1.9.1 Головна енергетична установка
Головна енергетична установка – це складова частина суднової енергетичної установки, яка призначена для забезпечення руху судна. Основні характеристики головної енергетичної установки - потужність, маса,габарити, витрата палива,час підготовки до дії. шумність і т.п..
Основні складові головної енергетичної установки – головний двигун, валопровід і рушій.
Перший головний двигун, який з’явився на початку 19-го століття – парова машина. Перший рушій – гребні колеса. Тепер їх можна бачити тільки на фотографіях. Останній пасажирський пароплав на Дніпрі з паровою машиною і гребними колесами був списаний на металобрухт в 1980 році.
Зараз головними двигунами на морських суднах і військових кораблях є двигуни внутрішнього згорання, парові і газові турбіни, електродвигуни.
Найчастіше на морських суднах використовуються двигуни внутрішнього згорання - дизелі, як найбільш економічні. Вони діляться на мало , середньо і високооборотні.
Мало оборотні суднові дизелі використовуються переважно на великих транспортних суднах. Потужність їх доходить до 80000 квт. Найбільш потужним на даний час вважається дизель Wartsila –Sulzer 14RTA 96-C потужністю 108920 к.с. при 103 об/хв., побудований в Фінляндії в 2002 році.
Середньо оборотні суднові дизелі потужністю до13000 квт і 300 – 500 об/хв.. використовуються на суднах середніх розмірів вкупі з гвинтами регульованого кроку (ВРШ).
Високо оборотні суднові дизелі потужністю до 2000 квт і більш ніж 500 об/хв.. використовуються на малих суднах. А також як двигуни дизельгенераторів.
Валопровід – це комплекс пристроїв. механізмів і з’єднань, призначених для передачі крутного моменту від головного двигуна до рушія та упора від рушія на корпус судна. До складу валопроводу входять гребний вал, проміжні вали, упорний вал, опорні підшипники, упорний підшипник, дейдвудний пристрій.
Гребний вал – це кінцевий вал валопроводу, призначений для закріплення на ньому гребного гвинта. Виготовляється із вуглецевої або легованої сталі. Для покращення якості на великих суднах кований.
Проміжні вали (якщо вони є) – з’єднують між собою за допомогою фланців чи муфт гребний і упорний вали.
Опорні підшипники служать опорами для валів.
Упорний вал і упорний підшипник служать для передачі упору від гребного гвинта на корпус судна.
Дейдвудний пристрій служить опорою для гребного вала і ущільнює місце виходу гребного вала з корпусу судна.
Під час руху судна на валопровід діє крутний момент від головного двигуна на гребний гвинт, сили упору гвинта та вага валів та гребного гвинта
Як рушії на транспортних суднах використовуються гребні гвинти –фіксованого кроку (ВФШ) і регульованого кроку (ВРШ) .Перші – деталь, другі – механізм. Перші – на великих транспортних суднах , другі – на середніх і малих. Перші мають більш великий к,к.д. і більш надійні. Другі дозволяють використовувати значно дешевші в виготовленні нереверсивні дизелі. Судно з ВФШ, заходячи в порт, повинно глушити головний двигун і користуватися в подальшому послугами портових буксирів. Судно з ВРШ при працюючому двигуні може рухатися вперед чи назад і стояти на місці .
- 1.3 Типи морських суден
- 1 Будова судна
- 1.1 Назви основних частин судна
- 1.2 Положення судна відносно води
- 1.3 Типи морських суден
- 1.4 Типова форма морських суден
- Що таке прибуток?
- 1.5 Класифікаційні товариства. Клас судна
- 1.6 Основні елементи корпусу судна
- 1.7 Системи набору корпусу суден
- 1.8 Суднові пристрої
- 1.8 .1 Рульовий пристрій
- 1.8 .2 Якірний пристрій
- 1.8.3 Швартовний пристрій
- 1.8.4 Буксирний пристрій
- 1.8.5 Вантажні пристрої
- 1.8.6 Закриття вантажних люків
- 1.8.7 Рятувальні засоби
- 1.8.8 Суднові щогли
- 1.8.9 Марки заглиблення. Вантажна марка
- 1.9 Суднові енергетичні установки
- 1.9.1 Головна енергетична установка
- 1.9.2 Електроенергетична установка
- 1.9.3 Допоміжна енергетична установка
- 1.10 Суднові системи
- 1.10.1 Загальні положення.
- 1.10.2 Трюмні системи
- 1.10.3 Системи штучного мікроклімату
- 1.10.4 Санітарні системи
- 1.10.5 Протипожежні системи
- 1.10.6 Системи енергетичної установки
- 1.10.7 Спеціальні системи нафтоналивних суден
- 1.10.8 Суднове електрообладнання
- 1.11 Суднобудівні матеріали
- 1.12 Будівництво і випробовування суден
- 2 Теорія судна
- 2.1 Основні площини і координатні вісі судна
- 2.2 Основні розміри судна і їх позначення
- 2.3 Форма корпусу судна
- 2.3.1 Теоретичне креслення судна
- 2.3.2 Елементи теоретичного креслення
- 2.4 Плавучість суден
- Основні положення
- 2.4.2 Визначення маси судна
- 2.4.3 Визначення посадки судна
- 2.4.4 Запас плавучості судна
- 2.5 Початкова остійність суден
- 2.5.1 Загальні положення
- 2.5.2 Початкова остійність
- 2.6 Остійність суден на великих кутах крену
- 2.6.1 Діаграма статичної остійності
- Вимоги Міжнародної морської організації (імо)* до діаграми статичної остійності:
- 2.6.2 Критерій погоди
- 2.6.3 Вимоги до остійності суден при перевезенні зерна
- 2.7 Непотоплюваність суден
- 2.8 Ходовість суден
- 2.8.1 Загальні положення
- 2.8.2 Опір руху суден
- 2.8.3 Шляхи зменшення опору руху суден
- 2.9 Керованість суден
- 2.10 Хитавиця суден
- 2.11 Міцність суден
- Основні характеристики судна “timber navigator”
- Перелік літератури