1. Вимоги до робочого місця водія

Безпомилковість керування автомобілем залежить не тільки від психофізіологічних особливостей людини, але і від умов, у яких відбувається процес керування. До таких умов варто віднести, в першу чергу, умови на робочому місці Водія - у кабіні автомобіля.

Великий вплив на працездатність здійснює правильне положення водія за кермом автомобіля, що визначає стан його готовності. Водій повинен сидіти рівно, а його спина повністю прилягати до спинки сидіння, ноги - легко діставати до педалей, а руки, що лежать на кермовому колесі, повинні бути злегка зігнуті в ліктях. Така посадка дає можливість прийняти найбільш природне положення, не створювати стомлення від тривалої поїздки, а також забезпечує максимальний огляд, вимагає найменших зусиль при роботі кермовим колесом, педалями і важелями.

Ноги на педаль зчеплення, гальмову педаль і педаль керування дросельною заслінкою ставляться так, щоб каблук опирався на підлогу кабіни. Під час руху права нога перебуває на педалі керування дросельною заслінкою, а під час гальмування - на педалі гальма. Ліва нога опирається на підлогу ліворуч від педалі зчеплення і при необхідності переноситься на педаль зчеплення або на кнопку ножного перемикача світла.

Як відзначалося вище, однією з основних умов забезпечення безпеки руху на дорозі е правильне сприйняття водієм дорожньої обстановки.

Зрозуміло, що водій повинен бачити дорогу не тільки перед собою. Для забезпечення безпеки руху на кожному автомобілі встановлюється дзеркало заднього виду, за допомогою якого водій може оглядати дорогу за своїм автомобілем. Досвід показує, що водій, що не спостерігає за дорогою і за автомобілем, в умовах інтенсивного руху не може забезпечити безпеки руху, особливо при маневруванні й обгоні транспортних засобів. Крім того, на роботу водія впливає ряд факторів, які прискорюють стомлення і перевтому. До них можуть бути віднесені недоліки в устаткуванні робочого місця водія, мікроклімат кабіни.

Мікроклімат кабіни - це сукупність температури, вологості і швидкості руху повітря. Вплив його на організм багато в чому залежить від стану здоров'я водія, ступеня загартованості організму до впливів несприятливих метеорологічних факторів і робочого одягу. Основне призначення одягу полягає в підтримці температури тіла на постійному рівні і захисті його від пилу, бруду, мікробів і механічних ушкоджень. Разом з тим необхідно, щоб тканина одягу були м'якою, еластичною, а весь одяг зручний і не заважав роботі водія. Температура повітря в кабіні залежить від температури навколишнього середовища, ступеня нагрівання двигуна і обшивки, умов вентиляції. Найбільш сприятлива температура 18 — 20° С. При занадто високій температурі в кабіні (25° С і вищій) значно знижуються психофізіологічні характеристики водія, порушуються функції центральної нервової системи, знижується увага, здатність до зосередження, слабне почуття обережності, збільшується час реакції водія, і він допускає більше помилок. Розвитку перегрівання сприяють: висока вологість повітря, що обмежує віддачу тепла; непроникний для вологи одяг, ожиріння, втома, перенесені важкі хвороби. Під вологістю повітря розуміють рівень вмісту в ньому водяної пари. У повітрі, насиченому водяними парами, різко утрудняється тепловіддача шляхом випаровування.

Знижена температура повітря викликає посилену віддачу тепла і сковує рухи рук і ніг водія, знижує їх швидкість і точність, що може привести до помилок при керуванні автомобілем.

Повітря кабіни автомобіля може містити пари бензину і шкідливі домішки відпрацьованих газів: вуглеводні, окиси азоту, чадний газ, що може привести до отруєння організму. Ступінь отруєння і його проявів надзвичайно різноманітні і залежать від концентрації чадного газу в повітрі і тривалості впливу його на організм водія. Основними напрямками в боротьбі з отруєннями є: правильне регулювання двигуна; ретельна установка гумових прокладок, що закривають отвори в підлозі кабіни; підвищення ефективності системи вентиляції. Гранично допустимий вміст у повітрі парів бензину 0,3 мг/л. Підвищена концентрація парів палива і шкідливих домішок відпрацьованих газів у повітрі кабіни позначається на погіршенні роботи органів зору і слуху, порушенні координації рухів, передчасному настанні втоми, появі сонливості.

Під час роботи водій сприймає шум від працюючих агрегатів автомобіля, шум від руху автомобіля по дорозі і зовнішній вуличний шум. Надмірний шум впливає на органи слуху і кору головного мозку. Він порушує нормальні умови роботи водія; відволікає його, знижує увагу, збільшує час реакції, утрудняє сприйняття звукових сигналів інших транспортних засобів і слухове спостереження за роботою агрегатів свого автомобіля. Тривалий вплив шуму послабляю пам'ять. Постійні сильні і високочастотні шуми викликають головні болі, нудоту, запаморочення.

Джерелами коливань і вібрацій є нерівності дороги, швидкість руху, неврівноважені деталі автомобіля. Людина сприймає коливальні й ударні навантаження м'язами і вестибулярним апаратом. Тривалий вплив вібрацій шкідливо позначається на організмі людини, погіршує кровообіг, знижує гостроту зору, особливо бінокулярного. Вібрації знижують діяльність нервової системи, зменшуючи здатність концентрувати увагу.

22