Транспортна стратегія україни на період до 2020 року Загальна частина

Транспорт є однією з базових галузей національної економіки, ефективне фун­кціонування якої є необхідною умовою для забезпечення обороноздатності, за­хисту економічних інтересів держави, підвищення рівня життя насе­лення.

На сьогодні галузь транспорту в цілому задовольняє потреби національної економіки та населення у перевезеннях, проте рівень безпеки, показники яко­сті та ефективності перевезень пасажирів і вантажів, енергоефективності, тех­но­генного навантаження на навколишнє природне середовище не відпові­да­ють сучасним вимогам.

Серйозними проблемами галузі транспорту є значний знос основних ви­роб­ничих фондів, зокрема рухомого складу, недостатній обсяг інвестицій, не­об­хідних для оновлення та забезпечення інноваційного розвитку матеріа­льно-технічної бази галузі, обмеженість бюджетного фінансування та аморти­за­ційних відрахувань, недосконалість механізму лізингу, низький рівень вико­ристання транзитного потенціалу держави.

Невідкладного вирішення потребують питання технічного переосна­щення та модернізації об'єктів інфраструктури залізниць, аеропортів та мор­сь­ких портів, забезпечення розвитку мережі автомобільних доріг загального ко­рис­тування відповідно до темпів автомобілізації країни.

Протягом останніх двадцяти років протяжність автомобільних доріг прак­тично не збільшувалася, їх щільність значно менша, ніж у розвинутих країнах. Неза­довільним є стан автомобільних доріг, зокрема 51,1 відсотка доріг не відпо­ві­дають вимогам до рівності, 39,2 відсотка - до міцності. Середня швид­кість руху на автомобільних дорогах у 2-3 рази нижча, ніж у західноєвропейських державах.

Потребує реформування система управління залізничним, морським та автомо­більним транспортом, дорожнім господарством.

Низьким є рівень безпеки перевезень. Значно гірші в порівнянні з країнами ЄС показники аварійності на автомобільному транспорті. Літаки віт­чизняних аві­акомпаній неодноразово включалися до "чорного списку" авіа­компаній, яким заборонено здійснювати рейси до країн ЄС. Через неза­дові­льне управління безпекою судноплавства Державний Прапор України включений до "чорного списку" Паризького меморандуму.

Мета Стратегії

Метою Стратегії є визначення концептуальних засад формування та реалі­зації державної політики щодо забезпечення стабільного та ефективного функ­ціо­ну­вання галузі транспорту, створення умов для соціально-економічного роз­витку країни, підвищення конкурентоспроможності національної еконо­міки і рівня життя населення.

Основні принципи та напрями реалізації Стратегії

Стратегія ґрунтується на дотриманні таких основних принципів:

забезпечення доступності транспортних послуг для всіх верств населення, зок­рема осіб з обмеженими фізичними можливостями, малозабезпечених гро­ма­дян;

узгодження планів розвитку транспортної інфраструктури з генеральною схе­мою планування території України, планами використання земельних ре­сурсів;

реалізація жорсткої антимонопольної політики;

лібералізація ціноутворення на ринку транспортних послуг;

функціонування транспортних підприємств на засадах самоокупності;

концентрація фінансових ресурсів на виконанні основних завдань розви­тку галузі транспорту;

компенсація з державного та місцевих бюджетів витрат, пов'язаних з пе­ре­везенням пільгових категорій громадян;

забезпечення екологічної безпеки, обов'язкового дотримання екологічних ста­ндартів і нормативів під час провадження діяльності у галузі транспорту;

стимулювання розвитку енергозберігаючих і екологічно безпечних ви­дів транспорту.

Основними напрямами реалізації Стратегії є:

розвиток транспортної інфраструктури шляхом:

забезпечення розвитку мережі автомобільних доріг, насамперед ав­то­магіс­тралей та обходів населених пунктів;

підвищення пропускної спроможності основних залізничних ліній, тран­спор­тних вузлів, залізничних і автомобільних під'їздів до морських портів, вули­чно-дорожньої мережі великих міст;

модернізації промислового залізничного транспорту;

будівництва та реконструкції мостів у мм. Києві, Дніпропетровську, Запоріжжі, Миколаєві та Херсоні;

будівництва дільниць метрополітену в мм. Києві, Харкові, Дніпропетров­ську та Донецьку;

будівництва та реконструкції терміналів (насамперед контейнерних) у морських портах;

створення мережі логістичних центрів;

забезпечення підготовки транспортної мережі до проведення фінальної ча­с­тини чемпіонату Європи 2012 року з футболу;

оновлення рухомого складу транспорту шляхом:

