1.6. Привід ведучих коліс

Колеса, які приводяться у рух двигуном, називають ведучими.

Якщо ці колеса є задніми, то автомобіль називають задньоприводним.

Якщо ці колеса є передніми, то автомобіль називають передньоприводним. Передні колеса у таких автомобілів є одночасно і ведучими, і керованими. Така компоновка автомобіля дозволяє дещо зменшити його вагу, спростити конструкцію, отримати більш зручне для пасажирів плоске днище, а також поліпшити керованість автомобіля під час руху на високих швидкостях та на поворотах. До недоліків такої схеми можна віднести погіршення зчеплення коліс з дорогою під час розгону та на підйомах, а також погіршення керованості автомобіля на слизькій дорозі під час гальмування двигуном.

Автомобілі з переднім або заднім приводом ведучих коліс інколи узагальнено називають моноприводними.

Багато автомобілів у наш час мають всі ведучі колеса. Їх називають повноприводними (іноді джипами – від марки американських всюдиходів Jеер).

Потреба у повному приводі коліс виникає у двох випадках:

• для підвищення прохідності автомобіля на бездоріжжі;

• для забезпечення можливості використання дуже великої потужності двигуна, яка не може бути реалізована шляхом приводу коліс лише одного ведучого моста. Саме цим пояснюється наявність повного приводу у багатьох сучасних так званих „кросоверів” або SUV (Sport Utiliti Vehicle – спортивно-побутовий автомобіль) – рис. 1.28.

Наприклад, на стор. 2-10 настанови по експлуатації повноприводного автомобіля Hyundai Santa Fe зазначено: «Мощность двигателя может быть распределена на все колеса. Постоянный полный привод полезен при вождении в районах с таким поверхностями, где необходимо обеспечить сцепление колес с дорогой. Это не только облегчает вождение на сухих дорогах с покрытием, но и обеспечивает хорошую тягу при движении по скользким, заснеженным или мокрым дорогам, а также по грязи. Тем не менее ваша машина не предназначена для использования вне дороги, и не подходит для вождения на пересеченной местности.»