10. Юридична відповідальність за порушення вимог екологічної безпеки в сфері авіації.

Необхідність пошуку нових і вдосконалення існуючих засобів та інструментів для досягнення в Україні належного екологічного правопорядку, виплаває з норм Основного Закону держави, де проголошено, що людина, її життя і здоров’я є найвищою соціальною цінністю, закріплено право кожного на безпечне для життя і здоров’я довкілля, обов’язок держави щодо забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України. Важливу роль у забезпеченні екологічного правопорядку відіграє юридична відповідальність, яка є необхідною складовою правового забезпечення екологічної безпеки.

Порушення вимог екологічної безпеки в сфері авіації є порушенням вимог екологічного законодавства. А відповідальність за порушення екологічного законодавства – це різновид юридичної відповідальності, суть якої в тому, що винна особа зазнає встановлених обмежень особистого чи майнового характеру (тобто застосування заходів примусового впливу) за вчинене правопорушення відповідно до санкцій порушеної правової норми.

Отже, юридична відповідальність за порушення вимог екологічної безпеки в галузі авіації – це застосування до винних фізичних чи юридичних осіб, які порушили вимоги екологічної безпеки, передбачених законодавством санкцій, дотримання яких забезпечується силою державного примусу.

Загальні засади юридичної відповідальності за порушення законодавства, що регулює використання повітряного простору України, в тому числі в сфері забезпечення екологічної безпеки, передбачені в розділі ХVI Повітряного Кодексу України, в ст.89 якого передбачено, що за протиправні дії всі юридичні і фізичні особи, діяльність яких пов'язана з використанням повітряного простору України, розробкою, виготовленням, ремонтом та експлуатацією авіаційної техніки, здійсненням господарської і комерційної діяльності, обслуговуванням повітряного руху, забезпеченням безпеки авіації України, а також її управлінням і наглядом, несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

Єдиною правовою підставою юридичної відповідальності в галузі екологічної безпеки є вчинення екологічного правопорушення. Доктринальні положення екологічного права визначають, що екологічне правопорушення - це протиправне діяння (дія чи бездіяльність), що порушує встановлений екологічний правопорядок і за вчинення якого законом передбачена юридична відповідальність.

Залежно від виду екологічного правопорушення – злочин, адміністративний проступок, дисциплінарний проступок, цивільно-правовий делікт – вступає в дію той чи інший юридичний механізм, характерний для конкретного виду відповідальності. А відтак, особи, що винні в порушенні вимог екологічної безпеки авіаційної діяльності притягуються до адміністративної, кримінальної, цивільної та дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до ст.68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи винні у порушенні прав громадян на екологічно безпечне навколишнє природне середовище, порушенні норм екологічної безпеки, порушенні екологічних вимог при проектуванні, розміщенні, будівництві, реконструкції, введенні в дію, експлуатації та ліквідації підприємств, споруд, пересувних засобі та інших об’єктів, допущенні наднормативних аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище тощо.

Самостійним різновидом юридичної відповідальності є адміністративна відповідальність, яка настає за вчинення адміністративного проступку і передбачена у Кодексі про адміністративні правопорушення України (далі КпАП)⁴⁵⁰. Так, адміністративну відповідальність несуть винні особи за вчинення проступку передбаченого ст.78 за порушення порядку здійснення викиду забруднюючих речовин в атмосферу або впливу на неї фізичних та біологічних факторів: за ч.1- викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади або недодержання вимог, передбачених наданим дозволом, інші порушення порядку здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря або перевищення технологічних нормативів допустимого викиду забруднюючих речовин та нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел під час експлуатації технологічного устаткування, споруд і об'єктів - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч.2 ст.78 – перевищення гранично допустимих рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на атмосферне повітря або вплив фізичних та біологічних факторів на атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у випадках, коли необхідність одержання такого дозволу передбачена законодавством, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'яти до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 79 КпАП України передбачено відповідальність за недодержання вимог щодо охорони атмосферного повітря при введенні в експлуатацію і експлуатації підприємств і споруд, зокрема, за ч.1 цієї статті введення в експлуатацію нових і реконструйованих підприємств, споруд та інших об'єктів, які не відповідають вимогам щодо охорони атмосферного повітря, - тягне за собою попередження або накладення штрафу на посадових осіб від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Попередження або накладення штрафу на посадових осіб від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ч.2 ст.79 настає за порушення правил експлуатації, а також невикористання встановлених споруд, устаткування, апаратури для очищення і контролю викидів в атмосферу.

