2.3.2 Елементи теоретичного креслення

По теоретичному кресленню розраховують елементи теоретичного креслення .Їх ще називають гідростатичними елементами або гідростатичними характеристиками. Вони потрібні для розрахунків посадки і початкової остійності судна.

На кожне судно видається завірена інспектором Регістру, який здійснює нагляд за станом судна, «Інформація про остійність для капітана» ( на англійській мові “Stability booklet”).Там для заданої осадки d наведені наступні гідростатичні характеристики:

Δ - водотонажність в т в морскій воді з γ = 1, 025 т/м³;

V - водотонажність в т в прісній воді з γ = 1, 000 т/м³;

q або ТРС –число тон на 1 см осадки;

МТС –момент, який диферентує на 1 см в тм/см;

LCB (Xc ) –абсциса центра величини в м;

LCF (Xf ) – абсциса центра площі ватерлінії;

KMТ (Zm ) - апліката метацентра в м.

В наш час , дякуючи комп’ютерам, розробляють не «Теоретичне креслення», а «Математичну модель корпусу судна»., яку використовують при виконанні робочих креслень корпусу і виготовлені деталей та секцій при будівництві суден. А також при ремонті. З допомогою математичної моделі виконують всі необхідні розрахунки. При бажанні після відповідної команди принтер може вирисувати «Теоретичне креслення судна».

Окрім теоретичного креслення уявлення про форму корпусу судна дають співвідношення головних розмірів і коефіцієнти повноти .

Основні співвідношення головних розмірів: L/B, B/d, D/d, L/D.

В сучасних водотонажних суден співвідношення L/B змінюється від 3 до 10.Для буксирів та криголамів це співвідношення менше, для контейнеровозів, військових кораблів - більше.

Співвідношення B/d змінюється від 2 до 5.Чим більше це число, тим остійність судна краща.

Співвідношення L/D впливає на загальну міцність судна – чим воно менше, тим судно міцніше.

Коефіцієнт загальної повноти

δ = V/L·B·d.

де V – об’єм підводної частини корпусу.

Чим більший цей коефіцієнт, тим судно тихохідніше. Для плавучих доків δ =1, для танкерів, балкарів - δ = 0,8 - 0,85.

Коефіцієнт повноти площі ватерлінії

ά = S/LB.

де S – площа КВЛ.

Чим більший цей коефіцієнт, тим судно тихохідніше. Для плавучих доків ά =1, для танкерів, балкарів - ά = 0,85 - 0,90.

Приклад 2.1

Обчислити коефіцієнт повноти площі ватерлінії та коефіцієнт загальної повноти суховантажного судна “TIMBER NAVIGATOR” при осадці d = 7,2м.

Головні розміри судна (див. Додаток А):

довжина між перпендикулярами L =112,29 м;

ширина судна B = 15,9 м.

Згідно «Гідростатичних характеристик» судна при осадці d = 7,2 м:

число тон на 1 см осадки q =17,65 т /см|;

об’єм підводної часини V=10955м³.

Число тон на 1 см осадки q =0,01 γ S = 0,01025 S,

де S – площа ватерлінії в м²

Коефіцієнт повноти площі ватерлінії

α =

Коефіцієнт загальної повноти

δ =