2.4. Структурна схема алсн і ув’язка показань прохідних та локомотивних світлофорів

Пристрої автоматичної локомотивної сигналізації з автостопом призначені для підвищення безпеки руху поїздів, покращення умов праці локомотивних бри­гад та збільшення пропускної спроможності залізниць. Особливо актуальні такі пристрої при збільшенні швидкостей та інтенсивності руху. На мережі залізниць як на одноколійних так і на двоколійних ділянках, які обладнані автоблокуванням застосовується автоматична локомотивна сигналізація неперервної дії з автосто­пом (АЛСН). АЛСН постійно передає в кабіну локомотива сигнали колійних світ­лофорів, а також періодично перевіряє пильність машиніста при зеленому (З), жовтому (Ж), жовтому з червоним (КЖ), червоному (К) та білому (Б) вогнях локо­мотивного світлофора і контролює швидкість поїзда при КЖ та К вогнях з приму­совою зупинкою поїзда у випадку втрати пильності машиністом чи перевищення дозволеної швидкості руху. Під час руху поїзда локомотивний світлофор завчасно та неперервно (за цілу блок-ділянку) попереджує машиніста про сигнал, що пода­ється прохідним світлофором автоблокування, до якого наближається поїзд.

Локомотивний світлофор сигналізує:

• зеленим вогнем – при прийомі кодового сигналу З (при наближенні поїзда до колійного світлофора з одним зеленим вогнем, з одним жовтим мигаючим вогнем, з одним зеленим мигаючим вогнем або з одним жовтим та одним зеленим вогнями);

• жовтим вогнем – при прийомі кодового сигналу Ж (при наближенні поїзда до колійного світлофора з одним жовтим вогнем, з двома жовтими вогнями, з двома жовтими вогнями, з них верхній мигаючий, а також з іншими вогнями, які вказують на слідування з відхи­ленням на стрілочному переводі);

• жовтим вогнем з червоним – при прийомі кодового сигналу КЖ (при наближенні поїзда до колійного світлофора з червоним вогнем);

• червоним вогнем – при відсутності кодових сигналів, якщо перед їх зникненням слідували кодові сигнали КЖ (після прослідування поїздом колійного сигналу з червоним вогнем);

• білим вогнем – при перериві у прийомі кодів З або Ж (локомотивні пристрої увімкнені, але сигнали з колії не передаються і машиніст повинен керуватися тільки сигналами колійних світлофорів).

Білий вогонь на локомотивному світлофорі загоряється також замість зеле­ного чи жовтого вогню, коли поїзд приймається на станційну колію, яка не облад­нана колійними пристроями локомотивної сигналізації, чи відправляється з облад­наної нею колії на ділянку, що не обладнана локомотивною сигналізацією. При відправленні поїзда з необладнаної колії зміна білого вогню локомотивного світ­лофора на зелений чи жовтий наступає через 15-20 с після початку сприйняття локомотивними пристроями кодів з колії. У випадку прийому поїзда чи відправ­лення при закритому світлофорі, в тому числі і за запрошувальним сигналом, жовтий вогонь з червоним змінюється на червоний вогонь.

Структурна схема АЛСН числового коду наведена на рис. 2.3. До її складу входять колійні та локомотивні пристрої. Колійні пристрої транслюють кодові сиг­нали на локомотив. Локомотивні пристрої приймають та розшифровують отримані сигнали та вмикають на локомотивному світлофорі відповідний вогонь, а також проводять перевірку пильності машиніста та контроль встановлених швидкостей.

У якості каналу зв’язку між колійними та локомотивними пристроями АЛСН використовується рейкова лінія. Біля прохідного світлофора (див. рис. 2.3) автоблокування встановлена апаратура кодування у складі кодового колійного трансмітера КПТШ та трансмітерного реле Т, яке увімкнене через схему коду­вання СХК. Залежно від показів колійного світлофора схема кодування під’єднює реле Т до одного з контактів КПТШ (КЖ, Ж, З). Перемикаючи свій контакт, реле Т транслює в рейкове коло назустріч руху поїзда кодові сигнали. Кодові сигнали, замикаючись через передню колісну пару локомотива, створюють в приймальних котушках ПК змінне магнітне поле. В ПК індукуються імпульси змінного кодово­го струму, які через фільтр АЛСН надходять на вхід підсилювача АЛСН, де підси­люються та перетворюються в імпульси постійного струму. Від цих імпульсів у режимі відповідного коду працює імпульсне реле ИР, яке перемикає свій контакт на вході дешифратора АЛСН. Дешифратор визначає значення коду і утворює кола збудження сигнальних реле для увімкнення відповідного сигнального показу на локомотивному світлофорі.

Рис. 2.3 Структурна схема АЛСН

З метою підвищення безпеки руху поїздів АЛСН доповнюється автостопом та пристроями контролю пильності машиніста. Контроль швидкості руху поїзда та перевірка пильності проводиться комплексом пристроїв у складі електропневма­тичного клапана ЕПК, рукоятки пильності РБ, додаткових приладів безпеки ДПБ, швидкостеміра, дешифратора АЛСН (див. рис. 2.3). Пристрої перевірки пильності діють виходячи з інформації про сигнали колійних світлофорів. При зупинці локо­мотива дія пристроїв перевірки пильності та контролю швидкості припиняється.

Перевірка пильності машиніста, перш за все, потрібна при наближенні по­їзда до закритого світлофору і найефективніша, коли проводиться періодично та вступає в дію тільки у випадках прямої потреби. Машиніст при такій перевірці підтверджує пильність шляхом натискання рукоятки пильності як відповідь на попередню світлову сигналізацію ПСС. Якщо РБ не буде натиснута протягом 4-6 секунд, то увімкнеться свисток ЕПК та, якщо і в цей раз рукоятка пильності не буде натиснена протягом 7-8 с, то це пристроями розцінюється як втрата машиніс­том спроможності вести поїзд. В цьому випадку пристрої АЛСН вмикають галь­мівну систему і поїзд автоматично зупиняється.

Контроль швидкості полягає в тому, що пристрої локомотивної сигналіза­ції не допускають слідування поїзда при червоному з жовтим та червоному вогнях локомотивного світлофора зі швидкістю, яка перевищуватиме контрольовану Vк. При перевищенні контрольованої швидкості пристрої АЛСН миттєво реагують шляхом подачі попереджувального свистка ЕПК, що свідчить про потребу у зни­женні швидкості. Якщо машиніст не знижуватиме швидкість, то через 7-8 секунд відбувається екстрене гальмування поїзда незалежно від натискування машиніс­том рукоятки пильності. Згідно ПТЕ швидкість прослідування колійного світло­фора з жовтим вогнем не повинна перевищувати 60 км/год., з червоним вогнем – не більше 20 км/год.

На рис. 2.4, як приклад, наведені кодові сигнали колійних світлофорів та відповідні їм покази локомотивного світлофора, а також кодові комбінації у рей­кових колах для випадку, коли на вхідному світлофорі станції горить один жовтий мигаючий вогонь.

Рис. 2.4 Ув’язка показів колійних та локомотивного світлофорів.

При виконанні цього пункту потрібно, враховуючи стан блок-ділянок на перегоні та покази вхідного світлофора (згідно завдання), зазначити кодові сиг­нали, які передаються в рейкові кола блок-ділянок, вказати покази колійних світ­лофорів та відповідні їм покази локомотивного світлофора. Дати коротке пояс­нення щодо ув’язки сигнальних показів колійних та локомотивного світлофорів.