формування раціональної структури парку рухомого складу з урахуван­ням потужності, вантажопідйомності, пасажиромісткості, спеціалізації транс­порт­них засобів;

пріоритетного оновлення рухомого складу, призначеного для здійснення соці­ально значущих пасажирських перевезень (пільгових категорій громадян, ме­шканців сільської місцевості, осіб з обмеженими фізичними можливос­тями);

упровадження транспортних засобів, сервісні, технічні та економічні по­каз­ники експлуатації яких відповідають сучасним європейським вимогам до безпечності, екологічності та енергоефективності транспорту;

поліпшення інвестиційного клімату шляхом:

створення сприятливих умов для забезпечення привабливості галузі тран­спо­рту для залучення інвестицій, зокрема іноземних, з метою оновлення та мо­дер­нізації матеріально-технічної бази галузі;

забезпечення розвитку державно-приватного партнерства;

залучення інвестицій на умовах концесії;

удосконалення механізму лізингу для забезпечення оновлення рухомого складу транспорту;

забезпечення доступності та підвищення якості транспортних послуг шля­хом:

розроблення та упровадження державних соціальних стандартів і нормати­вів транспортного обслуговування;

забезпечення з урахуванням світового досвіду швидкої доставки ван­та­жів, прискорення руху пасажирського транспорту;

скорочення часу, необхідного для оброблення вантажів у портах та пун­к­тах пропуску через державний кордон;

упровадження новітніх інформаційно-комунікаційних технологій на базі глоба­льної навігаційної системи;

забезпечення розвитку інтермодальних перевезень;

збільшення обсягу та номенклатури вантажів, що перевозяться в контейне­рах;

запровадження електронного документообігу;

удосконалення механізму сертифікації операторів вантажного транспорту;

створення комплексних інформаційних систем управління, контролю та іден­тифікації вантажів і контейнерів, повідомлення про прибуття;

оснащення транспортних засобів супутниковими навігаційними систе­мами, інтегрованими до єдиної системи координатного управління;

оптимізації маршрутів авіаційного, автомобільного та залізничного тра­нспорту;

організаційно-правового забезпечення укрупнення автомобільних перевіз­ників та створення мережі комплексних автотранспортних підпри­ємств;

упровадження прозорого механізму тарифного регулювання, розроб­лення та затвердження порядків (методик) формування і зміни тарифів;

поліпшення обслуговування осіб з обмеженими фізичними можливос­тями;

створення системи безготівкових розрахунків за допомогою смарт-карт за про­їзд у міському транспорті загального користування;

створення єдиної системи державного регулювання та контролю за діяль­ні­стю з перевезення пасажирів на таксі та автомобілями на замовлення;

розроблення програми навчання та підвищення кваліфікації водіїв і ди­с­петчерів таксі, внесення відповідних змін до Класифікатора професій;

інтеграція вітчизняної транспортної системи до європейської та міжна­родної транспортних систем шляхом:

забезпечення розвитку експорту транспортних послуг, ефективного вико­ристання транзитного потенціалу, підвищення конкурентоспроможно­сті ві­тчизняного транспорту на міжнародному ринку транспортних послуг;

приєднання і забезпечення виконання міжнародних транспортних конвен­цій та угод;

гармонізації вітчизняного законодавства з транспортним законодавст­вом ЄС;

розроблення та упровадження відповідно до міжнародних вимог технічних та технологічних регламентів і стандартів;

уніфікації вимог до перевізників;

забезпечення співробітництва з ЄС з метою розвитку міжнародних транспорт­них коридорів та осей, визначених Групою високого рівня Євро­пей­ської Комісії;

забезпечення розвитку співробітництва з Польщею, Білоруссю та іншими дер­жавами з питань організації контрейлерних перевезень;

забезпечення експлуатаційної сумісності транспортних мереж України та сусі­дніх держав;

забезпечення співпраці у використанні систем супутникової навігації у рамках Угоди про співробітництво щодо цивільної глобальної навігаційної супутнико­вої системи (ГНСС) між Україною та Європейським співтоварист­вом, його державами - членами;

укладення двосторонніх угод про транспортне сполучення між Україною та державами - членами ЄС;

інтеграції цивільної авіації до Спільного авіаційного простору;

спрощення процедури переміщення вантажів через державний кордон та об­ґрунтоване скорочення часу, необхідного для проведення контрольних про­це­дур у пунктах пропуску через державний кордон, приведення умов роботи та­ких пунктів пропуску у відповідність з європейськими нормами;

модернізації інфраструктури пунктів пропуску через державний кор­дон;

створення багатофункціональної комплексної системи "Електронна мит­ниця";

