Порядок виконання практичної роботи.

1. Вступна частина

Проведення попереднього контролю знань студентів.

На початку заняття викладач шляхом опитування студентів повинен перевірити підготовленість групи до виконання завдань практичної роботи, визначити мету і зміст занять, послідовність виконання роботи. Перелік питань для опитування студентів надано у додатку 1.

2. Основна частина.

Аналіз основних несправностей кривошипно-шатунного й газорозподільного механізмів та їх причин. Підбір та визначення засобів діагностування, контрольно-вимірювального устаткування, стендів і приладів для діагностування кривошипно- шатунного й газорозподільного механізмів двигунів.

Основні несправності кривошипно-шатунного й газорозподільного механізмів та їх причини було визначено у лабораторній роботі по відповідній темі. Практично всі несправності кривошипно-шатунного механізму (КШМ) й газорозподільного механізмів можуть бути діагностовано по зовнішніх ознаках, а також за допомогою приладів.

Однією з причин зниження потужності двигуна є зниження компресії в циліндрах. Для перевірки компресії використовують компресометри, пневмотестери, компресографи, мотортестери та інше.

Компресометр - вимірювальний прилад, призначений для визначення рівня компресії двигуна внутрішнього згорання. Існує безліч видів компресометрів, які представлені гнучкими, професійними, різьбовими, притискними, універсальними компресометрами.

Різьбовий компресометр дозволяє проводити вимірювання без участі помічника завдяки закріпленню компресометра в отвори форсунок безпосередньо. Разом з тим, такий вид компрессорметра також, як і притискний, здійснює виміри максимально оперативно. Вимір компресії за максимально короткий час в притискному компрессорметрі забезпечується за рахунок спеціальної втулки і помічника. Універсальні компресометри здійснюють виміри без демонтажу устаткування. Це забезпечується його кріпленням в свічному отворі. Гнучкі компресометри зі всіх видів є найбільш зручними. Використовуючи гнучкий компресометр можна обійтися без помічника і демонтажу устаткування, оскільки він кріпиться в отвір для свічки запалення. Прості конструкції також має і професійний компресометр.

Робочу величину компресії двигуна справного (нового) транспортного засобу встановлюють заводи-виробники. Це значення

вказане у відповідних інструкціях по обслуговуванню і ремонту. Як правило, у бензинових моторів із справною ЦПГ компресія, зміряна на гарячу, повинна складати не менше 9,5-10 атмосфер (у дизельних - 28-30 атмосфер), а розкид її значень по циліндрах не повинен перевищувати 0,5-1,0 атмосфер (для дизельних - 2,5-3 атмосфер). При вимірюванні слід враховувати динаміку наростання компресії. Якщо на першому такті стиснення реєстрований тиск низький (3-4 атмосфери), а при подальших він зростає (наприклад, до 6-8 атмосфер), це свідчить про знос кілець, поршневих канавок або/і стінок циліндра. Якщо ж свідчення компресометра при подальшій прокрутці не збільшуються, можна зробити висновок про витоки повітря через пошкоджені деталі головки блоку циліндрів (наприклад, клапани або їх сідла). Унаслідок можливого розкиду свідчень компресометрів різних типів і відхилень в швидкості обертання ротора стартера, при вимірюванні, в першу чергу слід враховувати не абсолютні показання приладу, а різницю величин тиску, зміряних по циліндрах. Крім того, для об'єктивної оцінки технічного стану двигуна рекомендується порівнювати результати вимірювань даними, отриманими раніше (наприклад, при пробігу в 50, 100, 150 тис. км. і так далі). При цьому виміри повинні проводитися в однакових умовах (температура двигуна, частота обертання колінчастого валу, температура навколишнього повітря і так далі).

