Тема 1 розвиток металургійного машинобудування

Створювані машини й агрегати повинні завжди відрізнятися від своїх попередників по можливості більш високими техніко-економічними показниками. Але при цьому необхідно мати на увазі, що, вносячи вдосконалення в машину, ми не в змозі повністю протистояти її неминучому моральному старінню, а в сучасне століття науково-технічного прогресу цей процес відбувається особливо швидко.

Для того щоб машина була сучасна більше тривалий строк, вона повинна мати можливо більшу новизну виконуваного нею робочого процесу й більш високі техніко-економічні показники в порівнянні з тими, які досягнуті на машинах цього призначення у світовій практиці.

Було б, однак, оманою вважати, що такого роду завдання конструктор може вирішувати за креслярською дошкою без проведення експериментальних досліджень. Як би конструктор не був талановитий, у цьому випадку він зазнає поразки.

При розробці металургійних машин і агрегатів, які характеризуються в основному більшими розмірами й високою вартістю, виключається попереднє виготовлення дослідних зразків, як це практикується, наприклад, в автомобілебудуванні, авіації й багатьох інших галузях серійного машинобудування. Тому конструктор відразу, сидячи за креслярською дошкою, змушений знаходити оптимальні рішення. Ніякі промахи при цьому не припустимі. У той же час створюваний агрегат повинен бути досконалим. Чим більше буде приділятися уваги науковим дослідженням у процесі конструювання машин, і чим більше будуть виключатися суб'єктивні фактори, не перевірені експериментально, тим вище буде якість машини.

Проведення такого роду наукових досліджень силами лабораторій, що перебувають у віданні конструкторів, як на моделях, так і особливо в умовах виробництва, є необхідною й неодмінною умовою, щоб створювані машини й агрегати були цілком надійні й забезпечували виробництво необхідної продукції.

У той же час, за своїм науково-технічним рівнем, як машина, так і агрегат у цілому повинні бути досконалішими своїх попередників. Для подолання цих творчих труднощів особливо необхідно ретельне вивчення в умовах експлуатації й ремонту раніше створеного устаткування. Іншими словами, металургійні цехи, де встановлені й працюють новітні металургійні машини й агрегати, повинні служити вихідною базою для конструкторських задумів.

Отже, необхідною передумовою для успішного створення металургійних машин і агрегатів, тобто розвитку металургійного машинобудування, служить відповідний пост самої металургійної промисловості. З однієї сторони існують значні обсяги виробництва, а з іншого боку, з'являється досвід експлуатації машин даного призначення, що дає можливість удосконалювати машини з покоління в покоління більш інтенсивно.

В силу цих причин, коли наприкінці XIX сторіччя почало зростати виробництво металів у USA, Німеччині й Англії, у цих країнах виникла й стала розвиватися нова галузь машинобудування, названа металургійним машинобудуванням.

Наприкінці 20-х і на початку 30-х років минулого сторіччя у СРСР приступилися до індустріалізації країни й інтенсивного розвитку металургії; виникло завдання по створенню власного металургійного машинобудування.

У СРСР загальний обсяг виробництва металургійного устаткування й обсяг станобудування в середньому становив 40-50% загального обсягу виробництва металургійного устаткування.

Потреба в прокатному устаткуванні продовжує рости й пояснюється тим, що прокатка із усіх способів обробки металів користується найбільшим поширенням внаслідок безперервності процесу, високої продуктивності й можливості одержання виробів найрізноманітнішої форми й поліпшеної якості. Прокатні вироби, як зі сталі, так і з кольорових металів (листи, смуги, стрічки, різні сортові профілі, труби, заготовки деталей машин) є найбільш економічним продуктом – кінцевим для металургійних підприємств і вхідним у машинобудуванні, будівництві й інших галузях народного господарства.

Тому в розвинених країнах більше ⁴/₅ виробленої сталі переробляють у різні види прокату.

Сучасні прокатні й трубопрокатні стани являють собою повністю механізовані й автоматизовані лінії, і тому в порівнянні з іншими видами металургійних агрегатів вони при виготовленні більш трудомісткі й у той же час метало ємкі.

Визначення обсягів виробництва машин у показниках по масі є неточним. Маса машини далеко не повністю характеризує працезатрати на її виготовлення й, отже, вартість машини. Крім того, планування виробництва по цьому показнику суперечить одному з основних принципів конструювання, що складається в тім, що чим легше машина будь-якого призначення, тим якість машини вище.

У металургійному машинобудуванні, як і у всіх галузях народного господарства, зниження металоємності є одним з актуальних напрямків технічного прогресу. Головний прояв цього зниження повинен виражатися в переході з виробництва важких машин на виробництво більш сучасних і легких з розширенням номенклатури оздоблювальних машин і засобів механізації й автоматизації.

Для того, щоб уявити собі темпи розвитку металургійного машинобудування на найближче майбутнє, розглянемо деякі аспекти питання про ріст споживання й виробництва металів.