створення з використанням електронних баз даних митних органів ЄС сис­теми міждержавного обміну інформацією для забезпечення ефективної ро­боти пунктів пропуску через державний кордон;

упровадження автоматизованої системи переходу залізничного рухомого складу з широкої на вузьку колію;

удосконалення системи використання митної статистики з метою прове­дення моніторингу та прогнозування транзиту вантажів;

створення у пунктах пропуску через державний кордон ефективної сис­теми контролю за ваговими і габаритними параметрами автотранспортних засо­бів;

підвищення ефективності державного управління у галузі транспорту шля­хом:

реформування системи державного управління залізничним транспор­том, автомобільними дорогами загального користування та морськими тор­го­ве­льними портами, удосконалення діяльності автостанцій;

забезпечення державного регулювання діяльності суб'єктів господарю­вання у галузі транспорту відповідно до європейських стандартів та утво­рення після реформування залізничного транспорту органу регулювання у за­зна­ченій галузі;

підвищення кадрового потенціалу та рівня соціального захисту праців­ни­ків транспорту;

проведення структурних реформ, спрямованих на розвиток та удоскона­лення ринкових відносин у галузі транспорту;

створення конкурентного середовища на ринку транспортних послуг;

забезпечення координації роботи різних видів транспорту;

створення умов для забезпечення швидкого переміщення транзитних ван­та­жів;

удосконалення системи ліцензування окремих видів діяльності у галузі тран­спо­рту;

реалізації ефективної тарифно-цінової політики, спрямованої на збалансу­вання інтересів транспортних підприємств і споживачів їх послуг;

мінімізації шкідливого впливу транспорту на навколишнє природне середо­вище;

забезпечення безпеки транспортних процесів шляхом:

удосконалення державної системи забезпечення безпеки на транспорті;

утворення у системі центрального органу виконавчої влади у галузі транс­порту органу державного нагляду (контролю) за безпекою на транспорті;

упровадження сучасних інформаційних технологій здійснення контролю за безпекою на транспорті, створення супутникових систем контролю та регу­лю­вання руху транспортних засобів;

удосконалення порядку допуску суб'єктів господарювання до прова­дження ді­яльності з перевезення пасажирів і вантажів;

підвищення рівня облаштування автомобільних доріг, вулиць та залізнич­них переїздів з метою забезпечення безпеки дорожнього руху;

підвищення вимог до безпечності конструкцій транспортних засобів;

удосконалення та розвитку державної системи забезпечення безпеки про­ве­дення операцій, пов'язаних з перевезенням небезпечних вантажів, розроб­лення відповідних нормативно-правових актів, створення реєстру небезпеч­них ванта­жів;

підвищення екологічності та енергоефективності транспортних засобів шля­хом:

застосування міжнародних екологічних норм для транспортних засобів і мотор­них палив;

забезпечення використання енергоефективних, екологічно безпечних та аль­тернативних видів рідкого та газового палива;

оптимізації строку експлуатації, технічного обслуговування і ремонту тра­нспо­ртних засобів;

удосконалення системи оподаткування залежно від екологічності та ене­ргоефективності транспортних засобів;

зменшення впливу шуму та вібрації на навколишнє природне середо­вище;

використання в містах енергоефективних видів транспорту - електрич­ного, за­лізничного, річкового;

запровадження механізму стимулювання споживання альтернатив­них видів рідкого та газового моторного палива.

Пріоритети розвитку видів транспорту

…

Пріоритетами розвитку морського транспорту є:

технічна та технологічна модернізація морського транспорту відповідно до міжнародних стандартів та вимог шляхом:

розроблення генерального плану розвитку морських торговельних портів;

розширення мережі спеціалізованих терміналів у портах;

будівництва нових і поглиблення існуючих водних шляхів та акваторій морсь­ких портів для безперешкодного проходження суден великого дед­вейту;

завершення будівництва глибоководного суднового ходу Дунай - Чорне море;

підвищення конкурентоспроможності морського транспорту шляхом:

створення службово-допоміжного, технічного, рятувального флоту;

підвищення рівня безпеки судноплавства, використання нових екологічно чис­тих видів суднового палива;

підвищення ефективності проведення логістичних операцій у морських портах;

модернізації та розвитку інфраструктури портів;

реформування системи управління морським транспортом шляхом:

прийняття Закону України "Про морські порти" та внесення змін до Ко­де­ксу торговельного мореплавства України;

розроблення, затвердження та виконання галузевої програми розвитку морсь­ких портів;

реорганізації державних підприємств (морських торговельних портів), ство­рення державних та морських адміністрацій портів;