Використання та технічні характеристики компресометра на прикладі компресометру для бензинових двигунів модель G-324 надано у додатку 2. Порядок перевірки компресії у циліндрах двигуна транспортного засобу та діагностичні параметри щодо контролю надано у додатку 2

Компресографи. Їх призначення те ж, але результати вимірювань записуються на папері або спеціальних пластикових картках, що дає можливість архівувати їх для подальшого порівняння в різні періоди експлуатації транспортного засобу. Недоліком компресографа є трудність оцінки динаміки наростання тиску при прокрутці колінвалу. Інструкція щодо застосування компресографа моделі № 362/363 Фирми 7ЕСА - Італія надано у додатку 3

Оцінка герметичності камери згорання за допомогою пневмотестера. Методика використання пневмотестеров має переваги: по- перше, аналізується безпосередньо герметичність надпоршневого простору (обороти не роблять ніякого впливу на вимірювання, оскільки колінчастий вал при проведенні тесту нерухомий), по-друге, є можливість локалізації несправностей, по-третє, є можливість проведення тесту на знятому або частково розібраному двигуні або на двигуні з непрацюючим стартером, по- четверте, свідчення пневмотестера наочніше і, відповідно, зрозуміліші не тільки діагностові, але і власникові автомобіля.

Суть методики. Герметичність надпоршневого простору (один з основних показників механічного стану двигуна) визначається по падінню тиску стислого повітря, що подається в циліндр через отвір (на бензиновому двигуні) свічки або отвір для форсунки (на дизельному двигуні).

Необхідне устаткування. Для використання методики потрібна наявність спеціального приладу, який складається з: 1 - вхідного штуцера, в який подається стисле повітря з тиском 6-10 Атм; 2 - манометра для вимірювання тиску повітря, що подається; 3 - регулятора тиску повітря, що подається; 4 - зворотного клапана; 5 - манометра для вимірювання тиску в надпоршневому просторі циліндра, рівного тиску повітря, що подається, за мінусом витоків (манометра контролю витоків); 6 - вихідного штуцера; 7 - шлангів і адаптерів для підключення до отвору свічки.

Типова процедура виконання тесту

1. Прогрійте двигун до робочої температури, заглушіть і вимкніть запалення.

2. Виверніть свічки.

3. Встановите поршень циліндра, що перевіряється, в положення верхньої мертвої точки в такті стиснення.

4. Зафіксуйте колінчастий вал - для автомобілів з механічною коробкою передач включіть вищу передачу і затягніть ручне гальмо, для автомобілів з автоматичною коробкою утримуйте колінчастий вал двигуна спеціальним стопором або ключем.

5. Підключите шланг пневмотестера (при необхідності з відповідним адаптером) до отвору свічки циліндра (на бензиновому двигуні), що перевіряється, або до отвору для форсунки (на дизелі), але не підключайте поки його до самого пневмотестеру.

6. Встановите регулятор тиску повітря (лівий манометр), що подається, на мінімальну величину (для уникнення виходу з ладу манометрів при подачі повітря).

7. Підключите пневмотестер через вхідний штуцер до джерела стислого повітря (компресору або пневмомережі) тиском 6-10 Атм.

8. За допомогою регулятора тиску плавно збільшуйте тиск. Якщо робочий тиск приладу встановлений в документації на прилад (як правило, 2­6 Атм) - встановите робочий тиск. У загальному випадку треба підвищувати тиск повітря, що подається, до того моменту, поки свідчення правого манометра не зменшаться до нуля. Не збільшуйте тиск повітря, що подається, більше вказаної величини - це може привести до виходу манометрів з ладу.

9. Під'єднайте шланг пневмотестера, сполучений з тестованим циліндром, до певмотестеру і зніміть свідчення тиску в циліндрі по другому манометру. Його шкала може бути градуйована як в одиницях тиску (Атм. і ін.), так і у відсотках витоку від заданої величини тиску подачі повітря. Крім того, часто на шкалу нанесені кольорові сектори, що показують області хорошого, задовільного стану циліндра і область критичного витоку.

10. При індикації критичного витоку проведіть додаткові дослідження для виявлення місця витоку (див. далі).

11. Перед від'єднанням пневмотестера від циліндра або від джерела стислого повітря обов'язково встановите регулятор тиску повітря, що подається, на мінімальну величину (для уникнення виходу з ладу манометрів).

12. Від'єднайте пневмотестер від отвору свічки і повторіть процедуру вимірювань для всіх циліндрів.

