logo
МЕТОДИЧКА Держ

Автомобільний транспорт

Основним завданням державного регулювання та контролю у сфері авто­мо­більного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного пере­везення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Державне регулювання та контроль у сфері автомобільного транспорту спрямовані на:

забезпечення балансу інтересів держави, органів місцевого самоврядування, ко­ристувачів транспортних послуг та підприємств, установ, організацій, інших юридичних та фізичних осіб - суб'єктів господарювання на автомобільному тра­нспорті незалежно від форм власності;

забезпечення якісного та безпечного функціонування автомобільного транспо­рту;

розвиток та удосконалення нормативної бази діяльності автомобільного тран­с­порту;

визначення загальних засад стратегічного розвитку, системи управління, ре­фор­мування та регулювання автомобільного транспорту;

визначення пріоритетних напрямів розвитку та шляхів оптимізації діяльності автомобільного транспорту;

захист прав споживачів під час їх транспортного обслуговування;

захист національного ринку транспортних послуг та суб'єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність у сфері автомобільного транспорту;

створення рівних умов для роботи всіх суб'єктів господарювання, що здійс­ню­ють свою діяльність у сфері автомобільного транспорту, обмеження моно­полі­зму та розвиток конкуренції;

забезпечення зайнятості населення, підготовки спеціалістів і робочих кадрів, охорони праці;

раціональне використання енергетичних та матеріальних ресурсів;

охорону довкілля від шкідливого впливу автомобільного транспорту, прове­дення науково-технічної роботи, досліджень та розвиток системи статистики.

Державне регулювання та контроль у сфері автомобільного транспорту реа­лізу­ється шляхом проведення центральними та місцевими органами вико­навчої влади, державними органами управління автомобільним транспортом, органами місцевого самоврядування економічної, тарифної, науково-технічної та соціаль­ної політики, ліцензування, стандартизації та сертифікації на авто­мобільному транспорті, задоволення потреб автомобільного транспорту в па­ливно-енергети­чних і матеріально-технічних ресурсах і транспортних засобах.

Система органів державного регулювання та контролю

Верховна Рада України визначає основні напрями державної політики у сфері автомобільного транспорту, законодавчі основи її реалізації.

Загальне державне регулювання діяльності автомобільного транспорту здійснює КМ України відповідно до своїх повноважень.

Центральний орган виконавчої влади з питань автомобільного транспорту за­безпечує проведення державної політики на автомобільному транспорті че­рез урядові органи державного управління на автомобільному транспорті, службу міжнародних автомобільних перевезень та місцеві органи виконавчої влади і ор­гани місцевого самоврядування.

Нормативно-правові акти центрального органу виконавчої влади з питань авто­мобільного транспорту, видані в межах його компетенції, обов'язкові до ви­конання на території України.

У складі центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транс­порту функціонують урядовий орган державного управління з питань ре­гулювання діяльності автомобільного транспорту та урядовий орган держав­ного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим та обласні державні адмініс­т­рації формують у приміському та міжміському сполученні мережу автобус­них марш­рутів загального користування, які не виходять за межі території Ав­тоном­ної Республіки Крим чи області, та здійснюють контроль за виконанням транс­портного законодавства на відповідній території згідно з повноважен­нями, ви­значеними законами України.

Органи місцевого самоврядування формують мережу міських автобусних марш­рутів загального користування і здійснюють контроль за виконанням тран­спор­тного законодавства на відповідній території згідно з повноважен­нями, ви­значе­ними законами України.

Служба міжнародних автомобільних перевезень здійснює у пунктах про­пу­ску через державний кордон України та у пунктах видачі дозволів автомобі­ль­ним перевізникам України контроль за дотриманням ними законодавства Укра­їни, що стосується виконання міжнародних автомобільних перевезень.

Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та інозе­мних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та ван­тажів на території України.

Державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом прове­дення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Центральний орган виконавчої влади в галузі автомобільного транспо­рту

Указом Президента України від 06.04.2011 № 387/2011 затверджується По­ло­ження про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспо­рті.

Відповідно до цього положення Державна інспекція України з безпеки на назе­мному транспорті (Укртрансінспекція України) є центральним органом ви­кона­вчої влади, діяльність якого спрямовується і координується КМ України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра інфраструк­тури України.

Укртрансінспекція України входить до системи органів виконавчої влади і за­безпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, на перевезення яким видано ліцензію, мі­ському електричному, залізничному транспорті, експлуатації автомобільних до­ріг загального користування.

