3. Поняття і склад екіпажу цивільного повітряного судна
Виконання польотів, за виключенням польотів безпілотних повітряних суден, неможливо без кваліфікованого авіаційного персоналу – екіпажу повітряного судна.
Екіпаж повітряного судна є головною ланкою в системі цивільної авіації, бо саме він безпосередньо здійснює експлуатацію повітряного судна. У зв’язку з цим – забезпечення безпеки, регулярності, економічності польотів і, відповідно, успішної діяльності авіації, загалом, вирішальною мірою залежать від якості діяльності осіб екіпажу повітряного судна. До того ж, особливістю діяльності членів екіпажу повітряного судна є та обставина, що вони експлуатують авіаційну техніку, яка являє собою джерело підвищеної небезпеки і тому потребує від осіб, що з нею працюють, такого обсягу та рівня знань, умінь, професіоналізму, кваліфікації, стану здоров’я тощо, які повинні відповідати характеру виконуваних цими особами функцій.
Виходячи з лексичного аналізу, слід зазначити, що слово “екіпаж” прийшло до нас із французької мови (“equipage”, прямий переклад – команда; спорядження) і означає особовий склад корабля, судна, космічного корабля тощо 476 (“особовим складом”, визначають склад людей, що працюють або служать у якій-небудь установі, військовій частині, на підприємстві і т. ін. 477).
Велика енциклопедія транспорту визначає, що екіпаж повітряного судна включає осіб, призначених для виконання на повітряному судні польотного завдання 478.
Згідно ПК України, екіпаж повітряного судна – це особи авіаційного персоналу, яким у встановленому порядку доручено виконання певних обов’язків з керування і обслуговування повітряного судна при виконанні польотів (ч.2 ст.35) 479.
ПК України визначено, що екіпаж повітряного судна складається з командира, інших осіб льотного екіпажу та обслуговуючого персоналу (ч.1 ст. 35).
Тобто, законодавець встановив поділ екіпажу повітряного судна на три складові: до першої – віднесено командира повітряного судна, до другої – інших осіб льотного екіпажу, до третьої – обслуговуючий персонал.
Командир повітряного судна – це пілот, відповідальний за керування повітряним судном та його безпеку протягом польотного часу 480. При цьому, зрозуміло, що до командира повітряного судна, прирівнюються і пілоти, які управляють повітряним судном одноособово. У випадках, коли управління повітряним судном забезпечується одним пілотом і немає потреби в інших членах екіпажу, то цей пілот, по-перше, уособлює собою весь екіпаж повітряного судна а, по-друге, він і є командиром повітряного судна.
Відокремленням посади командира повітряного судна від інших осіб льотного екіпажу підкреслюється його особливий статус – статус головної керівної особи на повітряному судні протягом польотного часу, особи, яка, в силу своєї відповідальності за безпечне здійснення польоту, наділена спеціальними владними правами і повноваженнями щодо усіх інших осіб, які перебувають на борту даного повітряного судна – як над членами екіпажу повітряного судна так і над пасажирами.
До другої складової екіпажу повітряного судна – до інших осіб льотного екіпажу, належить, передусім, другий пілот – особа, яка має свідоцтво пілота (приватного пілота (літак/вертоліт); комерційного пілота (літак/вертоліт); транспортного пілота (літак/вертоліт); пілота планера; пілота вільного аеростата; пілота надлегкого повітряного судна) і виконує певні функції пілота на борту повітряного судна, окрім функцій командира повітряного судна. Виняток становить особа, яка має свідоцтво пілота та знаходиться на борту повітряного судна з метою проходження льотної підготовки.
У склад льотного екіпажу також входять: штурман, бортінженер (бортмеханік), бортрадист, а також і інші особи екіпажу повітряного судна, на яких покладені обов’язки, пов’язані з керуванням повітряним судном протягом виконання польотного завдання. Мінімальний склад льотного екіпажу встановлюється порадником з льотної експлуатації повітряного судна.
При цьому, слід зазначити, що окрім терміну “член льотного екіпажу” іноді, як синонімічні, застосовуються і інші терміни: “льотний персонал” 481, “льотно-підйомний склад” 482.
У Додатку 1 Конвенції про міжнародну цивільну авіацію (ІКАО) “Стандарти та рекомендована практика видачі свідоцтв авіаційному персоналу” зазначено, що вираз “член льотного екіпажу” має таке ж значення, як і використовувані у Конвенції вирази “член льотного складу екіпажу повітряного судна” та “льотний склад” і означає члена екіпажу повітряного судна, що має свідоцтво, та на якого покладені обов’язки, пов’язані з керуванням повітряним судном протягом польотного часу 483.
