1.1. Основні поняття та визначення у галузі автомобільного транспорту

Колісний транспортний засіб – транспортний засіб, призначений для руху безрейковими дорогами, який використовується для перевезення людей і (або) вантажів, а також перевезення і приводу під час руху чи на місці встановленого на ньому обладнання чи механізмів для виконання спеціальних робочих функцій, допущений до участі у дорожньому русі (наведено за текстом Закону України «Про автомобільний транспорт», далі – ЗУ).

Автомобільний транспортний засіб – колісний транспортний засіб (автобус, вантажний та легковий автомобіль, причіп, напівпричіп), який використовується для перевезення пасажирів, вантажів або виконання спеціальних робочих функцій (далі – транспортний засіб (ЗУ).

Автомобіль – колісний транспортний засіб, який приводиться у рух джерелом енергії, має не менше чотирьох коліс, призначений для руху безрейковими дорогами і використовується для перевезення людей та (чи) вантажів, буксирування транспортних засобів, виконання спеціальних робіт (ЗУ).

Можна користуватись і спрощеним визначенням автомобіля: це самохідна безрейкова машина, призначена для перевезення на високих швидкостях вантажів, пасажирів або спеціального обладнання.

Автомобіль вантажний – автомобіль, який за своєю кон–струкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів (ЗУ).

Автомобіль легковий – автомобіль, який за своєю кон–струкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння не більше ніж дев’ять з місцем водія включно (ЗУ).

Автобус – транспортний засіб, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння більше ніж дев’ять з місцем водія включно (ЗУ).

Пасажирський автомобіль – узагальнююча назва автомобілів, призначених для перевезення людей – легкового автомобіля або автобуса.

Автомобіль вантажопасажирський – автомобіль, який за своєю конструкцією і обладнанням призначений для перевезення як пасажирів, так і вантажів. Це, як правило, легковий автомобіль зі складними задніми сидіннями, які у складеному вигляді утворюють вантажну площадку.

Автомобіль комерційний – узагальнена назва автобусів і вантажних автомобілів.

Автобус заміський – автобус, призначений для роботи на заміських і приміських маршрутах; у його салоні передбачено місця лише для пасажирів, які сидять.

Автобус міський – автобус, призначений для роботи на міських і приміських маршрутах; у його салоні передбачено місця для пасажирів, які сидять і стоять.

Автобус спеціальний – автобус, призначений для перевезення спеціального контингенту, наприклад, ув’язнених; він може мати спеціальний кузов.

Автобус зчленований – автобус, передня і задня частини якого шарнірно з’єднані між собою з можливістю наскрізного проходу через них.

Мікроавтобус – автобус, який має не більше 16 місць для сидіння пасажирів.

Шасі – автомобіль без вантажного кузова, призначений для переобладнання у спеціалізований чи спеціальний автомобіль.

Рухомий склад автомобільного транспорту – сукупність автомобілів різного типу і причіпних транспортних засобів, які у поєднанні з автомобілями, що їх буксирують, називають автомобільними поїздами (автопоїздами)

За своїм призначенням рухомий склад поділяють на такі групи:

• транспортні засоби загального призначення;

• спеціалізовані;

• спеціальні;

• спортивні.