Оцінка свідчень пневмотестера (діагностичні параметри)

Навіть на новому автомобілі надпоршневий простір не може бути повністю герметичним - із-за наявності конструктивних зазорів допускається падіння тиску повітря, що подається в циліндр, на 15-20%. В процесі експлуатації ця величина витоку може збільшитися до 30-40%. Загальна таблиця для оцінки свідчень пневмотестеру виглядає таким чином:

Локалізація місць витоку (для окремого циліндра)

Якщо величина витоку перевищує 40-60% рекомендується провести додаткові дослідження для виявлення місць витоку. Для цього:

1. Відкрийте кришку радіатора і розширювального бачка, кришку мастилозаливної горловини, вийміть масляний щуп, зніміть кришку повітряного фільтру (для карбюраторного двигуна) або від'єднайте вхідний патрубок впускного колектора.

2. Встановите тиск на вхідному манометрі 2-6 Атм.

3. По шуму повітря, що виходить, або візуально визначите місце або місця виходу повітря:

• вихід повітря з мастилозаливного отвору або гнізда масляного щупа свідчить про негерметичність пари циліндр-поршень (проблема з поршневими кільцями) або про руйнування поршня.

• вихід повітря з впускної системи свідчить про негерметичність в парі: впускний клапан - сідло клапана (найбільш вірогідна проблема - прогар або неправильна робота клапанного механізму).

• вихід повітря з глушника свідчить про негерметичність в парі: випускний клапан - сідло клапана (найбільш вірогідна проблема - прогар або неправильна робота клапанного механізму).

• вихід повітря з сусіднього отвору свічки свідчить про негерметичність прокладки головки блоку циліндрів або тріщину в блоці циліндрів.

• повітряні бульбашки (або різке збільшення рівня рідини) в розширювальному бачку або радіаторі свідчать про негерметичність або прогар прокладки головки блоку циліндрів або про тріщину в головці блоку циліндрів або самому блоці циліндрів. Модель пневмотестеру надано нижче.

Мотортестери. Ці прилади фіксують фактично не тиск, а амплітуду пульсації електричного струму, споживаного стартером під час прокрутки, - адже чим вище тиск в циліндрі, тим більше витрати потужності стартера на обертання колінчастого валу. Тим самим вдається одночасно зміряти компресію у всіх циліндрах всього за декілька оборотів, не удаючись до вивертання свічок, що особливо важливе для багатоциліндрових недолік мотортестера - отримувані результати виражаються у відносних одиницях, наприклад, у відсотках до циліндра, що працює краще. Лише найдорожчі мотортестери здатні

Модель 19201101. Діапазон вимірювання/регулювання тиску повітря, що подається, Атм. 0-7. Додатково: шланг з різьбленням М14x1,25 і М18x1,5.

вимірювати абсолютну величину компресії в кожному циліндрі, але це можливо тільки на основі великого числа статистичних даних по конкретній моделі двигуна і їх зіставлення з дійсним тиском в циліндрі. Технічну характеристику мотортестера надано у додатку 4. Інструкція щодо застосування портативного мотор-тестеру KES-200 надана у електроному варианті цих методичних вказівок. Деякі дефекти і несправності бензинових двигунів, компресії, що виявляються вимірюванням надано у додатку 5.

Аналізатор герметичності циліндрів (АГЦ). Вакуумний метод оцінки стану ЦПГ і прогнозування залишкового ресурсу приладом АГЦ. За допомогою Аналізатора Герметичності Циліндрів (АГЦ) можливо достовірно точно (без розбирання двигуна) оцінити окремо технічний стан всього

клапанного механізму, гільзи циліндра, компресійних і маслоз'ємних кілець.