Останньою, третьою складовою екіпажу повітряного судна, є обслуговуючий персонал – особи екіпажу повітряного судна, які здійснюють обов’язки з обслуговування пасажирів, гарантування безпеки перевезення пасажирів та вантажів, виконання авіаційних робіт на борту повітряного судна впродовж польотного часу та які не мають посадових обов’язків з керування повітряним судном.
Додатком 6 Конвенції про міжнародну цивільну авіацію (ІКАО) “Експлуатація повітряних суден” 484 встановлено, що членом обслуговуючого персоналу є член екіпажу, який, в інтересах безпеки пасажирів, виконує обов’язки, які доручені йому експлуатантом або командиром повітряного судна та не є членом льотного екіпажу повітряного судна.
Цим визначенням, по-перше, встановлено, що саме на обслуговуючий персонал екіпажу повітряного судна покладені обов’язки, які доручаються йому експлуатантом або командиром повітряного судна (обслуговування пасажирів; обов’язки, що стосуються безпеки перевезення пасажирів та вантажів тощо) і, по-друге, члени обслуговуючого персоналу не є членами льотного екіпажу повітряного судна 485.
Задля гарантування безпеки польоту, у випадках, коли тривалість робочого часу становить більше установленої норми, польоти виконуються посиленим або подвійним екіпажем.
Так, з метою тимчасової заміни в польоті кожного члена основного екіпажу – для їх відпочинку та підтримання належної працездатності, до складу екіпажу повітряного судна зараховується додатковий авіаційний персонал, – це посилений екіпаж. Подвійний екіпаж – це екіпаж повітряного судна з подвійною кількістю його членів (враховуючи бортпровідників).
- Міністерство овіти і науки України
- Передмова
- В.В.Костицький,
- Додаткова література до розділу
- Розділ іі джерела повітряного права україни
- 1. Поняття та види джерел повітряного права України.
- 2. Закони як джерела повітряного права
- 3. Підзаконні акти як джерела повітряного права.
- 4. Міжнародні договори як джерела повітряного права України
- Розділ ііі
- 2. Порядок використання повітряного простору України
- 3. Правовий режим повітряного простору над Арктикою
- 4. Повітряний простір над відкритим морем
- 5. Повітряний простір над архіпелажними водами
- 6. Повітряний простір над міжнародними протоками
- 7. Повітряний простір над Антарктикою
- Бібліографія
- Розділ іv.
- 2. Мета, завдання і принципи забезпечення безпеки цивільної авіації.
- 3. Нормативно-правова база в сфері забезпечення безпеки цивільної авіації.
- 4. Державне управління безпекою цивільної авіації
- 5.5. Захист цивільної авіації від актів незаконного втручання
- 7. Службові розслідування авіаційних подій з цивільними повітряними суднами
- 8. Юридична відповідальність за порушення вимог правових норм в сфері безпеки цивільної авіації
- 8. Поняття екологічної безпеки в галузі авіації.
- 9. Правове регулювання забезпечення екологічної безпеки в авіаційній галузі.
- 10. Юридична відповідальність за порушення вимог екологічної безпеки в сфері авіації.
- Використані джерела: Нормативно-правові акти
- Рекомендована література
- Розділ V.
- 3. Державіаслужба: правова основа, функції та повноваження
- Розділ VI.
- 2. Сертифікація авіаційного персоналу в Україні
- Для прикладу, в таблиці 1 наведені різні вимоги щодо знань до кандидатів для одержання свідоцтва приватного пілота (літак/вертоліт) та свідоцтва комерційного пілота (літак/вертоліт). Таблиця 1
- 3. Поняття і склад екіпажу цивільного повітряного судна
- У зв’язку зі здійсненням своєї професійної діяльності члени екіпажу цивільного повітряного судна мають і наступні права (ст. 36 пк України):
- 4. Загальні вимоги до екіпажу повітряного судна України
- 5. Права і обов’язки командира повітряного судна
- Література
- Розділ vіі.
- 2. Державна належність та реєстрація повітряних суден.
- 3. Сертифікація та порядок допуску повітряних суден до експлуатації.
- 4. Право власності на повітряні судна.
- Розділ VIII. Правове регулювання повітряних перевезень
- Розділ іх.
- 3. Страхування працівників замовника авіаційних робіт, осіб, пов’язаних із забезпеченням технологічного процесу під час виконання авіаційних робіт
- 4. Страхування повітряних суден.
- ______________
- Рекомендована література до розділу
- Цимбалюк в.С.,
- Додаткова література до розділу
- Розділ XI Адміністративна відповідальність за правопорушення на повітряному транспорті
- 1. Загальна характеристика адміністративних правопорушень
- 2. Особливості провадження в справах про адміністративні
- Нормативні та літературні джерела
- 1. Загальна характеристика злочинів, що посягають на безпеку руху або експлуатації повітряного транспорту.
- 1.2. Окремі злочини, що посягають на безпеку руху та експлуатації транспорту.
- Костицький Василь Васильович