Недодержання екологічних вимог під час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції або прийняття в експлуатацію об'єктів чи споруд, а так само недодержання строків, встановлених для кожного етапу будівництва природоохоронних об'єктів чи споруд, або строків прийняття їх в експлуатацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб – від п'яти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і передбачено ст.79-1 КпАП України.

Серед складів правопорушень, що передбачають відповідальність громадян та посадових осіб за порушення екологічної безпеки, варто зазначити ст.80 КпАП України – за якою караються штрафом посадові особи від двох до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за випуск в експлуатацію автомобілів, літаків, суден та інших пересувних засобів і установок, у яких вміст забруднюючих речовин у відпрацьованих газах, а також рівень впливу фізичних факторів, здійснюваного, утворюваного ними під час роботи, перевищують установлені нормативи.

Авіаційним методом національне законодавство передбачає можливість використання пестицидів та агрохімікатів, а відтак, за ст.83 КпАП України на громадян накладається штраф від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на посадових осіб - від семи до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів за порушення правил застосування, зберігання, транспортування, знешкодження, ліквідації та захоронення пестицидів і агрохімікатів, токсичних хімічних речовин та інших препаратів.

Згідного з ч.2 ст.120 КпАП України винні особи притягаються до адміністративної відповідальність за порушення встановлених на повітряному транспорті правил пожежної безпеки, таке правопорушення тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення та накладення адміністративних стягнень здійснюється відповідно до Кодексу про адміністративні правопорушення України та наказу Державіаслужби вiд 02.11.2005  № 823 „Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення на повітряному транспорті”.

З метою вдосконаленню охорони довкілля засобами адміністративної відповідальності вважаємо за необхідне, по-перше, збільшити розміри адміністративних штрафів за порушенням вимог екологічної безпеки, по-друге, вже давно назріла необхідність введення до числа суб’єктів відповідальності за екологічні правопорушення юридичних осіб та встановлення щодо них значно більших розмірів штрафів, порівняно із штрафами, що застосовуються до фізичних осіб.

Кримінальна відповідальність за злочини в сфері екологічної безпеки, в тому числі екологічної безпеки авіації, передбачена Кримінальним кодексом України⁴⁵¹. За ст.236 КК настає відповідальність за порушення правил екологічної безпеки: зокрема, за порушення порядку проведення екологічної експертизи, правил екологічної безпеки під час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції, введення в експлуатацію, експлуатації та ліквідації підприємств, споруд, пересувних засобів та інших об'єктів, якщо це спричинило загибель людей, екологічне забруднення значних територій або інші тяжкі наслідки. Відповідно до санкції цієї статті за вчинення цього злочину передбачена такий вид покарання як позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Статтею 237 КК України передбачено відповідальність за невжиття заходів щодо ліквідації наслідків екологічного забруднення: ухилення від проведення або неналежне проведення на території, що зазнала забруднення небезпечними речовинами або випромінюванням, дезактиваційних чи інших відновлювальних заходів щодо ліквідації або усунення наслідків екологічного забруднення особою, на яку покладено такий обов'язок, якщо це спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, - карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Також передбачена відповідальність за ч.1 ст.238 КК України у вигляді штрафу до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або обмеження волі на строк до трьох років за приховування або умисне перекручення службовою особою відомостей про екологічний, в тому числі радіаційний, стан, який пов'язаний із забрудненням земель, водних ресурсів, атмосферного повітря, харчових продуктів і продовольчої сировини і такий, що негативно впливає на здоров'я людей, рослинний та тваринний світ, а також про стан захворюваності населення в районах з підвищеною екологічною небезпекою. Якщо ті самі діяння, вчинені повторно або в місцевості, оголошеній зоною надзвичайної екологічної ситуації, або такі, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки то за ч.2 ст. 238 КК України, то винні особи підлягають обмеженню волі на строк від двох до п'яти років або позбавленню волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Повітряні судна і об’єкти авіаційного транспорту впливають на стан атмосферного повітря, тому за ст.241 КК України може наступати кримінальна відповідальність за забруднення або іншу зміну природних властивостей атмосферного повітря шкідливими для життя, здоров'я людей або для довкілля речовинами, відходами або іншими матеріалами промислового чи іншого виробництва внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи для довкілля, такі дії караються штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на той самий строк або без такого. Якщо такі діяння, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки, то вони караються обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Оскільки об’єкти повітряного транспорту є потенційно екологічно небезпечними об’єктами і в випадку проектування чи експлуатації споруд авіаційного транспорту без систем захисту довкілля відповідно до ст.253 КК України винні особи притягуються до відповідальності за розробку і здачу проектів, іншої аналогічної документації замовнику службовою чи спеціально уповноваженою особою без обов'язкових інженерних систем захисту довкілля або введення (прийом) в експлуатацію споруд без такого захисту, якщо вони створили небезпеку тяжких технологічних аварій або екологічних катастроф, загибелі або масового захворювання населення або інших тяжких наслідків, - карається позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років або обмеженням волі на той самий строк. Ті самі дії, якщо вони спричинили наслідки, передбачені частиною першою статті 253 - караються обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на строк до п'яти років.