Діагностика цим приладом не відрізняється від виміру компресії. Всі вимірювання проводяться в процесі "прокрутки" двигуна стартером або пусковим пристроєм через отвори свічок або форсунок. Переваги АГЦ - в простоті процесу діагностики і одночасно у високій інформативності результатів вимірювання. Достоїнства приладу в тому, що не важливе в якому стані акумуляторна батарея, її стан не позначиться на якості діагностики. Немає необхідності знати номінальну величину компресії для кожного двигуна, щоб порівняти її з результатами діагностики. Необхідно знати тільки марку палива, на якому їздить даний транспортний засіб. Параметри, що діагностуються, звіряються по діагностичних діаграмах для даного виду палива, і відбувається оцінка стану ЦПГ. Розроблені діагностичні діаграми для АЇ-76-80, АЇ-92-95-98, і дизельного палива. А якщо автомобіль чергує роботу на бензині і газі, то слід застосовувати діаграму для даної марки бензину.

Принцип діагностування приладом АГЦ. Наявність в АГЦ двох оригінальних клапанів дозволяє при "прокрутці" двигуна стартером зміряти за допомогою вакууметра два значущі параметри: Р1 і Р2. Тут потрібні пояснення. Вимір значення повного вакууму (Р1) проводиться в надпоршневом просторі під час такту впускання через вакуумний клапан.

Схемі камера повного вакуума (Р1)

Перед вимірюванням, під час попереднього такту стиснення через редукційний клапан низького тиску (0,01 панів) відбувається продування циліндра. Набутого значення повного вакууму дозволяє оцінити знос стінки циліндра (гільзи) і щільність в сполученні клапана і сідла.

Проте параметр Р1 не дає можливості оцінити стан поршневих кілець; наявність масляного "клину" дозволяє зберегти достатньо високий вакуум в надпоршневом просторі. Ступінь зношеності поршневих кілець оцінюється шляхом вимірювання другого параметра - залишкового вакууму (Р2).

Схема виміру залишкового вакуума (Р'І).

Для вимірювання його величини надпоршневой об'єм ізолюється перекриттям редукційного клапана. При цьому під час такту стиснення тиск підвищується до максимального значення (величина компресії) і частина повітря, що стискається, "проривається" через зазори в сполученнях поршневих кілець в картер двигуна.

Вимірювання значення розрідження при розширенні в цьому випадку (знову-таки через вакуумний клапан) дозволяє визначити залишковий вакуум (Р2), величина якого пропорційна втратам компресії при витоку повітря. При нормальному стані кілець значення величини Р2 украй невелике і істотно зростає при їх зносі, поломці або закоксовуванні.

Легко перевірити і газорозподільний механізм. Якщо клапан нещільно сидить в сідлі, точно визначити причину різниці Р1 і Р2 скрутно. Але якщо на нім тріщина, скол або прогар, Р1 різко зменшується і зайве масло або незгоріле паливо вже не в змозі закрити щілину.

Звірка результатів вимірів повного вакууму (Р1) і залишкового вакууму (Р2) з діаграмою стану ЦПГ для даного виду палива і дає оцінку про стан ЦПГ.

Порядок діагностування аналізатором АГЦ

Прогрійте двигун до температури 80°С - 85°С;

Викрутите свічки (форсунки) зі всіх циліндрів;

Відключите котушку запалення (комутатор). На дизельних двигунах необхідно віджати рейку паливного насоса (перекрити подачу палива);

Прокрутите двигун пусковим пристроєм 3 - 5 секунд, щоб видуло всю грязь з камери згорання.

Приєднаєте перехідний пристрій (ПУ) до отвору свічки (форсунці) і підключите до нього прилад. При діагностуванні дизельних двигунів прилад необхідно підключати до імітатора форсунки. Підключення АГЦ замість свічки розжарювання не дасть достовірного виміру величини повного вакууму (Р1).

Вимір повного вакууму (Р1

Перекрийте редукційний клапан заглушкою, укрутивши її до упору, щоб кільце ущільнювача заглушки щільно прилягало до кришки редукційного клапана. Приєднаєте АГЦ до отвору свічки (форсунці). Включите пусковий пристрій для обертання колінчастого валу протягом 5-8 секунд, при цьому в перебігу прокруту необхідно три рази натискати кнопку скидання, після фіксації вакуумметром параметра Р2. Вперше параметр залишкового вакууму буде невірний (оскільки невідомо в якому положенні знаходився поршень на початку прокруту), другий і третій раз свідчення вакуумметра повинні співпадати. Це і є величина залишкового вакууму (Р2). Зафіксуйте величину Р2 залишкового вакууму. Вимірювання в решті циліндрів проводяться аналогічно.