Організація пасажирських перевезень органами виконавчої влади та орга­нами місцевого самоврядування

Організація пасажирських перевезень покладається:

на міжнародних та міжміських і приміських автобусних маршрутах зага­ль­ного користування, які виходять за межі території області (міжобласні мар­ш­рути), на урядовий орган державного управління на автомобільному транс­по­рті;

на міжміських та приміських автобусних маршрутах загального користу­вання, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні марш­рути), на Раду міністрів Автономної Республіки Крим чи обласні держадміні­страції;

на міських автобусних маршрутах загального користування - на виконав­чий ор­ган сільської, селищної, міської ради відповідного населеного пункту.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані:

забезпечувати формування автобусної маршрутної мережі загального користу­вання й мережі таксомоторних стоянок та розробляти перс­пективи їх розвитку;

організовувати утримання в належному стані проїзної частини автомобі­ль­них доріг та під'їздів (на міських автобусних маршрутах загального користу­вання) і в разі завдання матеріальних збитків автомобільному перевізнику, що обслуго­вує автобусний маршрут загального користування, унаслідок неналеж­ного утримання проїзної частини автомобільної дороги чи під'їзду компенсу­вати йому збитки;

забезпечувати облаштування необхідною інфраструктурою автобусних ма­ршрутів загального користування, а саме - автопавільйонами, інформацій­ним забез­печенням пасажирів і підтримувати її в належному технічному та са­нітар­ному стані;

забезпечувати розроблення паспортів автобусних маршрутів загального ко­ристування з визначенням необхідної кількості автобусів, їх пасажироміст­кості, класу, технічних та екологічних показників, розкладу руху. Порядок ро­зроб­лення та затвердження паспорта маршруту визначає центральний орган вико­навчої влади з питань автомобільного транспорту;

проводити конкурс на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах за­галь­ного користування;

забезпечувати укладання договору на автобусних маршрутах загального ко­ристування із автомобільним перевізником - переможцем конкурсу на місь­ких, приміських та міжміських автобусних маршрутах загального користу­вання, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні марш­рути), чи на­дання дозволу на приміських та міжміських автобусних маршрутах загального користування, які виходять за межі території області (міжобласні маршрути), та забезпечувати контроль за виконанням ним умов договору чи дозволу;

забезпечувати безпечне і якісне обслуговування пасажирів на автобусних марш­рутах загального користування;

забезпечувати компенсацію втрат автомобільному перевізнику внаслідок пере­везення пільгових категорій пасажирів та регулювання тарифів.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування мають право:

достроково розірвати договір з автомобільним перевізником чи позбавити його дозволу в разі порушення ним умов договору чи дозволу і призначити для ро­боти на автобусному маршруті загального користування (групі маршрутів) ав­томобільного перевізника, який за результатами конкурсу зайняв наступне мі­сце, а в разі їх відмови - призначати до проведення конкурсу автомобільного пе­ревізника один раз на термін не більше ніж три місяці;

у разі припинення автомобільним перевізником перевезення пасажирів на авто­бусному маршруті загального користування призначати перевізника, який за ре­зультатами конкурсу зайняв наступне місце, а в разі їх відмови - призна­чати до проведення конкурсу автомобільного перевізника один раз на термін не більше ніж три місяці;

у разі відкриття автобусного маршруту, який не має паспорта, призначати один раз тимчасового автомобільного перевізника на термін до трьох місяців, після чого за результатами функціонування маршруту приймати рішення щодо доці­льності відкриття маршруту та проведення конкурсу;

укладати договір із автомобільним перевізником (на таксі) на право кори­с­ту­вання облаштованими таксомоторними стоянками та послугами диспетчер­сь­ких станцій, якщо таксомоторні стоянки та диспетчерські станції є власністю орга­нів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Нормативно-правова база

Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001

Порядок проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затверджений постановою КМ України від 03.12.2008 № 1081

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, за­тверджений постановою КМ України від 08.11.2006 № 1567

Правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджені постановою КМ України від 18.02.1997 №176 (у редакції постанови КМ України від 26.09.2007 № 1184)

Порядок регулювання діяльності автостанцій, затверджений наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 27.09.2010 №700

Порядок визначення класу комфортності автобусів, сфери їхнього викори­стання за видами сполучень та режимами руху, затверджений наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.04.2007 № 285

Положення про ліцензійну картку, що додається до ліцензії на надання по­слуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, затверд­жене на­казом Міністерства транспорту та зв'язку України від 22.07.2010 № 514

наказ Міністерства транспорту та зв'язку України від 02.07.2010 №427 «Про за­твердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з на­дання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт»