашу думку, за своєю природою розслідування авіаційних подій та інцидентів тяжіє до державного контролю (в Україні), а за міжнародними стандартами – до державного нагляду.

Крім того, розслідування авіаційних подій та інцидентів є невід’ємною складовою механізму забезпечення безпеки цивільної авіації, адже його метою Додаток 13 до Чикагської конвенції називає встановлення причин авіаційної події з метою попередження таких випадків в майбутньому, складення кінцевого звіту та вироблення відповідних рекомендацій346. Пункт 5.1. Правил розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами в Україні спеціально підкреслює, що єдиною метою розслідування авіаційної події чи інцидента є запобігання ним у майбутньому і метою розслідування не може бути встановлення чиєїсь вини або відповідальності347. Інакше кажучи, кінцева мета розслідування полягає в убезпеченні цивільної авіації.

Відповідно до мети таке розслідування має ряд особливостей, які вигідно відрізняють його від кримінальних, адміністративних та службових розслідувань. Це оперативність (згідно п. 6.1.1. Правил, розслідування повинно проводитись у строки, не більше ніж 30 діб для розслідування аварії, 60 діб – катастроф, 90 діб – для авіаційних подій з іноземними повітряними суднами348), яка досягається завдяки мінімальній формалізованості та порівняно спрощеній процедурі, що дуже важливо, враховуючи, що конструктивний результат – вироблення рекомендацій для запобігання таким авіаційним подіям – має бути досягнутий якомога скоріше. Оскільки в результаті розслідування, яке не має на меті притягнення до відповідальності, не можуть бути порушені права зацікавлених осіб, воно не вимагає цілого ряду гарантій у вигляді формалізованих процедур, які уповільнюють розслідування правопорушень.

Вищевказаний принцип розслідування авіаційних подій в Україні в цілому дотримується. Але порушується інший важливий принцип Додатку 13349 – незалежність органу, який провадить розслідування. В Україні вона існує лише на папері, закріплена в п. 5.3. Правил350. Згідно п. 3 Постанови від 2.11.2006р. № 1526, до утворення органу з розслідування авіаційних подій ця функція тимчасово покладається на Державну авіаційну адміністрацію351. В той же час, міжнародні і європейські стандарти вимагають створення незалежного органу з розслідування авіаційних подій. Це повязано з такою вимогою, як об’єктивність і неупередженість результатів розслідування. Але Державна авіаційна адміністрація, як орган, на який покладено забезпечення безпеки польотів, не може розглядатись як незацікавлений і неупереджений суб’єкт при розслідуванні авіаційних подій, які гіпотетично можуть бути спричинені недоліками в роботі самої Державної авіаційної адміністрації. Таким чином, на часі питання про створення дійсно незалежного державного органу з розслідування авіаційних подій, тим більше, що ця функція Державної авіаційної адміністрації, згідно п. 3 Положення, є лише тимчасовою352.