Вимір залишкового вакууму (Р2

Проведіть аналіз стану ЦПГ по діаграмі стану, відповідній даному типу палива, на якому працює двигун

Діагностика стану двигуна із застосуванням вакуумметра Простий вакуумметр є цінним приладом, що дозволяє отримати цілком конкретну інформацію про загальний стан і ступінь зносу двигуна

Використання вакуумметра при порівняно невеликих грошових витратах дозволяє отримати достатньо ємку інформацію про внутрішній стан двигуна. За наслідками проведених вимірювань можна скласти уявлення про ступінь зносу поршневих кілець і дзеркал циліндрів, виявити ознаки виходу з ладу прокладок головки циліндрів і впускного трубопроводу, порушення регулювань карбюратора і прохідності системи випуску відпрацьованих газів, заклинювання або прогару клапанів, просідання клапанних пружин, збою установки кута випередження запалення або фаз газорозподілу, відмов системи запалення, і так далі і тому подібне На жаль, результати знятих за допомогою вакуумметра свідчень легко неправильно інтерпретувати, а тому, вони повинні аналізуватися укупі з даними, отриманими в ході виконання інших діагностичних перевірок. При прочитуванні свідчень індикатора вакуумметра слід звертати увагу не тільки на абсолютну величину відхилення стрілки, але і на швидкість її переміщення.

Більшість вимірників імпортного виробництва показують глибину розрідження в дюймах ртутного стовпа. При цьому слід враховувати, що всі нормативні вимоги приводяться для випадку виконання перевірок на нульовій висоті над рівнем морить. Підвищення рельєфу на кожних 300 м після відмітки в 600 м приводить до заниження показань приладу приблизно на 1 дюйм рт. ст. Відмітимо, що 1 дюйм = 25.4 мм. Під'єднайте вакуумметр безпосередньо до впускного трубопроводу (нижче за дросельну заслінку по потоку). Прослідкуєте, щоб в ході виконання перевірки всі шланги залишалися приєднаними, - інакше зняте свідчення не можна буде вважати достовірним. Перш ніж приступати до вимірювань, прогрійте двигун до нормальної робочої температури. Підіпріть колеса черевиками противідкотів і зведіть гальмо стоянки. Переведіть трансмісію в положення "Р", запустіть двигун і залиште таким, що його працює на оборотах нормального холостого ходу.

Перед запуском двигуна уважно перевірте лопаті вентилятора на наявність тріщин і інших пошкоджень. Прагніть не наближати до крильчатки руки і вимірника. Також уникайте займати позицію безпосередньо перед автомобілем!

Рахуйте свідчення вакуумметра. В середньому глибина розрідження у впускному трубопроводі справного двигуна повинна бути достатньо стабільною (без ривків стрілки) і складати близько 17 22 дюймів (432 560 мм.рт.ст.). У нижченаведених параграфах приводиться схема інтерпретації свідчень, що знімаються.

Інтерпретація свідчень вакуумметра. Стійке низьке свідчення може бути свідоцтвом витоків через прокладку між впускним трубопроводом і головкою циліндрів, або ж між трубопроводом і корпусом дроселя. Не виключена також вірогідність порушення герметичності вакуумного шланга, збою моменту запалення (у бік запізнювання), або порушення установки фаз газорозподілу. Перевірте установку кута випередження запалення за допомогою стробоскопа, потім по черзі виключите всі інші можливі причини, виконуючи перераховані в справжньому Розділі перевірки, лише після цього має сенс знімати кришку приводу ГРМ з метою перевірки правильності поєднання настановних міток.

Якщо результат вимірювання виявляється на 3 8 дюймів (76 203 мм) рт. ст. нижче за норму і при цьому мають місце флуктуації, причиною такого відхилення може виявитися порушення герметичності прокладки впускного трубопроводу в районі впускного порту, або несправність інжектора вприскування палива.

