2.17.1. Безпека та економічність надзвукового польоту
Безпека. У процесі розгону надзвуковий літак долає хвильову кризу, яка різко змінює аеродинамічні сили, характеристики стійкості й керованості, викликає небезпечні вібрації, порушує роботу пілотажних приладів. На перших надзвукових літаках хвильова криза створювала передумови до порушення безпеки польоту.
Щоб подолати звуковий бар'єр при переході від дозвукового польоту до надзвукового, довелося вирішувати дві проблеми:
1 - створення великої тяги для подолання різко зростаючого опору при навколозвукових швидкостях;
2 - забезпечення стійкості й керованості. Ця проблема виявилася найбільш важкою, і для її розв’язання потрібні були тривалі аеродинамічні дослідження.
Ефективним засобом зменшення опору і поліпшення характеристик стійкості й керованості на навколозвукових швидкостях виявилося стрілоподібне крило малого подовження. Значне зниження кризових явищ дало застосування тонких профілів з відносною товщиною = 8 ÷ 9% і кривизною = 0 ÷ 2%. Але стрілоподібне крило схильне до кінцевих зривів потоку, і профілі з гострими передніми кромками цьому сприяють. Для запобігання зриву потоку застосовують конічну крутку крила, механізацію передніх кромок, турбулізатори, носки, що відхиляються, носові щитки Крюгера, передкрилки, здування межого шару.
Стабілізація положення центру тиску і збереження поздовжньої стійкості при переході від дозвукових швидкостей до надзвукових здійснюється застосуванням трикутного або ожівального крила 1 і плаваючого горизонтального оперення 2 в носовій частині фюзеляжу (дестабілізатора) (рис. 2.62, а).
Бічна стійкість забезпечується збільшенням площі вертикального оперення, постановкою внизу на фюзеляжі вертикальних гребенів або кілів, що вбираються при посадці й зльоті 3 (рис. 2.62, б), а також змінним по розмаху крила кутом поперечного „V”.
а) б)
Рис. 2.62. Засоби забезпечення поздовжньої стійкості надзвукових літаків.
Особливості забезпечення керованості надзвуковим літаком полягають у використанні рулів з дефлекторами, поворотного крила 1, цілісно поворотних кілів 2, цілісно ноповоротного горизонтального оперення 3, інтерцепторного керування 4, кінцевих елеронів 5 і газодинамічного керування (рис. 2.63).
Рис. 2.63. Забезпечення керованості надзвукового літака.
Керування надзвуковим літаком значно затрудняється через появу коливань (розгойдування літака). Щоб усунути це неприємне явище, на надзвукових літаках застосовуються демпфери коливань. Мала несуча здатність стрілоподібних і трикутних крил малого подовження викликає необхідність створення потужної механізації крила для вирішення проблеми безпеки посадки і зльоту.
Економічність. Майже 50% експлуатаційних витрат надзвукового літака складає вартість палива. Тому вирішення проблеми економічності починається з вибору двигунів.
Годинна витрата палива в польоті Ch залежить від питомого розходу Спит і тяги двигуна Р Ch = Спит·Р.
В області трансзвукових швидкостей через появу хвильового опору аеродинамічна якість K літака різко зменшується.
Потрібна для польоту тяга зростає, і з'являється необхідність в значному збільшенні тяги двигуна за рахунок включення форсажу (французьке слово, означає примушення, форсування, збільшення): Р = Рпотр = G / K,
де G - вага літака, Н;
K - аеродинамічна якість.
Форсування двигуна пов'язане з великою витратою палива і тому негативно позначається на економічності польоту, яку можна збільшити, якщо розгін літака до надзвукової швидкості проводити на досить великих висотах (11 - 12 км).
