1.8 .1 Рульовий пристрій
Рульовий пристрій призначений для зміни напрямку руху судна.
До складу рульового пристрою входять:
- руль(кермо), який служить для зміни курсу судна;
- рульовий привод, який з’єднує руль з рульовою машиною;
- рульова машина – двигун (в більшості випадків гідравлічний), який забезпечує роботу рульового приводу;
- система управління рульовою машиною, яка відповідним чином зв’язує штурвал на ходовому містку з рульовою машиною.
Руль встановлюють в кормовій кінцівці судна. Руль складається з наступних частин:
пера-площини, при повороті якої в сторону від діаметральної площини судно змінює напрям руху;
баллера – вала, прикріпленого до пера руля, з допомогою якого повертається перо руля.
Рисунок - Рульовий пристрій
1 – перо руля, 2 – баллер, 3 – румпель, 4 – рульова машина, 5 – гельмпортова труба, 6 – з’єднання баллера з рулем, 7 – ручний привід.
На сучасних суднах рулі бувають балансирні і напівбалансирні. В балансирних вісь повороту проходить близько до середини площі пера. Цим самим зменшується величина крутного моменту, який треба прикласти до баллера, щоб повернути перо на певний кут і втримувати його в цьому положенні. Відповідно зменшується і потужність рульової машини.
За способом прикріплення руля до корпусу рулі діляться на звичайні, підвісні і напівпідвісні.
Основою пера руля є міцна вертикальна балка – рудерпіс. До рудерпіса приварюють горизонтальні ребра жорсткості і петлі.
Рулі на морських транспортних суднах пустотілі і обтічні. В поперечному перерізі вони мають каплевидну форму. Каплевидна форма покращує управління судном. Вона також збільшує коефіцієнт корисної дії гвинта.
Баллер – це прямий або трохи зігнутий вал, нижнім кінцем прикріплений до рудерпіса за допомогою фланців. Він через гельмпортову трубу і сальник входить в корпус судна. Вже в корпусі судна на баллер насаджені підшипники, які його утримують в вертикальному положенні і приймають на себе його вагу.
На верхній кінець баллера насаджений румпель – одноплечий або двохплечий важіль , який є основною складовою рульового приводу. Румпель відповідним чином з’єднаний з рульовою машиною.
Від надійної дії рульового пристрою залежить безпека судна. Тому окрім основного рульового приводу є ще запасний. Основний привод повинен забезпечити поворот руля на повному ходу судна з 35° одного борту до 30° другого борту за 28 секунд. Запасний привод повинен забезпечити перекладку руля при половинній швидкості (але не менш як 7 вузлів) з 20° одного борту на 20° другого борту за 60 секунд.
Якщо палуба румпельної знаходиться нижче літньої вантажної марки, то повинен бути ще й аварійний привід.
Рульова машина – це двигун, який створює відповідне зусилля, щоб подолати опір води при перекладці руля. На сучасних суднах використовують електрогідравлічні рульові машини.
Рисунок 6.1 – Схема електрогідравлічної рульової машини
1 – електродвигун, 2 – насос, 3 – трубопроводи, 4 – перепускний клапан,
5 – циліндр, 6 – плунжер, 7 – повзун, 8 – румпель, 9 – баллер
В електрогідравлічних рульових машинах тиск робочої рідини (мінерального масла) створює зусилля на баллері руля.
Система управління забезпечує зв'язок між постом управління (ходовою рубкою) і рульовою машиною.
Якщо судно призначено для плавання в скрутних умовах, то для кращої маневровості використовують активні рулі, підрулюючі пристрої і гвинторульові колонки.
Активний руль – це встановлений в пері руля невеликий гребний гвинт, який приводиться в дію електро - або гідродвигуном в спеціальній обтічній капсулі.
Підрулюючий пристрій та гвинто-рульова колонка показані на рисунку 6.2.
Рисунок 6.2–Підрулюючий пристрій (а) і висувна гвинто-рульова колонка (б)
- 1.3 Типи морських суден
- 1 Будова судна
- 1.1 Назви основних частин судна
- 1.2 Положення судна відносно води
- 1.3 Типи морських суден
- 1.4 Типова форма морських суден
- Що таке прибуток?
- 1.5 Класифікаційні товариства. Клас судна
- 1.6 Основні елементи корпусу судна
- 1.7 Системи набору корпусу суден
- 1.8 Суднові пристрої
- 1.8 .1 Рульовий пристрій
- 1.8 .2 Якірний пристрій
- 1.8.3 Швартовний пристрій
- 1.8.4 Буксирний пристрій
- 1.8.5 Вантажні пристрої
- 1.8.6 Закриття вантажних люків
- 1.8.7 Рятувальні засоби
- 1.8.8 Суднові щогли
- 1.8.9 Марки заглиблення. Вантажна марка
- 1.9 Суднові енергетичні установки
- 1.9.1 Головна енергетична установка
- 1.9.2 Електроенергетична установка
- 1.9.3 Допоміжна енергетична установка
- 1.10 Суднові системи
- 1.10.1 Загальні положення.
- 1.10.2 Трюмні системи
- 1.10.3 Системи штучного мікроклімату
- 1.10.4 Санітарні системи
- 1.10.5 Протипожежні системи
- 1.10.6 Системи енергетичної установки
- 1.10.7 Спеціальні системи нафтоналивних суден
- 1.10.8 Суднове електрообладнання
- 1.11 Суднобудівні матеріали
- 1.12 Будівництво і випробовування суден
- 2 Теорія судна
- 2.1 Основні площини і координатні вісі судна
- 2.2 Основні розміри судна і їх позначення
- 2.3 Форма корпусу судна
- 2.3.1 Теоретичне креслення судна
- 2.3.2 Елементи теоретичного креслення
- 2.4 Плавучість суден
- Основні положення
- 2.4.2 Визначення маси судна
- 2.4.3 Визначення посадки судна
- 2.4.4 Запас плавучості судна
- 2.5 Початкова остійність суден
- 2.5.1 Загальні положення
- 2.5.2 Початкова остійність
- 2.6 Остійність суден на великих кутах крену
- 2.6.1 Діаграма статичної остійності
- Вимоги Міжнародної морської організації (імо)* до діаграми статичної остійності:
- 2.6.2 Критерій погоди
- 2.6.3 Вимоги до остійності суден при перевезенні зерна
- 2.7 Непотоплюваність суден
- 2.8 Ходовість суден
- 2.8.1 Загальні положення
- 2.8.2 Опір руху суден
- 2.8.3 Шляхи зменшення опору руху суден
- 2.9 Керованість суден
- 2.10 Хитавиця суден
- 2.11 Міцність суден
- Основні характеристики судна “timber navigator”
- Перелік літератури