Регулярне відхилення стрілки вимірника вниз від стабільного свідчення на 2 4 дюйми (51 102 мм. рт. ст.) з високим ступенем вірогідності свідчить про витоки клапанів. Перевірте компресійний тиск в циліндрах або проведіть тест на витоки. Нерегулярні відхилення або скидання свідчень можуть опинитися пов'язані із заклинюванням клапанів або пропусками запалення. Зміряйте компресійний тиск, проведіть тест на витоки, перевірте стан свічок запалення.

Часта вібрація стрілки індикатора в межах діапазону в 4 дюйми (102 мм рт.ст.) при холостих обертах двигуна, що супроводжується димовим викидом з випускної труби, говорить про знос направляючих втулок клапанів. Проведіть тест на витоки. Якщо стрілка починає вібрувати при підвищенні оборотів двигуна, перевірте на наявність ознак витоків прокладки впускного трубопроводу і головки циліндрів. Оцініть ступінь просідання клапанних пружин, перевірте на наявність слідів прогару клапани і постарайтеся виявити пропуски запалення.

Незначні флуктуації свідчень в межах діапазону від одного до двох дюймів (25 51 мм.рт.ст.) можна розглядати як свідоцтво порушення справності функціонування системи запалення. Перевірте правильність всіх звичайних настроювальних установок, у разі потреби удайте до тестування із застосуванням аналізатора параметрів запалення.

За наявності флуктуацій стрілки вимірника в широкому діапазоні перевірте компресійний тиск або проведіть тест на витоки з метою виявлення дефектного циліндра або порушення герметичності прокладки головки циліндрів.

Якщо стрілка вимірника з повільною швидкістю "гуляє" в широкому діапазоні шкали, перевірте прохідність системи РСУ і склад суміші холостого ходу, також упевніться у відсутності витоків через прокладки карбюратора/корпусу дроселя і впускного трубопроводу.

Оціните швидкість повернення свідчень вакуумметра до початкового значення при закриванні дросельної заслінки після підйому частоти обертання двигуна до величини приблизно 2500 об/хв за рахунок швидкого прочинення заслінки. Свідчення спочатку повинне впасти практично до нуля, потім піднятися над значенням, характерним для нормальних оборотів холостого ходу приблизно на 5 дюймів (130 мм. рт. ст.) і знов повернутися до свідчення неодружених оборотів. Якщо глибина розрідження відновлюється поволі і не утворює піковий кидок при різкому закриванні дросельної заслінки, слід перевірити, чи не зношені поршневі кільця. При довгій затримці повернення свідчень перевірте прохідність системи випуску відпрацьованих газів (часто виявляються заблокованими глушник або каталітичний перетворювач) - найпростіше просто від'єднати підозрювану секцію системи випуску і повторити перевірку.Діагностика двигунів за допомогою ендоскопу. Використання ендоскопів на автосервісі дозволяє реалізувати одне з найважливіших завдань підвищити ефективність робіт при зниженні витрат на ремонт. Адже даний прилад допоможе уникнути зайвого розбирання і заміни вузлів і деталей, в той же час дозволяючи визначити ділянки, де це необхідно. За допомогою ендоскопа неважко отримати попередні відомості про час, об'єм і вартість необхідних робіт. А поєднання ендоскопа з комп'ютером і різними фото- і відеоприладами дає можливість зберегти отримані зображення і дані для подальшого аналізу. Основною областю застосування ендоскопів в автосервісі є попередня діагностика двигуна. Ендоскопія двигуна проводиться також для оцінки величини зносу і визначення поломок в циліндро-поршневоі групі. Легко виявляються прогар і пошкодження клапанів, днищ поршнів, головки блоку і прокладки головки блоку з боку камери згорання. Слідами масла на стрижнях і тарілках клапанів, даху камери згорання, краях днища поршня визначають знос масловідбивних ковпачків, поршневих кілець. За допомогою ендоскопа здійснюють контроль якості виготовлення і збірки двигуна і його елементів, стану робочих порожнин циліндрів (фасок і сідел клапанів, днища поршня і стінок циліндрів, прокладки головки і головки блоку з боку камери згорання), впускного і випускного трубопроводів, елементів газорозподільного і кривошипно-шатунового механізмів, оцінки величини зносу і визначення поломок в цилиндро-поршневой групі (прогар і пошкодження клапанів, днищ поршнів, головки блоку і прокладки головки блоку з боку камери згорання, знос масловідбивних ковпачків, поршневих кілець). Будова та технічні характеристики деяких ендоскопів надано у додатку 6 Діагностування технічного стану КШМ і ГРМ методом прослуховування. Одним з менш трудомістких, не потребуючих певних навичок методів діагностування двигуна є прослуховування його роботи за допомогою різного типу віброакустичних приладів - від найпростіших за конструкцією стетоскопів зі звукочутливим стрижнем (які нагадують медичні фонендоскопи), до електронних стетоскопів і ультразвукових стетоскопів і т.д. Технічна характеристика деяких стетоскопів надано у додатку 7

