2.3. Розробка принципової схеми автоблокування

Потреба в обладнанні ділянки залізниці автоблокуванням обґрунтовується шляхом розрахунку пропускної спроможності. Загальна пропускна спроможність ділянки залізниці визначається пропускною спроможністю перегону з самим най­більшим часом ходу поїзду. Його називають обмежуючим перегоном ділянки. Пропускна спроможність блок-дільниці визначається за формулою:

,

де: – коефіцієнт, що враховує нерівномірність руху поїздів протягом доби; 1440 – кількість хвилин у добі; Т – період графіка (у хвилинах).

При автоблокуванні на двоколійних перегонах при односторонньому русі поїздів період графіка становить інтервал попутного слідування поїздів одного напряму, тобто ( – задано у завданні до курсової роботи).

Після розміщення прохідних світлофорів автоблокування необхідно про­вести перевірку допустимості прийнятого інтервалу попутного слідування поїздів за формулою:

, , хв.,

де: 0,06 – коефіцієнт перерахунку швидкості з км/год. у м/хв.; – довжина блок-ділянки, м; – довжина поїзда, м; – середня швидкість руху поїздів на заданому перегоні, км/год.

Крім цього, необхідно порівняти прийнятий інтервал попутного слідування з інтервалом входу поїзда на проміжну станцію :

,

де – довжина блок-ділянки між передвхідним та вхідним світлофорами, м; – відстань від вхідного світлофора до граничного стовпчика бічної колії, (для ділянок з тепловозною тягою становить 50 м, для ділянок з електротягою – 300 м); – час приготування маршруту (для автоблокування на двоколійних перегонах при односторонньому русі поїздів при маршрутному прийомі поїздів на станцію хв.); хв. – час сприйняття сигналу машиністом поїзда.

Для забезпечення беззупинкового пропуску наступного поїзда станцією при зупинці попереднього на самій станції інтервал входу повинен бути меншим за прийнятий інтервал руху попутного слідування, тобто (рис. 2.2).

Рис. 2.2 Розрахунок інтервалу входу поїзда на станцію