З погляду економічності надзвукового польоту, до М = 3 доцільно застосовувати турбореактивні двигуни з форсажем і турбореактивні двигуни двоконтурні (ТРДФ і ТРДД), а при М > 3 велики переваги мають прямоточні повітряно-реактивні двигуни (ПВРД). Очевидно, що літаки, розраховані на велики надзвукові швидкості польоту, повинні мати комбіновану силову установку: ТРДФ і ТРДД - для здійснення зльоту, набору висоти і розгону, ПВРД — для польоту при М > 3.
Другий напрям у вирішенні проблеми економічності полягає в збільшенні аеродинамічної якості літака, головним чином за рахунок зменшення хвильового опору. Достатня економічність надзвукового літака забезпечується при K > 6. Хвильовий опір можна істотно зменшити вибором відповідних аеродинамічних форм. Надзвукові профілі з гострими кромками, висувні конструктивні частини усмоктувальних пристроїв двигунів, голки в носовій частині фюзеляжу - все зроблено для перетворення прямих стрибків у систему косих стрибків ущільнення, тобто для зменшення хвильового опору, і збільшення економічності польоту.
- Тема 2. Основи аеродинаміки та динаміки польоту
- 2.1. Аеродинаміка, як наука
- 2.2. Основні параметри та фізичні властивості повітря
- 2.3. Земна атмосфера, її склад та структура. Міжнародна стандартна атмосфера [1], c. 26-28
- 2.4. Основні закони гидроаеродинаміки
- 2.4.1. Основні поняття гидроаеродинаміки
- 2.4.2. Моделі обтічності
- 2.4.3. Рівняння для ідеальної рідини
- 2.5. Обтікання тіл потоком повітря
- 2.5.1. Принцип оборотності
- 2.5.2. Аеродинамічні спектри
- 2.6. Межовий шар
- 2.7. Природа виникнення аеродинамічних сил. Принципи створення піднімальної сили
- 2.7.1. Аеростатичний принцип створення піднімальної сили
- 2.7.2. Аеродинамічний принцип створення піднімальної сили. Повна аеродинамічна сила та її складові
- 2.7.3. Реактивний принцип створення піднімальної сили
- 2.8. Форма крила та її вплив на аеродинамічну якість
- 2.8.1. Профіль крила
- 2.8.2. Вид крила в плані
- 2.8.3. Вид крила спереду
- 2.9. Положення крила у повітряному потоці. Кут атаки та його вплив на аеродинамічну якість крила
- 2.10. Аеродинамічна якість літака та засоби її підвищення
- 2.11. Основні законі руху повітря, що стискається
- 2.11.1. Загальні відомості про аеродинаміку великих швидкостей
- 2.11.2. Число Маха
- 2.11.3. Законі руху потоку, що стискається
- 2.12. Надзвукова течія повітря
- 2.13. Особливості обтікання тіл надзвуковим потоком
- 2.13.1. Розповсюдження малих збурень у потоці повітря
- 2.13.2. Обтікання тупих кутів, криволінійної поверхні та профілю крила
- 2.13.3. Фізична суть стрибків ущільнення
- 2.13.4. Хвильовий опір
- 2.13.5. Форма стрибка ущільнення
- 2.14. Хвильова криза
- 2.14.1. Поняття про критичне число Маха
- 2.14.2. Фізична суть і наслідки хвильової кризи
- 2.15. Вплив стисливості потоку на аеродинамічні коефіцієнти
- 2.15.1. Залежність аеродинамічних коефіцієнтів від числа м
- 2.15.2. Подолання хвильової кризи
- 2.16. Аеродинамічні форми швидкісного літака
- 2.17. Проблеми надзвукового польоту
- 2.17.1. Безпека та економічність надзвукового польоту
- 2.17.2. Звуковий удар і тепловий бар'єр
- 2.17.3. Аеродинамічна компоновка надзвукових літаків
- 2.17.4. Особливості гіперзвукового польоту
- 2.18. Основні види руху літального апарату. Горизонтальний політ літака
- 2.19. Набір висоти та зниження літака [1], c. 50-53
- 2.20. Зліт і посадка літака
- 2.21. Правильний віраж літака
- 2.22. Дальність і тривалість польоту літака