Кримінальна відповідальність також настає за порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою і передбачена ст. 272 КК України.

Цивільна відповідальність за порушення вимог екологічної безпеки в сфері авіації в разі заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу або здоров’ю громадян настає незалежно від притягнення особи до адміністративної чи кримінальної відповідальності. Суть цивільно-правової відповідальності в тому, що фізичні чи юридичні особи, які заподіяли шкоду внаслідок порушення нормативів, вимог та норм екологічної безпеки, зобов’язані її відшкодувати.

Необхідно зазначити, що чинним законодавством передбачено обов’язкове страхування авіації, яке здійснюється відповідно до Закону України „Про страхування”⁴⁵² та постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2002  №1535 „Про затвердження Порядку і правил проведення обов'язкового авіаційного страхування цивільної авіації”⁴⁵³.

Обов'язкове авіаційне страхування цивільної авіації проводиться з метою забезпечення захисту інтересів експлуатантів, пасажирів, третіх осіб і включає в себе не лише страхування членів екіпажу повітряного судна та іншого авіаційного персоналу, страхування повітряних суден, страхування працівників замовника авіаційних робіт, осіб, пов'язаних із забезпеченням технологічного процесу під час виконання авіаційних робіт, а й страхування відповідальності повітряного перевізника за шкоду, заподіяну пасажирам, багажу, пошті, вантажу, страхування відповідальності експлуатанта повітряного судна за шкоду, заподіяну третім особам.

При вирішенні питання про притягнення до цивільної відповідальності необхідно враховувати положення ст.69 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, де передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від плати за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів. Об’єкти повітряного транспорту є джерелами підвищеної небезпеки і становлять підвищену екологічну небезпеку для навколишнього природного середовища, відповідно до ч.3 ст.69 згаданого закону особи, які володіють джерелами підвищеної небезпеки, зобов’язані компенсувати заподіяну шкоду громадянам та юридичним особам, якщо не доведуть, що шкода виникла внаслідок стихійних природних явищ чи навмисних дій потерпілих.

Особливістю цивільно-правової відповідальності за порушення вимог екологічної безпеки є необхідність відшкодування шкоди або за методиками обчислення розміру шкоди, або згідно із затвердженнями у встановленому порядку таксами, в разі їх відсутності - за фактичними витратами на відновлення порушеного стану навколишнього середовища. Згідно з нормами цивільного законодавства за порушення вимог екологічної безпеки, якщо шкода завдана здоров’ю та життю громадян, то винні особи повинні відшкодовувати як матеріальну, так і моральну шкоду.

За ст. 68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” передбачена можливість застосування дисциплінарної відповідальності до осіб, винних у невиконанні або неналежному виконанні своїх трудових обов’язків, пов’язаних із забезпечення вимог екологічної безпеки, за умови, що відповідні обов’язки передбачені трудовим договором, укладеним між працівником та роботодавцем, правилами внутрішнього трудового розпорядку, посадовими інструкціями тощо. Порядок застосування та підстави дисциплінарної відповідальності передбачені Кодексом законів про працю України (далі КЗпП)⁴⁵⁴.

Суть дисциплінарної відповідальності полягає у накладенні роботодавцем (власником підприємства, установи, організації чи уповноваженого ним органом) на працівника дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни.

Згідно зі ст. 139 КЗпП працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір. Отже, трудовою дисципліною передбачено не тільки додержання правил внутрішнього трудового розпорядку, а й своєчасне і точне виконання розпоряджень власника або уповноваженого ним органу, додержання технологічної дисципліни тощо.

Відповідно до вимог ст. 147 КЗпП України передбачаються такі види дисциплінарних стягнень як догана і звільнення. Такі стягнення можуть накладатися на Згідно зі ст 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

До застосування дисциплінарного стягнення власника або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Отже, першоосновою екологічного правопорядку в сфері авіації є налагоджена система юридичної відповідальності. Для створення надійних засад охорони довкілля від негативного впливу авіації необхідне існування всіх видів юридичної відповідальності.