визначення переліку об'єктів інфраструктури портів, що передаються держа­вним адміністраціям портів;

визначення правових та організаційних засад діяльності портових опе­ра­то­рів;

визначення особливих умов розвитку і функціонування морських пор­тів, що мають стратегічне значення для держави та розташовані у вузлових пунк­тах міжнародних транспортних коридорів, відповідно до міжнародних ста­ндар­тів;

підвищення безпеки мореплавства та забезпечення екологічної безпеки шля­хом:

установлення та дотримання правил судноплавства українською частиною Азовського моря і Керченської протоки;

удосконалення системи державного управління у сфері безпеки судноплав­ства відповідно до зобов'язань держави прапора, держави порту і прибережної дер­жави;

приведення берегових систем технічного та інформаційного забезпечення безпеки судноплавства у відповідність з міжнародними вимогами;

створення єдиної системи моніторингу надводної обстановки у Чорному та Азовському морях;

навігаційно-гідрографічного та гідрометеорологічного забезпечення су­дно­плавства згідно з міжнародними вимогами;

створення та упровадження енергозберігаючих технологій на морському транспорті шляхом:

використання вітрогенераторів і сонячних фотоелементів на об'єктах ав­то-ном­ного енергопостачання замість дизельних генераторів;

створення та упровадження установок для виготовлення альтернатив­них видів палива, переробки нафтовмісної вторинної сировини для подаль­шого викорис­тання в котлоагрегатах.

Пріоритетами розвитку внутрішнього водного транспорту є:

удосконалення законодавства з питань судноплавства на внутрішніх вод­них шляхах;

затвердження і виконання Державної програми розвитку внутрішніх во­д­них шляхів;

забезпечення експлуатаційної надійності судноплавних гідротехнічних спо­руд (шлюзів), проведення планово-попереджувальних ремонтів;

оновлення і модернізація технічного та спеціального флоту;

удосконалення систем навігаційного забезпечення судноплавства на внут­рі­шніх водних шляхах та оперативного технологічного зв'язку;

модернізація та будівництво річкового флоту;

створення річкової інформаційної системи та забезпечення її функціону­вання у взаємодії із системою моніторингу надводної обстановки;

підвищення рівня провізної спроможності внутрішнього водного транспо­рту шляхом збільшення навігаційного періоду, застосування криголамів, ство­рення безпечних умов для цілодобового руху суден;

забезпечення гарантованих габаритів суднових ходів на всій протяжності тра­нзитних водних шляхів;

створення та ведення реєстру річкових гідротехнічних споруд.

Пріоритетами розвитку міського транспорту є:

забезпечення розвитку міського пасажирського транспорту загального користування шляхом:

оновлення і модернізації рухомого складу;

стимулювання розвитку екологічно чистих видів транспорту (трамвай, швидкіс­ний трамвай, тролейбус, метро, "легке метро", монорейковий транс­порт тощо);

будівництва паркінгів і стоянок для автомобілів;

виділення на проїзній частині вулиць окремих смуг для руху пасажирсь­кого транспорту загального користування та створення велосипедних дорі­жок;

удосконалення системи забезпечення оплати проїзду у міському тран­с­порті;

довгострокове планування розвитку міської та приміської транспортної ме­режі шляхом:

розроблення схем транспортного сполучення;

підвищення рівня пропускної спроможності вулично-дорожньої мережі;

утворення центрів регулювання руху міського транспорту;

створення транспортних систем управління рухом міського транспорту;

розроблення програм підвищення безпеки руху міського транспорту;

Фінансове забезпечення Стратегії

Реалізація Стратегії здійснюється за рахунок власних коштів підприємств га­лузі транспорту, коштів державного і місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.

Очікувані результати

Реалізація Стратегії дасть змогу:

модернізувати транспортну систему та підвищити ефективність її функціо­ну­вання;

задовольнити потребу національної економіки і населення у перевезеннях та підвищити якість і доступність транспортних послуг;

забезпечити своєчасність доставки вантажів;

удосконалити систему управління галуззю транспорту;

збільшити пропускну спроможність транспортної мережі;

підвищити рівень безпеки на транспорті;

зменшити на 30 відсотків обсяг викидів шкідливих речовин в атмосферу;

зменшити на 15-20 відсотків енергоємність транспорту, зокрема автомобіль­ного - з 43,6 до 34,8 грама умовного палива на 1 тонно-кілометр, залізнич­ного - з 10,32 до 8,75 грама умовного палива на 1 тонно-кілометр;

прискорити темпи інтеграції вітчизняної транспортної системи до європей­ської та світової транспортних систем, максимально використати транзит­ний поте­нціал держави.

Додаток Е