5. Повітряний простір над архіпелажними водами

Архіпелажні води та повітряний простір над ними є складовою території держави-архіпелагу, і на них поширюється її суверенітет. Під архіпелажними водами слід розуміти такий морський простір, що відноситься до водної території держави-архіпелагу і встановлюється на основі принципу делімітації морських просторів згідно з Конвенцією ООН по морському праву. Відповідно, мова йде про правовий режим використання повітряного простору над такими водами.

Правовий режим повітряного простору над архіпелажними водами визначається на основі норм міжнародного права та національного права держави-архіпелагу. Цьому питанню присвячені положення Конвенції ООН з морського права 1982 року.

Таким чином, саме по собі право архіпелажного проходу та прольоту закріплюється Конвенцією ООН з морського права, а шляхи та порядок використання архіпелажних вод встановлюється державою-архіпелагом. При цьому можуть діяти і звичаєві норми (міжнародні морські шляхи та повітряні шляхи над ними), якщо держава-архіпелаг не встановила відповідні коридори для здійснення архіпелажного проходу.

Порядок прольоту над архіпелажними водами є схожим на “транзитний проліт” над міжнародними протоками.⁵⁷ Правом на архіпелажний проліт мають усі іноземні повітряні судна або над традиційними міжнародними морськими шляхами, або в межах спеціальних повітряних коридорів, що встановлюються архіпелажними державами.

Частина 4 Конвенції ООН по морському праву присвячена державам-архіпелагам. У статті 46 надається визначення держави-архіпелага. Держава-архіпелаг означає державу, яка складається повністю з одного чи більше архіпелагів та може включати інші острови. Архіпелаг представляє собою групу островів, які між собою пов’язані і представляють собою єдине ціле з географічної точки зору. Таким чином, держава-архіпелаг – це держава, яка складається з островів.

У статті 49 Конвенції визначається правовий статус повітряного простору над архіпелажними водами. Зазначається, що на повітряний простір над архіпелажними водами, які були обмежені згідно з принципом прямих вихідних ліній, поширюється суверенітет держави-архіпелага. Це положення є фундаментальним для встановлення правового режиму використання повітряного простору над архіпелажними водами. Але далі зазначається, що цей суверенітет держава-архіпелаг здійснює згідно з положеннями Конвенції. Звичайно, це і є обмеженням державного суверенітету, або його здійснення в межах міжнародного права. Зрозуміло, що по відношенню до контенентальних держав це є дискримінацією та порушенням суверенних прав, але головна проблема полягає в тому, що в даному випадку знову перетинаються інтереси держави-архіпелага та інших держав.

Але, як зазначено в Конвенції, режим архипелажного проходу по спеціальним морським коридорам не зачіпає статусу архіпелажних вод та повітряного простору над ними.

Положення статті 52 Конвенції передбачає право мирного проходу через архіпелажні води для усіх держав. При цьому держава-архіпелаг залишає за собою право тимчасово призупиняти в окремих районах мирний прохід, якщо це є істотним для безпеки держави-архіпелагу.

У статті 53 безпосередньо передбачене право архіпелажного проходу по морським коридорам та повітряним коридорам, які використовуються для безперервного та швидкого проходу та прольоту над архіпелажними водами та прилеглим територіальним морем.

Усі літальні апарати користуються правом архіпелажного прольота по таким повітряним коридорам.

Архіпелажний прохід по морським коридорам представляє собою здійснення, права нормального судноплавства та прольоту з метою безперервного, швидкого, безперешкодного транзиту з однієї частини відкритого моря або виключної економічної зони до іншої частини відкритого моря або виключної економічної зони.

Такі морські та повітряні коридори перетинають архіпелажні води та прилегле територіальне море та включають всі звичайні шляхи проходу, що використовуються в якості шляхів для міжнародного судноплавства в архіпелажних водах та прольоту над ними. Судна та літальні апарати під час архіпелажного проходу по морським коридорам не повинні відхилятись більше ніж на 25 морських миль від вісьових ліній, від яких вимірюється морський коридор, за умови, що вони не будуть наближатись до берега ближче нід на 10 відсотків відстані між найближчими точками на островах, що межують з морськими коидорами.

Під час встановлення чи зміни морських коридорів держава-архіпелаг повинна передати свої пропозиції компетентній міжнародній організації з метою їх затвердження. Але, в будь-якому випадку ці коридори та маршрути мають бути узгоженими із державою-архіпелагом і лише після цього затверджені. Вся інформація, що стосується морських коридорів, вісьових ліній, маршрутів руху та ін. повинна бути належним чином визначена на мапах та опублікована.

Якщо держава-архіпелаг не встановлює морських чи повітряних коридорів, право архіпелажного проходупо морським коридорам може здійснюватись по шляхам, які звичайно використовуються для міжнародного судноплавства.

З практичної точки зору, конвенція ООН з морського права досить однозначно та вдало встановлює порядок використання повітряного простору над архіпелажними водами для міжнародного повітряного сполучення.

З теоретичної ж точки зору, знову можна поставити питання про те, чи є правомірним обмеження територаільних суверенних прав держави-архіпелагу. Таке саме питання постає також стосовно правового режиму повітряного простору над міжнародними протоками.