Порядок діагностування. Перед діагностуванням двигун варто прогріти до температури охолоджуючої рідини (90 ± 5) °С. Прослуховування роблять, доторкаючись вістрям наконечника звукочутливого стрижня в зоні сполучення механізму, що перевіряється. Стан корінних підшипників колінчастого валу визначають, прослуховуючи нижню частину блоку циліндрів при різкому відкритті і закритті дросельної заслінки. Зношені корінні підшипники видають сильний глухий стукіт низького тону, що посилюється при різкому збільшенні частоти обертання колінчастого валу.

Стан шатунових підшипників колінчастого валу визначають аналогічно. Зношені шатунові підшипники видають стукіт середнього тону, по характеру схожий із стукотом корінних підшипників, але менш сильний і дзвінкіший, зникаючий при виключенні свічки запалення або форсунки циліндра, що прослуховується.

Роботу сполучення поршень — гільза циліндра прослуховує по всій висоті циліндра при малій частоті обертання колінчастого валу з переходом на середню. Поява звуку, що нагадує тремтячий звук дзвону, що посилюється із збільшенням навантаження на двигун і що зменшується у міру прогрівання двигуна, указує на можливе збільшення зазору між поршнем і гільзою циліндра, вигин шатуна, перекіс осі шатунової шийки або поршневогопальця, особливо якщо у двигуна спостерігається підвищена витрата палива і масла. Скрипи і шерехи в сполученні поршень — гільза циліндра свідчать про заїдання, що починається, в цьому сполученні, викликаному малим зазором або недостатнім змазуванням.

Стан сполучення поршневий палець — втулка верхньої головки шатуна перевіряють, прослуховуючи верхню частину блоку циліндра при малій частоті обертання колінчастого валу з різким переходом на середню. Різкий металевий стукіт, що нагадує часті удари молотком по ковадлу і що пропадає при відключенні свічок запалення або форсунок, указує на збільшення зазору між поршневим пальцем і втулкою, недостатнє змазування або надмірне велике випередження почала подачі палива.

Сполучення поршневе кільце — канавка поршня перевіряють на рівні н. м. т. ходу поршня при середній частоті обертання колінчастого валу. Слабкий клацаючий стукіт високого тону, схожий на звук від ударів кілець одне об інше, свідчить про збільшений зазор між кільцями і поршневою канавкою або про злам кілець

.2.2. Дії викладачаНадає студентам інформацію щодо методики та технічних характеристик засобів діагностування, контрольно-вимірювального устаткування, стендів і приладів щодо діагностування кривошипно- шатунного й газорозподільного механізмів двигунів автомобілів.

Розподіляє студентів на групи (4-5 чол.) для відпрацювання завдань заняття на робочих місцях. Час відпрацювання завдання на робочому місці 15 хв. Демонструє принципи та порядок роботи засобів діагностування та приладів на існуючих стендах двигунів та автомобілях.

Робоче місце 1. Завдання 1. Діагностика двигунів за допомогою компресометра, компресографа та пневмотестера.

Робоче місце 2. Завдання 2. Діагностика двигунів за допомогою ендоскопу.

Робоче місце 3. Завдання 3. Діагностика стану двигуна із застосуванням вакуумметра.

Робоче місце 4. Завдання 4. Діагностика двигунів методом прослуховування.