ВСТУП

Реактивні літаки, виконані за схемою "літаюче крило" є майбутнім авіації, оскільки не поступаються в льотно-технічних характеристиках літакам "класичної схеми", а в аеродинамічних навіть перевершують за рахунок зменшення лобового опору, кращих несучих властивостей, більшої аеродинамічної якості тощо. Це суттєво збільшує дальність та тривалість польоту, зменшує питому витрати палива. До того ж літаки, виконані за даною схемою менш шумні. Схема "літаюче крило" ідеально підходить для бойових літаків, які використовують технологію "стелс". Проте зараз деякі літакобудівні фірми розробляють проекти перспективних пасажирських та транспортних літаків, виконаних за цією схемою.

Метою даного дипломного проекту було дослідження переваг та недоліків аеродинамічної схеми "літаюче крило", можливості використання даної схеми при проектуванні пасажирських та транспортних дозвукових літаків, порівняльний аналіз аналогів перспективного пасажирського дозвукового літального апарату, виконаного за схемою "літаюче крило". Також у цьому проекті я мав на меті виконати розрахунки аеродинамічних та льотно-технічних характеристик літака з урахуванням стисливості повітряного середовища, розрахувати зовнішні навантаження, діючі на консольну частину крила літака та побудувати епюри поперечних сил, згинаючих та крутних моментів.